У ніч на 9 січня Росія завдала удару по Львову балістичною ракетою великої дальності типу “Орєшнік”, запущеною з полігону “Капустин Яр”. Застосування саме цього типу озброєння підтвердили Повітряні сили Збройних сил України.
Деталі атаки
За повідомленням ПС ЗСУ, близько 23:30 8 січня по всій території України оголосили ракетну небезпеку через загрозу застосування балістичних ракет дальнього радіусу дії з території Росії.
Вже о 23:47 були атаковані обʼєкти критичної інфраструктури у Львові. За даними військових, ракета рухалася балістичною траєкторією зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину.
Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що внаслідок ударної хвилі в селищі Рудно спрацювала автоматична система газової безпеки. Газопостачання тимчасово припинили для 376 абонентів на кількох вулицях.
Що це за ракета
“Орєшнік” – це російська балістична ракета середньої дальності, створена на основі технологій міжконтинентальних ракет. Вона здатна летіти за високою траєкторією з виходом у космос, після чого з великою швидкістю уражає ціль. Ключова особливість – роздільна бойова частина, яка може скидати кілька бойових блоків одночасно, що значно ускладнює перехоплення.
Українська ППО наразі не має ефективних засобів для перехоплення й знищення таких балістичних ракет, як “Орєшнік”. Західні системи THAAD чи Arrow 3,необхідні для перехоплення подібних ракет, не постачалися Україні і залишаються у розпорядженні США та їхніх союзників.
Заяви та реакції
Зранку Міністерство оборони Росії офіційно визнало застосування ракетного комплексу “Орєшнік”, заявивши, що удар нібито став “відповіддю” на атаку України на резиденцію президента РФ. Українська сторона та міжнародні партнери цю інформацію заперечують.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголосив, що використання Росією балістичної ракети проміжної дальності поблизу кордонів ЄС і НАТО є серйозною загрозою для безпеки Європи та потребує міжнародної реакції.
Висновок
Удар по Львову із застосуванням балістичної ракети великої дальності свідчить про подальшу ескалацію з боку Росії та розширення географії використання високотехнологічного ракетного озброєння. Атака по об’єктах критичної інфраструктури поблизу кордонів ЄС і НАТО підсилює ризики для регіональної безпеки та актуалізує потребу в посиленні міжнародної відповіді на дії Москви.
