Енергетична криза серйозно вплинула на бізнес — від локальних нішевих магазинів до промислових гігантів. Узимку 2026 року вулиці міст звучали як поліфонія генераторів, тоді як графіки відключень часто було неможливо передбачити. Найімовірніше, наступний сезон буде таким самим. Як бізнес адаптувався до найскладнішого сезону? Що демонструють бюджетні показники і які і виклики й уроки для України та її партнерів надала найхолодніша зима?
Основні проблеми кожного бізнесу
Опитування, проведене Європейською Бізнес Асоціацією у січні 2026 року серед 79 компаній, показало, що 80% респондентів відчули вплив відключень електроенергії, однак більшість адаптувалася завдяки енергетичній автономії.
Альтернативні джерела енергії, які можна швидко встановити, значно дорожчі за традиційні та потребують додаткових знань і зусиль для встановлення. У пікові періоди також виникає фізичний дефіцит необхідного обладнання на ринку. Щоразу, коли криза знову загострюється, ціни на альтернативні джерела живлення подвоюються або навіть потроюються, тоді як високий попит ускладнює їхнє отримання навіть через імпорт. Тому підготовка може зекономити як час, так і ресурси.
За даними Єдиного державного реєстру, протягом перших 11 місяців 2025 року в Україні закрилися понад 250 тисяч ФОПів. Це відображає загальний стан малого бізнесу в державі та його вразливість, однак енергетична криза також є одним із чинників, оскільки частина компаній так і не повернулася на ринок після покращення ситуації.
Використання генератора збільшує витрати на електроенергію у чотири-п’ять разів. Як повідомила Державна митна служба, у січні 2026 року до України імпортували 13,6 тонни електричних батарей на суму 10,4 мільярда гривень, що на 109% більше, ніж у січні 2025 року. Основним постачальником енергоресурсів став Китай (91%).
Витриваліші з кожним роком
Водночас український бізнес продемонстрував стійкість. У 2022 році, після перших атак на енергосистему, Індекс очікувань ділової активності (ІОД), який розраховує Національний банк України, різко впав нижче нейтрального рівня, що становить 50 пунктів. Середній ІОД восени-взимку 2022 року становив 43,9. У вересні 2022 року індекс був на рівні 46,1 порівняно з 44,1 у серпні. Різке падіння почалося у жовтні.Для порівняння, середній індекс восени-взимку 2025 року становив 49,8, майже досягнувши нейтрального рівня.
У 2025 році реальний ВВП України зріс на 1,8% порівняно з 2024 роком. За розрахунками Національного банку, енергетична криза зменшила потенційний ВВП приблизно на 0,2%. Хоча це може здаватися незначним, у трудовому вимірі це відповідає приблизно 15–25 тисячам людино-років продуктивної праці. Для економіки воєнного часу кожен відсоток — особливо важливий.
Економіка України залишалася більш-менш стабільною завдяки хорошому врожаю, який допоміг утримувати ціни на деякі товари. Однак енергетична криза сповільнила зниження інфляції.
Малий бізнес
Паливні генератори залишаються одним із найпростіших рішень для малого бізнесу як за швидкістю, так і за часом на впровадження. В умовах кризи енергоносіїв, спричиненої нестабільністю навколо Ормузької протоки, цей варіант може стати ще дорожчим наступного сезону. Крім того, бізнесам потрібні кваліфіковані фахівці, які пояснюють, як правильно використовувати альтернативні джерела енергії та допомагають зі встановленням.
Проблеми масштабуються від зими до зими. Наприклад, після перших атак на енергетичну інфраструктуру України у 2022 році оборот у сфері громадського харчування впав на 8%. Водночас зима 2025–2026 років поки що стала найбільш руйнівною. Після покращення умов навесні частина бізнесів повернулася на ринок попри невтішні прогнози, а частина — ні.
Вартість страв у період загострення кризи включає витрати на альтернативну енергію. Меню також адаптували до продуктів, які потребують менш складних умов зберігання, але це не є універсальним виходом. Наприклад, невеликі пекарні у містах часто не можуть використовувати гучні прилади рано-вранці, оскільки шум заважає мешканцям поруч. Генератори часто перевищують рівень шуму у 70 дБ, тоді як законодавство не було готове до таких обставин використання, тож обмежень дотримувались. Ціни на товари та послуги мали б зростати через вищі операційні витрати, однак регулювання часто обмежує підвищення цін для захисту споживачів.
