Після нападу США та Ізраїлю Іран заблокував Ормузьку протоку – один з найважливіших енергетичних маршрутів світу, через який проходило близько 20% глобального споживання нафти. Через блокування шляху в світі розпочалась енергетична криза, яка впливає на економіку та політику. Якою є ситуація в ЄС станом на десятий тиждень блокування?
Ормузька протока станом на зараз
Ормузька протока заблокована вже понад 9 тижнів. Через це світові постачання нафти впали мінімум на 10%, а ринок втратив близько одного мільярда барелів нафти. Про це 25 квітня повідомило видання Bloomberg.
У США та Європі зросли ціни на паливо, через що перевізним компаніям доводиться скорочувати рейси. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, попит на нафту впаде найбільше за останні п’ять років. Втрати можуть сягнути 5 млн барелів на день, це 5% світових запасів. Імовірний наслідок – глобальна рецесія. Ціни на нафту продовжують зростати та впливають на економічне зростання Європи. Воно скоротилося вдвічі.
26 квітня Іран через пакистанських посередників запропонував США повторно відкрити Ормузьку протоку. Ішлося також про припинення війни. Переговори щодо ядерної програми Іран пропонує відкласти.
Енергетична криза в ЄС
Олександр Дубовий, аналітик, що спеціалізується на дослідженні політики у Східній Європі, у своєму коментарі для The Ukrainian Review сказав, що вважає енергетичну ситуацію в ЄС критичною. За його словами, блокування Ормузької протоки загрожує політиці Європи серйозніше, ніж це визнають деякі уряди.
“Це не просто повторення подій 2022 року. Попередня криза була спричинена переважно санкціями, відмовою від російських поставок та дорогою, але все ж керованою заміною. Сьогодні криза відрізняється тим, що поєднує в собі перебої з транзитом через Перську затоку, пошкодження потужностей зі зберігання СПГ у Катарі та низький рівень запасів у Європі на початку сезону поповнення сховищ”, – прокоментував кризу Дубовий.
Він переконаний, що нинішня криза ускладнює компенсацію ситуації за допомогою звичайних ринкових механізмів. Такі обставини значно полегшують політизацію кризи.
Проблема не лише в тому, що різко впали постачання. Річ радше в політичній економіці. Європа стикається одночасно зі слабким зростанням, інфляційним тиском, напруженням у промисловості. На неї тиснуть і обмежені можливості бюджетної політики.
За таких умов може початися процвітання антиелітарних сил. Обіцянки уряду починають здаватися хиткими, коли через енергетичні витрати стає відчутним тиск на домогосподарство. Виникає загроза звільнення, а також відновлюються побоювання щодо конкурентоспроможності.
Олександр Дубовий вважає, що навіть якщо військове протистояння вщухне, політичні наслідки все одно залишаться. Вони матимуть вплив навіть у тому разі, якщо вдасться укласти угоду. Шок, який спричиняє криза, не просто тимчасовий. Ціни навряд швидко повернуться до нормального стану. Про це свідчать пошкоджені виробничі потужності скрапленого природного газу в Катарі, а також напруженість на світовому ринку газу.
Як криза впливає на Україну
Україну також не обходять наслідки блокування Ормузької протоки. Зростання цін на паливо, а також курсу міжнародних валют – не єдині проблеми. 2 квітня Зеленський заявляв, що через війну на Близькому Сході США можуть припинити постачати допомогу до України. Це одна з причин, чому Україна активно нарощує виробництво власних дронів.
“Ми маємо будувати свій самостійний ОПК в усіх аспектах. В принципі, це ми і робимо. У нас є дефіцит із антибалістичними ракетами. Отже, треба працювати, щоб у нас були свої. Або спільні з кимось із партнерів”, – сказав Зеленський.
Оборонно-промисловий комплекс Україна дійсно зміцнює. Приклад – запуск спільного виробництва дронів разом з Норвегією. У планах – декілька тисяч дронів mid-strike, їх вироблятимуть на території Норвегії. Усе вироблене в межах проєкту планують передати Україні вже до літа.
Підсумок
Дев’ять тижнів блокування Ормузької протоки показали, наскільки вразливою залишається глобальна енергетична система. Регіональна ескалація переросла в кризу світового масштабу. Для Європейського Союзу це виклик, який поєднує стрибок цін, скорочення постачань та внутрішню економічну і політичну слабкість.
На відміну від 2022 року, нинішня криза не має простого сценарію компенсації. ЄС стикається одночасно з дефіцитом ресурсів, інфляційним тиском і політичними ризиками. Через це ситуація може затягнутися надовго, а наслідки вдарять не лише по економіці, а і по політиці.
Україна також відчуває наслідки. З одного боку, це зростання вартості енергоносіїв і додатковий тиск на економіку. З іншого – ризики зменшення або переорієнтації міжнародної підтримки на тлі нових глобальних криз. Тому Київ розвиває власний оборонно-промисловий комплекс та працює над партнерськими виробництвами.
Ситуація навколо Ормузької протоки – це не тимчасовий шок, а сигнал про нову фазу глобальної нестабільності. Вона змушує Європу переглядати підходи до енергетичної безпеки, а Україну – прискорювати шлях до стратегічної самостійності.
