Президент США Дональд Трамп повідомив, що Сполучені Штати готові брати участь у майбутніх гарантіях безпеки для України, оскільки він не очікує нового вторгнення Росії. Про це він сказав в інтерв’ю The New York Times.
За словами Трампа, його готовність підтримати такі гарантії ґрунтується на переконанні, що Москва не наважиться на повторну агресію. Водночас він наголосив, що ключова роль у забезпеченні безпеки України має належати європейським союзникам, а участь США буде допоміжною.

Президент США також висловив упевненість, що президенти Росії та України зацікавлені в досягненні мирної угоди, хоча переговори залишаються складними. Він зазначив, що у різні моменти готовність до компромісу демонстрували обидві сторони, але остаточні домовленості поки не були досягнуті.
При цьому Трамп не став обіцяти посилення підтримки України у разі подальшого блокування припинення вогню з боку Росії, наголосивши, що головною метою Вашингтона є збереження людських життів.
Переговори про гарантії безпеки для України

Перемовини щодо гарантій безпеки для України тривають уже кілька місяців. 6 січня у Парижі відбулася зустріч, на якій Україна, Франція та Велика Британія підписали декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил.
Цей документ закріплює готовність цих країн розгорнути сили в Україні після припинення війни, включно з діями на землі, у повітрі та на морі. Декларація є політичним зобов’язанням, що демонструє готовність конкретних країн діяти, але не надає юридично обов’язкових гарантій безпеки.

Водночас спільна декларація про гарантії безпеки, яка мала на меті більш широке міжнародне зобов’язання щодо захисту України у разі нового нападу РФ, була підписана лише “Коаліцією охочих”. США відмовилися ставити свій підпис під цим документом, хоча спочатку очікувалося, що Вашингтон долучиться до заяви.
Висновок
Заява Трампа та підписання декларації про наміри в Парижі свідчать про те, що міжнародні гарантії безпеки для України залишаються предметом активних переговорів і політичних компромісів. Хоча США висловлюють готовність долучитися до цих механізмів, ключова відповідальність покладається на європейських союзників, а повноцінних юридично зобов’язуючих гарантій поки немає.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від готовності країн “Коаліції охочих” та США до практичного виконання домовленостей, а також від того, чи вдасться забезпечити ефективний захист України у разі нового російського наступу.