Юлія Усенко, енергетична експертка, голова Всеукраїнської агенції інвестицій та сталого розвитку, зазначає для The Ukrainian Review, що головний вплив припадає на собівартість виробництва, яка зростає до 30% і більше через використання додаткових джерел живлення та логістичні перебої. Бізнес також стикається з ризиками, пов’язаними з придбанням неякісного обладнання, зокрема бензинових генераторів, які потребують додаткових витрат на обслуговування:
«Нестабільна робота в умовах постійних знеструмлень часто призводить до вимушених простоїв та порушень термінів постачання продукції або надання послуг. Одночасно стрибки напруги внаслідок перенавантаження мереж можуть призводити до псування обладнання та порушувати виробничі процеси підприємців. Внаслідок чого бізнес втрачає не лиши доходи, а й позиції на ринку та, відповідно, час на пошук нових клієнтів».
Велика промисловість
Попри дефіцит і високу вартість, технічно невеликі альтернативні джерела енергії можна встановити відносно швидко. Однак для великих заводів це потребує років та величезних інвестицій. Водночас проблеми середного і великого бізнесів часто лишаються менш помітними в медіп. Однією з найбільш енергоємних галузей є гірничо-металургійний сектор. За даними GMK Center, гірничо-металургійний сектор забезпечив близько 5,5% ВВП України у 2025 році, залишаючись однією з основ економіки.
Металургійне виробництво у січні 2026 року скоротилося на 15–25% у місячному вимірі, що безпосередньо вплинуло на експортний потенціал. Водночас у 2026 році для українських компаній набув чинності Механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС (CBAM) — фактично транскордонний вуглецевий податок на імпорт із високим вуглецевим слідом, що ще більше ускладнило ситуацію.
Що варто робити бізнесу
Юлія Усенко зазначає, що бізнесу слід замінювати обладнання на моделі класу щонайменше А+. За стандартами ЄС техніка класу А є найбільш енергоефективною.
Вона поділилася рекомендаціями для бізнесу:
«Найефективнішим рішенням є гібридні системи. Для малого та середнього бізнесу (кав’ярні, міні-пекарні тощо) лідерами є інверторні системи з LiFePO4-акумуляторами — вони тихі, екологічні та не потребують пального. Водночас, у разі більш тривалих знеструмлень система не встигатиме заряджатися. Так само, в зимовий період може не вистачати згенерованої та накопиченої енергії від гібридних сонячних систем. У таких випадках потрібно мати резервне джерело живлення, наприклад, той же інверторний генератор.
Великі промислові підприємства можуть користуватися можливостями переходу на імпортовану електроенергію, що дає змогу офіційно уникати планових обмежень. Водночас, в умовах постійних обстрілів енергосистеми, потрібно враховувати ризики можливих ситуацій фізичної неможливості доставити електрику, законтрактовану навіть імпортними поставками. Тому резервування автономними джерелами генерації пріоритетних потреб завжди є актуальним заходом для будь-якого бізнесу
Тож, інвестиції в енергоефективність та енергетичну автономію сьогодні — це не просто “витрати на світло”. Це капіталізація стійкості бізнесу, його спроможність функціонувати тоді, коли конкуренти зупиняються».
Криза також формує імідж бізнесу. Споживачі помічають, які компанії продовжують працювати під час блекаутів, і часто винагороджують їх лояльністю.
Оборонний сектор
Можливість прямих ракетних ударів по потужностях оборонної промисловості залишається найбільшою загрозою, однак дефіцит електроенергії також небезпечний. Умови контрактів є жорсткими. Затримки у виробництві призводять до фінансових штрафів, тоді як українські захисники терміново потребують виробленої зброї.
Загалом український бізнес у всіх секторах залишається активною підтримкою для ЗСУ. Його внесок виходить далеко за межі сплати податків та включає донати, збори коштів і гуманітарну підтримку. Тому енергетична криза також послаблює можливості бізнесу продовжувати благодійну підтримку як захисників, так і цивільних.
Ще одним побічним ефектом для військових є висока ціна та дефіцит альтернативних джерел енергії під час піків криз, коли вони часто залишаються єдиним доступним варіантом поблизу лінії фронту.
Роль держави
Держава запровадила різні програми підтримки для громад і бізнесу. Уряд виділив 2,5 мільярда гривень на генератори для місцевих громад та 800 мільйонів гривень для багатоквартирних будинків. Також він збільшив максимальний розмір інвестиційних кредитів для підприємств за програмою «5-7-9» до 250 мільйонів гривень для підтримки проєктів розподіленої генерації, а для приватних підприємців запровадили гранти на генератори у розмірі 7 500–15 000 гривень.
