Протягом останніх років Сербія залишалася унікальним випадком в Європі: країна формально веде переговори про вступ до ЄС, але при цьому значна частина населення та медіа підтримує проросійську риторику.
У 2024 році сербські медіа часто поширювали проросійську дезінформацію, підкреслюючи нездатність України користуватися західною зброєю та поширюючи чутки про кадрові зміни у командуванні ЗСУ.
The Ukrainian Review вирішив порівняти, наскільки змінилась риторика сербських медіа у 2025 році.
У 2025 році сербські медіа демонструють помітно змішані підходи до висвітлення війни – від стримано-нейтрального тонусу до відкритого ретранслювання російських формулювань. Загальний інформаційний фон складається з оперативних новин про бойові дії та ударів по Україні, заяв російських посадовців, а також відлуння західної політики – особливо будь-які заяви чи дії американського президента Дональда Трампа.
Tanjug
Tanjug, національне інформаційне агентство, у своїх новинах часто подає заяви російських посадовців як ключові інформаційні приводи.
Наприклад, у матеріалі “Захарова: Україна не виконала угоду про обмін полоненими” акцент робиться на претензіях Росії, без подальшої перевірки чи української позиції. Подібний підхід видно і в новині “Пєсков: Україна продовжує свою мілітаристську політику замість діалогу”, що відтворює стандартну російську рамку відповідальності.
Медіа публікує новини про російські ракетні та дронові атаки по Україні, зазначає завдані Росією пошкодження та кількість збитих Україною безпілотників і ракет.
Помітним є також акцент на геополітичних висловлюваннях, зокрема Трампа: “Я не думаю, що Україна може виграти війну з Росією” – що формує у сербської аудиторії відчуття неминучості поразки України або принаймні її слабкої позиції.
РТС
РТС (PTS), державний мовник із найбільшою аудиторією, показує трохи ширшу палітру, але також тяжіє до ретрансляції російських заяв.
Наприклад, новина “Пєсков: Близько 5 тисяч українських військових “заблоковано” на березі річки Оскіл у Харкові” подає російську версію ситуації без контексту чи альтернативної оцінки.
Водночас транслюються і західні політичні меседжі, але частіше як елементи дипломатичного тиску, а не підтримки: “Трамп: Україна має час до четверга, щоб прийняти мирну угоду”, що створює відчуття ультиматуму; або новина про позицію Будапешта – “Сійярто закликає лідерів ЄС не перешкоджати зусиллям США щодо миру в Україні”.
Водночас PTC також публікує інформацію про російські ракетні й дронові атаки, повідомляє про кількість постраждалих чи загиблих від них.
Politika
Politika, одна з найстаріших сербських газет, виглядає найвідвертіше проросійською в риториці.
У новинах про бої на фронті домінують російські формулювання та терміни, що створюють враження постійного успіху російської армії: “Герасимов: Російські підрозділи… взяли під контроль місто Куп’янськ” або “Падіння Куп’янська загрожує крахом українського фронту”. Politika систематично зміцнює наратив про слабкість України й неминучість її стратегічної поразки.
У політичній площині газета також охоче подає висловлювання російських чиновників, залишаючи їх без критики. Наприклад: “Київська влада – організоване злочинне угруповання, заявив Путін…”. Водночас західні політики або експерти подаються через призму критики Заходу: “Віце-прем’єр Італії закликає до припинення озброєння України” або “Сібіха: план Трампа – це капітуляція України”.
Попри це, видання висвітлює й події, які явно демонструють масштаби російських атак: “Російський обстріл Тернополя: кількість загиблих зросла до 31 особи”.
***
Загалом між трьома медіа формується схожа інформаційна матриця: домінування російських заяв, регулярне використання російських військових наративів, посилена увага до Трампа як “миротворця”, мінімальна кількість українських коментарів або їх подача лише як сухих фактів.
У 2024 році сербські медіа активно транслювали російську пропаганду. Російські коментарі подавалися як головне джерело, а українська позиція майже не звучала.
У 2025 році риторика змінилася формально, але не змістовно. У стрічках Tanjug, РТС і Politika частіше з’являються новини про самі обстріли. Однак одночасно із цим медіа цитують російську сторону, як-от Пєскова чи Путіна, формуючи потрібний особистий контекст.
Анна Романів
