Інтерв’ю із заступником голови місії, радником-посланником Юдзі Токіта. Представник посольства Японії в Києві розповів про конкретні кроки, спрямовані на допомогу Україні в енергетичній сфері та розповів, як японці беруть участь у процесі розмінування території України.
Станіслав Кінка: Я радий вітати вас, шановний пане заступнику голови місії, радник-посланник Юдзі Токіта. За уряду прем’єр-міністра Фуміо Кісіди Японія була однією з провідних країн, надавши понад 10 мільярдів євро з 2022 по 2024 роки допомоги Україні. Частина цих коштів була спеціально спрямована на підтримку енергетичної системи України. Чи планує новий японський уряд на чолі з прем’єр-міністром Ісіба Сіґеру продовжувати підтримувати Україну? Чи планується збільшення фінансування енергетичних програм?
Юдзі Токіта: Японія підтримує Україну. Уряд Японії, включно з нашим прем’єр-міністром, повністю відданий тому, щоб в Україні якомога швидше був встановлений тривалий мир. І в цьому контексті Японія продовжує підтримувати та надавати допомогу Україні. Це залишається незмінним. Як ви зазначили, Японія допомагала Україні. Ви згадали 10 мільярдів євро, але [загальний] еквівалент допомоги 12 мільярдів доларів — ця сума була надана після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Що стосується енергетичної системи, то Японія надає допомогу Україні через JICA [Японське агентство міжнародного співробітництва], а також UNDP [Програма розвитку ООН] та інші міжнародні організації, які допомагають енергетичному сектору. І завдяки цьому ми, наприклад, поставили майже 1 000 генераторів, дві газові турбіни, а також теплову помпу . Загалом ми поставили 2 361 генератор, що еквівалентно 25,6 мегаватам. А також три газові турбіни, що еквівалентно 54 мегават номінальної потужності на одиницю. І деякі приводи змінної частоти, газові турбіни. Це вкрай необхідно для енергетичної та супутньої інфраструктури України.
Станіслав Кінка: Які головні проблеми в енергетиці України вбачають японські спеціалісти?
Юдзі Токіта: Я б скоріше говорив про виклики, які стоять перед енергосистемою України. Україна стримує атаки на енергетичну інфраструктуру і, звичайно, прагне до свого роду припинення вогню в енергетичній інфраструктурі. Але поки, що на Україну продовжують робити напади. Це ускладнює роботу, особливо в зимовий опалювальний сезон. Торік Україна зіткнулася з дефіцитом електроенергії. Ми розуміємо, що Україна втратила 9 ГВт потужності енергогенерації [про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль торік – С.К.]. Тому Японія відповідає на ці виклики і продовжує подальшу співпрацю [з Україною].
Станіслав Кінка: Чи не могли б ви надати інформацію про шляхи та напрямки надання Японією допомоги енергетичній системі України? Чи плануються нові енергетичні програми в цій сфері? Наприклад, цього року?
Юдзі Токіта: Перш за все ми надали додаткові генератори. Понад 300 генераторів. Японські компанії зацікавлені у веденні бізнесу пов’язаних з енергетичними програмими. Поки що ми не маємо жодного конкретного оголошення про додаткову допомогу щодо енергосистеми, окрім цих генераторів. Відповідно до RDNA 4 [Швидка оцінка збитків і потреб України у відбудові], японський уряд, а також японський бізнес-сектор, хотіли б зробити внесок у подальше зміцнення відносин між обома країнами. У тому числі у контексті реконструкції України, яка оцінюється у 67,8 мільярда доларів. І це лише вартість реконструкції енергетики в країні. У цьому сенсі попит на реконструкцію в енергетичному секторі буде збільшено. Тому Японія хотіла б відповісти на такий попит. Тому японський уряд і японські компанії працюють над цим.
Станіслав Кінка: Допомога Україні в енергетичному секторі може бути зосереджена не лише на фінансуванні закупівлі обладнання, а й на обміні власним досвідом. Які аспекти японського досвіду можуть бути корисними для України в різних галузях енергетики, включно з відновлюваними джерелами енергії, а також експлуатацією атомних, теплових та інших електростанцій?
Юдзі Токіта: Японія зацікавлена в нових відновлюваних джерелах енергії. Звичайно, українська сторона теж. А щодо екології. Я розумію, що ви чули про CDM [Механізм чистого розвитку]*. Це механізм працює у бізнес-секторі та регулює викид вуглекислого газу та направлений на зменшення викиду вуглекислого газу. У нас працює такий механізм CDM між Японією та Україною. Звичайно, деякі японські компанії можуть бути зацікавлені у розвитку відновлюваної енергетики в Україні.