Однак доступ до кредитів залишається складним. Для отримання підтримки бізнес все ще повинен мати резерви та не бути глибоко збитковим. Ще однією перешкодою є близькість до фронту, що суттєво підвищує ризики. Водночас закриття бізнесів означає більше безробіття та потенційно подальшу міграцію до інших міст.
Міжнародна допомога
Багато країн швидко відреагували на російські атаки, надсилаючи гуманітарну допомогу. Деякі компанії також отримали пряму фінансову підтримку. Наприклад, Нафтогаз отримав грант у 85 мільйонів євро від Норвегії та кредит у 50 мільйонів євро від Європейського банку реконструкції та розвитку для імпорту газу.
Одним із ключових меседжів, які неодноразово звучали під час Німецько-українського енергетичного дня 2026, стало те, що бізнес має активніше долучатися до відновлення української енергетики, оскільки лише уряди не здатні повністю відновити потужності. Державні стимули мають більше фокусуватися на довгострокових рішеннях, таких як сонячні панелі, вітрові електростанції та біогаз, а не лише на генераторах, які стали найшвидшою, але тимчасовою відповіддю.
Наявні обмеження для інвестицій
Даніель Соса Маркіна, аналітик з енергетичної та кліматичної політики Berlin Economics, зазначає, що ризик фізичного знищення та перебоїв у діяльності бізнесу підвищує загальний рівень ризику енергетичних проєктів і стримує вкрай необхідні інвестиції:
«Публічні інструменти зниження ризиків відіграють дедалі важливішу роль у підтримці потоків капіталу в енергетичний сектор України, однак низка викликів залишається.
На внутрішньому рівні Україна запровадила пілотне державне страхування воєнних ризиків для прямих інвестицій та інвестиційних кредитів. Однак його масштаб залишається обмеженим: компенсація обмежена приблизно 200 000 євро на групу компаній, а покриття стосується лише експортно орієнтованих підприємств, залишаючи більшість енергетичної інфраструктури поза його межами.
Міжнародні інституції таким чином є критично важливими для зниження ризиків інвестицій в енергетичний сектор. Інвестиційна рамка ЄС для України (UIF) є найбільшим окремим інструментом спрямування ризикованих капіталовкладень у відновлення України, де енергетика прямо визначена серед пріоритетних секторів, однак без фокусування на ризиках воєнних пошкоджень. Окрім UIF, важливу додаткову роль відіграють інші фінансові інституції. Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (MIGA) та Американська корпорація з фінансування розвитку (DFC) надають політичне страхування ризиків, розширюючи загальну підтримку інвесторів в енергетиці.
Однак їхнє охоплення залишається нерівномірним. Загалом гарантії цих інституцій переважно спрямовані на великі, фінансово життєздатні проєкти з надійними контрагентами, тоді як невеликі інвестиції в аварійний ремонт здебільшого залишаються поза їхнім впливом. Німецька федеральна інвестиційна гарантія частково заповнює цю прогалину, надаючи гарантії від воєнних ризиків для інвесторів будь-якого масштабу. Лише у 2025 році було застраховано інвестиційних проєктів на 258 млн євро, з яких 70 млн євро припадало на енергетичний сектор».
Він зазначив, що в короткостроковій перспективі пріоритетом є розширення умов покриття наявних гарантійних схем. Даніель Соса Маркіна пояснив, що такі інструменти, як німецька федеральна гарантійна схема, наразі покривають лише прямі воєнні збитки і не включають ризики переривання бізнесу, що виникають унаслідок. На його думку, ця прогалина особливо критична для енергетичного сектору, де знищення одного об’єкта може призвести до тривалих втрат доходів.
Він також наголосив, що в довгостроковій перспективі залучення сталих інвестицій залежатиме від паралельних структурних реформ, зокрема зміцнення тарифної надійності, регуляторної стабільності та ринкового ціноутворення. За його словами, це є необхідними для того, щоб інструменти зниження ризиків поступово сприяли формуванню самодостатнього інвестиційного середовища.
Висновок
Енергетична криза суттєво вплинула на економіку України, але не зруйнувала її, як того прагнув противник. Вразливість системи вкотре продемонструвала важливість стратегічних рішень, особливо в умовах повторюваних сезонних криз після початку повномасштабного вторгнення. Один висновок залишається незмінним: протиповітряна оборона залишається найкращим захистом від економічних наслідків атак, однак диверсифікація джерел енергії є неминучою. Бізнес має заздалегідь шукати альтернативи, тоді як уряди та міжнародні партнери повинні забезпечувати інвестиції, посилення механізмів співпраці, більш чіткі умови кредитування та ефективні інструменти зниження ризиків.
