Орєшник та інший терор: наслідки атаки та реакції

09.01.2026
Поділитися:

Росія здійснила масштабну ракетно-дронову атаку по Україні, внаслідок якої загинули цивільні в Києві, що з областю став основною ціллю удару. Також було уражено об’єкти критичної інфраструктури у Львівській області. За даними Повітряного командування «Захід», ціль, яка вразила Львівщину, рухалася зі швидкістю близько 13 000 кілометрів на годину. Згодом Повітряні сили підтвердили, що це була російська балістична ракета «Орєшнік».

У ніч на 9 січня (починаючи з 19:30 8 січня) Росія завдала комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БпЛА, а також морських і наземних ракет. Загалом радіотехнічні війська Повітряних сил ЗСУ виявили та супроводили 278 засобів повітряного нападу: 36 ракет і 242 БпЛА різних типів.
244 повітряні цілі було збито або подавлено засобами ППО. Зафіксовано влучання 18 ракет і 16 ударних БпЛА на 19 локаціях.

the picture shows Visualisation of Russian air target vectors
Visualization of Russian air target vectors

Київ і Київська область

У Києві загинуло щонайменше п’ятеро людей, серед них — медичний працівник, який прибув рятувати постраждалих від наслідків першого удару та загинув під час повторної атаки. Рятувальні служби повідомили про пожежі та пошкодження житлових будинків, а також цивільних і промислових об’єктів у різних районах столиці.

Під час масованого нічного обстрілу місто Славутич у Київській області залишилося без електропостачання.

Удари РФ по критичній інфраструктурі Києва також спричинили перебої з теплопостачанням і гарячою водою. В умовах морозів ситуація стала критичною в окремих районах. Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що майже половина житлових будинків столиці — близько 6 000 — залишилися без опалення через пошкодження об’єктів критичної інфраструктури. Він закликав мешканців, за можливості, тимчасово виїхати до місць з альтернативними джерелами енергії.

Також унаслідок атаки було пошкоджено Посольство Держави Катар в Україні.

Ukrainian emergency responder battles a large nighttime fire amid debris and smoke after a russian attack on Kyiv, with flames illuminating the scene as firefighters work to extinguish burning structures following shelling or drone strikes.
Aftermath of the attack on Kyiv / State Emergency Service of Ukraine in Kyiv

Львів і Львівська область

Після оголошення повітряної тривоги у Львові мешканці чули серію вибухів. Згодом міський голова Львова Андрій Садовий підтвердив удар по об’єкту критичної інфраструктури. Внаслідок ракетної атаки в селі Рудно, що входить до Львівської територіальної громади, спрацювала автоматична система безпеки газопостачання, через що понад 370 домогосподарств залишилися без газу.

Вперше в історії Львів зазнав удару балістичною ракетою. Водночас це був не перший випадок застосування «Орєшніка» проти України. Раніше цю ракету було використано проти Дніпра в листопаді 2024 року.

Хоча «Орєшнік» здатен нести ядерні боєзаряди, як удар по Львову, так і попередній удар по Дніпру були здійснені без такого оснащення. Львівська обласна військова адміністрація підтвердила, що радіаційний фон у регіоні залишається в нормі.

Fragments of Oreshnik missile in Lviv Region / Ukraine`s Security Service

Реакції

На щастя, обидва випадки застосування «Орєшніка» не призвели до катастрофічних наслідків. Водночас обидва удари є радше політичними сигналами. У 2024 році Владімір Путін назвав удар по Дніпру «бойовим випробуванням» нової ракети, намагаючись подати її використання як відповідь на нібито дії України або НАТО.

Цього разу Росія офіційно підтвердила застосування «Орєшніка», заявивши, що це була «помста» за нібито атаку на резиденцію Путіна. Цю вигадку з дронами на маєток російського диктатора спростували навіть посадовці США. Такий наратив знову продемонстрував готовність Москви фабрикувати приводи для подальшої ескалації. Показово, що ракета вразила регіон поблизу польського кордону, що підкреслює безпосередню близькість загрози для Європейського Союзу.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у X, що Київ ініціює міжнародні дії, зокрема термінове засідання Ради Безпеки ООН, консультації в межах Ради Україна—НАТО, а також обговорення на рівні ЄС, Ради Європи та ОБСЄ.

Низка європейських політиків засудили атаку.

Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки та віцепрезидентка Європейської комісії Кая Каллас наголосила, що цей удар слід розглядати як попередження, адресоване не лише Україні, а і Європі та США:

Президентка Молдови Мая Санду також засудила атаку:

Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою висловила солідарність з Україною та наголосила на продовженні російського терору проти цивільного населення:

Новопризначений міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка, який під час атаки прямував до України, повідомив, що його поїзд затримали через обстріли. «Росія зустріла мене ракетними ударами неподалік від нас», — прокоментував він.

Варто також нагадати, що попереднє застосування «Орєшніка» у 2024 році вже викликало міжнародну реакцію. Тодішній канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав удар «жахливою ескалацією», а посадовці США підтвердили, що Росія попередила Вашингтон про запуск ракети через канали деескалації, покликані зменшити ризик ядерного протистояння.

Висновок

Остання атака на Україну є черговим актом терору, який забрав життя цивільних. Водночас це ще один чіткий сигнал того, що Росія не зацікавлена в мирі та продовжує становити пряму загрозу для Європи. Цинічно використавши інсценований інцидент як casus belli, Москва знову намагається виправдати застосування ракет «Орєшнік» — озброєння, здатного нести ядерні боєзаряди.

Автор: Дар'я Маслєнкова | Переглянути всі публікації автора