Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї знову вдався до жорсткої та емоційної риторики, спрямованої як проти внутрішніх опонентів, так і проти США. У своїх заявах він поєднав історичні паралелі, звинувачення у «найманстві» та персональні атаки на Дональда Трампа. Центральним мотивом стала ідея, що Ісламська Республіка постала через жертви й не має наміру відступати. Хаменеї також намагався делегітимізувати будь-яку підтримку Заходу всередині країни. Його слова свідчать про прагнення мобілізувати суспільство через страх і конфронтацію.
Риторика Хаменеї
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї у короткому зверненні, яке транслювалося державним телебаченням, наголосив, що існування Ісламської Республіки ґрунтується на жертвах.
«Усі повинні знати, що Ісламська Республіка прийшла до влади кров’ю сотень тисяч чесних людей, і вона не відступить перед обличчям саботажників», – сказав Хаменеї.
Він різко висловився і про внутрішніх критиків, які, на його думку, діють в інтересах іноземців. У його інтерпретації, співпраця з іноземцями автоматично означає зраду національних інтересів і повну втрату легітимності в очах іранського суспільства.
Риторика Хаменеї спрямована на формування чіткої лінії поділу: лояльність до режиму або зрада. Протести та заворушення він охарактеризував як спробу «догоди Трампу», запевнивши, що Іран «не відступить». Такий підхід дозволяє владі пояснювати будь-яке внутрішнє невдоволення зовнішнім впливом, не визнаючи соціальних чи економічних причин протестів.
Заяви про Трампа
Окрему увагу Хаменеї приділив Дональду Трампу. Він заявив: «Його руки заплямовані кров’ю понад тисячі іранців».
Згадуючи червневі напади, Хаменеї сказав:
«У дванадцятиденній війні більше тисячі наших співвітчизників — не рахуючи командирів, вчених і високопосадовців, а з-поміж звичайних людей — стали мучениками. Ця людина сказала: “Я віддав наказ, я командував під час війни”. Отже, він зізнався, що його руки заплямовані кров’ю іранців. Потім він каже: “Я прихильник іранської нації”. І жменька недосвідчених, неуважних і нерозсудливих людей вірить у це, приймає це і діє відповідно до його бажань».
Завершуючи виступ, іранський лідер звернувся до історичних паралелей, заявивши, що всі тирани — від фараона до представників іранської монархії — були повалені на піку своєї самовпевненості, і така ж доля, за його словами, очікує й Дональда Трампа. Таким чином, заява Хаменеї не лише демонструє жорстку риторику, а й сигналізує про готовність Ірану й надалі позиціонувати себе як ідеологічного опонента американського впливу на Близькому Сході.
Висновок
Заяви Алі Хаменеї демонструють не лише ворожість до США, а й страх перед внутрішніми викликами. Через образ зовнішнього ворога він намагається зміцнити легітимність режиму та придушити інакодумство. Риторика крові й погроз свідчить про ставку на мобілізацію через конфлікт. Водночас вона поглиблює міжнародну ізоляцію Ірану. І чим гучнішими стають ці заяви, тим очевидніше, що напруга всередині країни лише зростає.