*Механізм чистого розвитку (CDM) був створений відповідно до Кіотського протоколу 1997 року, щоб дозволити розвиненим країнам купувати скорочення викидів у країн, що розвиваються, у формі кредитів, які називаються сертифікованими скороченнями викидів (CER) – С.К.
Станіслав Кінка: Під час візиту міністра закордонних справ Японії Івая Такеші до Києва 16 листопада 2024 року було оголошено про надання значного пакету допомоги для підтримки енергетичного сектору України. Йдеться про поставку 15 частотно-регульованих приводів і газової турбіни для Харкова, а також двох газопоршневих когенераційних установок для Одеси. Чи могли б ви надати більше інформації для кращого розуміння того, як це обладнання сприятиме зміцненню енергетичної системи України?
Юдзі Токіта: У листопаді минулого року міністр закордонних справ Японії відвідав Європу і мав багато зустрічей з європейськими лідерами. І тоді міністр закордонних справ був присутній на церемонії надання 15 частотно-регульованих приводів блокам ГПГ, одного агрегату 16 мегаватної газової турбіни. 50 одиниць частотно-регульованих приводів підуть водоканалу. Це комунальне підприємство в місті Харків. А на сьогодні у Харкові проживає 1,3 мільйона жителів, у тому числі 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Зараз електрозабезпеченість міста становить 30% від довоєнного. Причому пошкоджено 700 підстанцій і трансформаторних станцій, а це 4 000 повітряних ліній електропередач класів напруги. Підприємство водопостачання стикається зі значними проблемами у підтримці надійного водопостачання міста, і ці приводи змінної частоти є життєво важливими для водонасосних станцій, оскільки вони значно підвищують енергоефективність, регулюючи швидкість двигуна відповідно до потреб у реальному часі. Це призводить до значної економії коштів і точного контрольованого тиску потоку. Це приводи мінімізують механічні навантаження завдяки функціям плавного запуску та зупинки, зменшують витрати на технічне обслуговування та запобігають гідроударам, забезпечуючи плавні зміни швидкості потоку. Після блекауту відключення займає понад 6-8 годин, а після відключення потрібно ще більше годин, щоб повернутися до повноцінного робочого стану. Отже, щоб реагувати на ці відключення електроенергії або здатність комунальних служб, ці 15 приводів зі змінною частотою дуже корисні. А дві газові турбіни, дві газопоршневі генераторні установки підуть комерційному підприємству теплопостачання Одеси. Одеса зазнає постійних атак на інфраструктуру. Ці механізми відновлять приблизно одну чверть енергетичних потреб Одеси у водо-, опалювальних і каналізаційних послугах. І це є початковою фазою проєкту зі створення розподіленої генерації електроенергії в Одесі, яка забезпечить мешканцям доступ до тепла, електроенергії та водопостачання. В листопаді 2024 року до Одеси доставили вже дві одиниці обладнання. І останнє – це газова турбіна. І ця газова турбіна також піде до теплокомуненерго міста Харкова. Ви знаєте, що обстріли серйозно вплинули на централізоване опалення та гаряче водопостачання міста та торкнулося приблизно 506 000 абонентів, майже половини населення. Ця газова турбіна є життєво важливою складовою теплостанції, і вона збільшить її здатність генерувати енергоефективність та надійність, особливо під час відключень електроенергії та аварійних ситуацій цієї системи. Ці приклади сприяють створенню безпечної, стабільної ситуації щодо забезпечення енергією людей, особливо тих, хто постраждав від атак на інфраструктуру.
Станіслав Кінка: Японія, як член G7, бере активну участь у розробці нових пакетів допомоги Україні. Однією з останніх форм підтримки є макроекономічна допомога коштом заморожених активів Російської Федерації. Чи є умови для того, щоб Україна ним користувалася?
Юджі Токіта: По-перше, Японія, як ви зазначили, є членом G7 і бере активну участь у нових пакетах допомоги розвитку для України.*
*20 березня 2025 року Україна отримала ще 1 мільярд євро в рамках своєї частини позики G7, яка має бути погашена коштом надходжень від арештованих російських активів – С.К.
У жовтні минулого року відбулася зустріч міністрів фінансів G7. І кожна з країн G7 робитиме свій внесок у фонд допомоги Україні. Сума буде бл. 50 мільярдів доларів США. І ця сума не розподіляється порівну. В цій ініціативі бере участь і Японія. Думаю, цей внесок сприятиме розвитку України. І насправді цей механізм створено для України разом зі Світовим банком та іншими пов’язаними структурами. А точніше про розподіл коштів найкраще мають пояснити у Міністерстві економіки України.
