Прогрес у нормалізації американсько-російських відносин сколихнув політичне поле Європи. Як йдеться у звіті Carnegie Endowment for International Peace, найбагатшого наукового фонду у світі, за перші 100 днів адміністрація президента Дональда Трампа перевернула попередню політику щодо Росії з ніг на голову.
На початку квітня 2025 року дипломати НАТО висловили занепокоєння щодо схильності Дональда Трампа до зближення з Росією. В Альянсі побоюються, що це може призвести до відновлення контактів між США та Москвою, що стане великою загрозою для безпеки Європи.
Якщо довіряти словам російської сторони – питання про зближення між Росією та США було порушено під час переговорів між російською та американською делегацією в Ер-Ріяді у березні 2025 року. Про це заявив помічник Кремля Юрій Ушаков.
Як пише Financial Times, сировинні трейдери, страхові та транспортні компанії консультуються з юристами щодо поновлення торгівлі з Росією в очікуванні можливого зняття американських санкцій.
Детальніше про те, чому адміністрація Дональда Трампа обирає курс на зближення з Росією та які це може мати наслідки – аналізуємо далі.
Чому відбувається зближення Росії та США
Представники адміністрації США та окремі республіканці в Конгресі виправдовують політику Трампа щодо Росії як стратегічний крок, покликаний стимулювати Москву до переговорів і досягнення мирної угоди, що мала б завершити війну Росії проти України.
Однак, як йдеться у статті журналу Links International Journal of Socialist Renewal, у Вашингтоні зростає переконання, що основна загроза – це Китай, а не Росія. Європа, на думку США, здатна стримувати Росію з мінімальною американською участю. Це дозволяє США зосередити увагу на азійсько-тихоокеанському регіоні.
Росія не є глобальним економічним конкурентом США (на відміну від Китаю), тому економічне співробітництво з нею розглядається як менш ризиковане і більш вигідне з погляду стратегічного балансу. Однак США бачать у стратегічному союзі між Москвою і Пекіном довгострокову загрозу.
В аналізі Chatham House (неприбуткова, неурядова організація, мета якої – аналіз та сприяння розумінню основних міжнародних питань та поточних справ) однією з ключових причин зближення Росії та США називають потенціал для “величезних економічних угод”.
Президент США Дональд Трамп вважає, що світ має ділитися на 3 сфери впливу: США, Росія та Китай. Таку думку висловив професор Мангеттенського університету Ігор Айзенберг. Також він вважає, що Трамп сподівається на союз із Путіним проти Пекіна:
“Є він, є Путін, за яким Росія, та Сі Цзіньпін. А решта маленькі, їх ніхто не повинен питати, що потрібно робити у світі. Вони утрьох нібито повинні ділити світ. Трамп сподівається, що Путін може бути його союзником у протистоянні з Китаєм”.
Іван Ступак, воєнний експерт Українського інституту майбутнього, консультант комітету ВР України з питань національної безпеки та оборони вважає, що причиною зближення США та РФ є гроші:
“Дональд Трамп хоче заробляти, його оточення хоче заробляти. Я не думаю, що це потепління політичне (хоча частково є пояснення в політиці), але в цілому – це гроші.
Росія може генерувати гроші, на ній можна заробляти. От зараз останні місяці два точиться дискусія на тему відновлення газових постачань, постачання газу з РФ до Європи через газовий потік Nord Stream 2. Відновлення однієї гілки потоку – це 700 мільйонів євро. І ось на цьому вони хочуть заробляти”.
Також експерт зауважує, що Дональд Трамп має певний пієтет до Путіна:
“Але за останніми твітами містера Трампа виглядає, що він щось не задоволений (Путіним, – ред.). Але знову – це тільки його дописи. Поки що вони не трансформувалися в якісь дійсно серйозні заходи проти Російської Федерації”.
На запитання про те, чи є причиною потепління відносин між двома країнами Китай, Іван Ступак відповідає, що не розуміє, яким чином США можуть відірвати Росію від Китаю:
“Я навіть не можу собі теоретично це уявити. На землі Росія не межує з Китаєм. Росія зараз вийшла на першу позицію постачання нафти, газу, вугілля до Китаю. І що повинні США запропонувати такого, щоб Росія відвалилася? Та нічого немає”.
Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вважає, що РФ потрібна Дональду Трампу як територія та ресурсна база, оскільки вона контролює ключові ресурси й інфраструктуру Арктики.
Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук та експерт-міжнародник, серед причин зближення США та РФ також виділяє особисті симпатії Дональда Трампа до Владимира Путіна:
“Але не до як близьких друзів – Трамп неодноразово висловлював захоплення лідерськими якостями Путіна. Тобто не виключено, що просто в нього є якісь захоплені стилем управління російського диктатора, що він, скажімо так, має авторитет у своїй країні, не зустрічає якоїсь критики в Росії, що він може впливати в ті чи інші ініціативи, не радячись так особливо з оточенням. Можливо, Трамп не хотів би, щоб йому перечили і хотів би, щоб все складалося так, як він це бачить. Але це неоднозначно, а просто припущення”.
Також експерт зауважує стратегію так званої великої угоди, оскільки адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість укладення великої угоди з Російською Федерацією, яка передбачає поступки з боку США в обмін на віддалення Москви від Пекіну, наприклад:
“Ну, взагалі, Трамп мріє, щоб союз Китаю та Росії було розірвано. Але розірвання цього союзу мені здається мало імовірним, тому що і Путін не бачать Сполучені Штати своїми союзниками. Трамп для Росії – це лише тимчасова перешкода до якихось дій. Там знають, що через 2-3 роки уже Трампа не буде”.
Джеремі Бігвуд, незалежний дослідник і мультимедійний журналіст із США, вважає, що Трампу не важливо, що відбувається з Україною:
“Але я впевнений, що він (Трамп, – ред.) не любить Китай, а зараз Китай і Росія разом. Коли Трамп уперше відвідав Росію, це ще був Радянський Союз. У той час СРСР мав конфлікти з Китаєм. Трамп, ймовірно, пам’ятав той період і сподівався, що зможе зараз “відірвати Росію” від Китаю. Мій досвід життя в Москві з перервами з 2017 по 2022 рік показав зростання впливу Китаю. Усі мої викладачі російської мови в МДУ вивчали китайську (і забували європейські мови). Вулиці були заповнені китайськими туристами. Останній період дуже відрізнявся від того, коли Трамп уперше відвідав Росію”.
Гліб Парфенов, координатор напрямку безпеки Центру політичних досліджень “Доктрина”, радить не брати риторику політиків за чисту монету:
“Це гра, в першу чергу, з власним електоратом. Реалії ми можемо бачити саме по відсутності дій у зближенні (США та РФ, – ред.). Ось як зараз, де США і Європа готують проєкт 30-денного припинення вогню, у разі відхилення Росією котрий поведе за собою новий санкційний тиск”.
Також він наголошує, що Пекін не відпустить росіян до обіймів Західного світу, як би деяким в самій же Росії цього не хотілося б.
Вплив російсько-американського зближення на Україну
Іван Ступак, воєнний експерт Українського інституту майбутнього, консультант комітету ВР України з питань національної безпеки та оборони, вважає, що Сполучені Штати можуть почати тиснути на Україну:
“Зокрема, щоб визнати Крим російський, ще й на законодавчому рівні. Віддати Росії все те, що вона захопила. Пам’ятаєте, були розмови “давайте віддасте і Запоріжжя, і Херсон”. Це такі негативні сценарії.
Як на мене, це може просто бути тиск у вигляді того, щоб Україна зафіксувала визнання Криму російським. І таким чином знімаються всі санкції з Росії за анексію Криму”.
Центр зростання Emerging Europe зазначає, що “будь-яке зближення між США та Росією надасть лише похмурі перспективи для України та Європи”.
Як зазначають журналісти центру, зближення Росії та США загрожує Україні капітуляцією й втратою суверенітету. У разі продиктованого миру на умовах Кремля Україна може втратити не лише окуповані території, а й шанс на членство в ЄС і НАТО. Країну фактично перетворять на васала з маріонетковим урядом, як у Білорусі, позбавлену гарантій безпеки та підконтрольну зовнішнім силам.
Без репарацій і міжнародної підтримки Україна не зможе відновити економіку й інфраструктуру, зруйновану війною. Ба більше, звучали пропозиції від США щодо контролю над частиною українських ресурсів, що може зробити країну економічно залежною і колонізованою.