Станіслав Кінка: 19-20 лютого 2024 року в Токіо відбулася Японсько-українська конференція зі сприяння економічному зростанню та реконструкції. Під час конференції було підписано 56 документів та досягнуто більше десятка домовленостей із відомими японськими організаціями щодо підтримки зусиль у відбудові України. Не могли б ви коротко описати ключові аспекти цієї співпраці та чи враховує вона енергетичний сектор?
Юджі Токіта: Як ви зазначили, японсько-українська конференція зі сприяння економічному зростанню та реконструкції відбулася в лютому минулого року [2024]. Прем’єр-міністр Кісіда Фуміо провів цю японсько-українську конференцію зі сприяння економічному зростанню та реконструкції в Токіо та виступив із програмною промовою. Було підписано 56 документів. У тому числі із представниками бізнесу. А після цього відбулося підписання документів на конференції зі сприяння економічному зростанню та реконструкції України в Бахрейні в червні 2024 року. І ми маємо ще 20 додаткових договорів. Це свідчить про те, що концепція японсько-української конференції з реконструкції є успішним різновидом приватно-державного партнерства. Це також означає, що все більше японських компаній беруть участь у відбудові України. І після цієї конференції ми маємо щось на кшталт нової ініціативи японського уряду, спорідненої з бізнес-сектором. Конкретний крок – ми відкрили офіс JETRO [Японська організація зовнішньої торгівлі] в Києві в жовтні минулого року [2024]. Крім того, все більше японських ділових делегацій на чолі з JETRO або іншими міністерствами відвідують Київ. Тепер точками співпраці є не тільки енергетичний сектор, але й багато інших сфер. Ми сподіваємось, що багато японських компаній відвідають Україну та задумуються про співпрацю з українськими компаніями. Тож у цьому процесі я відчуваю цей імпульс щодо зацікавленості японських компаній прийти в Україну.
Станіслав Кінка: Я розумію, що японський уряд приваблює все більше приватних компаній, щоб вони приходили в Україну та інвестували в Україну після війни. Я дуже вдячний за цю інформацію. І мене дуже вразило, що офіс Японської організації зовнішньої торгівлі відкрили в Києві. І останнє запитання: розкажіть, яким чином Японія бере участь у розмінуванні українських територій?
Юдзі Токіта: Як ви зазначили, Україна страждає від мін. Зараз в Україні дуже багато територій вкритих мінами, я думаю, їх понад 300 тисяч. Японія вважає, що розмінування є важливим фактором економічного зростання та реконструкції. Отже, одним із ключових напрямів допомоги Японії є розмінування. Японія надала обладнання для розмінування. Але, Японія надає не тільки обладнання, а й ділиться знаннями. Ми, звісно, продовжуємо надавати обладнання відповідним установам, але також ми забезпечуємо розвиток людських ресурсів.
Можна з впевненістю сказати, що лідером з розмінування в Україні є саме Японія. Ми тісно співпрацюємо з ООН, а також з Міністерством економіки України. Ми приймали робочу групу з розмінування у себе, в Японії. А ще цієї восени в Японії відбудеться один дуже важливий захід, який називається Ukrainian Mine Action Conference 2025 [Конференція з питань протимінної діяльності в Україні]. А минулого року він проходив у Лозанні, Швейцарія. Ініціатива проведення цього року в Токіо Конференція з питань протимінної діяльності в Україні належить саме Японії. Таким чином, ми зосереджені на підтримці України в цій сфері.
Одним із ключових факторів є те, що Японія має досвід розмінування в Камбоджі. 30 років тому Камбоджа була країною, яка постраждала від наслідків громадянської війни і де була велика кількість мін. Японія тривалий час допомагала Камбоджі в розмінуванні. І цього разу ми маємо співпрацю між Японією, Камбоджею та Україною. Українські експерти побували в Камбоджі та навчилися розміновувати на місці, а потім повернулися і поділилися своїм досвідом. І Японія в цілому підтримує таку систему. Ми не тільки привозимо та надаємо обладнання, але й ділимося досвідом розвитку людських ресурсів з іншими країнами. Зараз Японія збирається включаючи до цієї програми інші країни, міжнародні організації чи інші неурядові організації. Нам подобається мати своєрідне коло зацікавлених сторін і таким чином розв’язати питання розмінування в Україні. І Японія, таким чином, повною мірою бере участь у розмінуванні в Україні.
Інтерв’ю провів Станіслав Кінка