Джеремі Бігвуд, незалежний дослідник і мультимедійний журналіст із США, менш песимістично налаштований щодо України, ніж місяць тому:
“Я думаю, що підтримка США й надалі буде стриманою, але вона не зникне.”
Глобальні наслідки зближення США та Росії
Як пише Frobes, деякі експерти вважають, що така політика Трампа серйозно послаблює традиційну роль США як світового лідера. На думку колишнього посла США при НАТО Іво Даалдера, президент у своїх заявах фактично повторює риторику Путіна.
Колишній радник Трампа з питань безпеки Джон Болтон вважає, що така політика не є частиною чіткої стратегії, а радше відображає особисте бачення Трампа. Водночас аналітики, зокрема з Інституту Катона, зауважують, що дії Трампа змушують європейські країни більше відповідати за власну безпеку – позиція, яку США підтримують ще з часів президента Ейзенхауера.
Союзники США вже обмірковують можливі наслідки такого потенційного повороту, пише Дзеркало тижня. Один із західних чиновників зазначив, що країни-партнери уважно стежать за ситуацією.
Колишні працівники американських спецслужб побоюються, що команда Трампа може скоротити зусилля зі збору даних про Росію, якщо перестане вважати її головною загрозою. Натомість пріоритет може зміститися, наприклад, на боротьбу з наркокартелями в Латинській Америці.
Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню заявив, що Європа повинна самостійно дбати про власну безпеку, а не покладатися у цьому на Сполучені Штати. Єврокомісія вже презентувала Європейську стратегію оборонної промисловості, яка включає низку нових заходів для посилення підтримки конкурентоспроможності й готовності європейського ВПК.
Центр зростання Emerging Europe наголошує, що створена на умовах Росії угода про припинення війни для Європи означатиме кінець американських гарантій безпеки, відтік інвесторів із Центральної та Південно-Східної Європи та нову еру нестабільності. НАТО без США виявляться неспроможним забезпечити оборону, а європейські держави не мають ані засобів, ані політичної волі взяти на себе цю роль.
Не Україною єдиною: інші заяви Трампа
У січні 2025 року президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що США повинні придбати Гренландію з міркувань “міжнародної безпеки”.
Під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте він висловив впевненість, що острів буде анексований. За даними The New York Times, Білий дім працює над розробкою офіційного плану щодо “придбання” Гренландії від Данії. Передбачається використання реклами та виплат для мешканців острова.
Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде заявив у відповідь, що жителі острова не хочуть бути частиною США, але виступають за тісну співпрацю зі Сполученими Штатами.
Понад 60% американців не схвалюють пропозицію президента США Дональда Трампа купити Гренландію, проте серед його прихильників більшість підтримують цю ідею.
На початку квітня 2025 року Дональд Трамп заявив в інтерв’ю NBC news, що не виключає застосування військової сили для захоплення Гренландії.
У травні 2025 року президент США у соціальних мережах заявляв, що багато людей в Канаді залюбки хочуть стати “51-м штатом США”. Також він опублікував на власній сторінці у соцмережі Truth Social декілька мап, на яких територія Канади зображена як частина Сполучених Штатів.
Колишній прем’єр-міністр Джастін Трюдо висловив думку, що наміри президента США Дональда Трампа анексувати Канаду є “реальною загрозою” через її багаті ресурси критично важливих мінералів. Натомість новий прем’єр-міністр Канади Марк Карні наголосив, що країна ніколи не стане частиною США в будь-якій формі.
***
Спроби зближення США та Росії за президентства Дональда Трампа викликали занепокоєння серед європейських союзників і поставили під питання сталість підтримки України в умовах російсько-української війни. Така політика базується на кількох чинниках: прагненні Трампа укласти “велику угоду”, економічній вигоді, особистій симпатії до Путіна та стратегічному намірі розірвати союз Москви з Пекіном.
Проте більшість експертів сходяться на думці, що цей курс малоймовірно принесе очікувані результати – Росія залишатиметься в орбіті впливу Китаю, а політична риторика Трампа здебільшого орієнтована на власний електорат. Зрештою, потепління у відносинах між Вашингтоном і Москвою може виявитися короткотривалим і більше символічним, ніж реальним.
Аня Остимчук
