Європейські посадовці озвучують думки щодо більш рішучої відповіді на російські провокації. Ідеї включають спільні кібероперації проти Росії, швидшу й узгоджену атрибуцію гібридних атак, а також військові навчання під проводом НАТО. Двоє високопосадовців європейських урядів повідомили Politico, що ці пропозиції свідчать про помітний зсув у підходах. Politico схарактеризував ці кроки як “Європа думає про немислиме“.
Що містять пропозиції
Серед ключових ідей — активізація кібероперацій. Посадовці закликають НАТО реагувати швидше та називати Москву винною без зволікань, щойно слідство підтвердить її відповідальність. Також вони пропонують нові навчання НАТО для посилення стримування.
Прихильники більш жорстоких підходів додатково вимагають ефективніші інструменти протидії російській дезінформації.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже закликала союзників “бути більш активними в кіберобороні“, а німецький державний секретар з питань оборони Флоріан Ган підтримав цю думку, поставивши запитання, чи не слід Європі “розглянути можливість більш активної діяльності в цій сфері”. Конкретні пропозиції щодо цієї рішучої відповіді включають і план міністра оборони Італії Гідо Кросетто щодо створення Європейського центру протидії гібридній війні та кібервійськ чисельністю 1500 осіб. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск продемонстрував відповідь, розгорнувши 10 000 військовослужбовців для захисту критичної інфраструктури після інциденту з саботажем залізничної лінії, що з’єднує Варшаву і Київ, який він назвав “державним тероризмом“.
Російські гібридні атаки: ключові приклади
За аналітикою Microsoft станом на 17 жовтня 2025 року, кількість кібератак з російським слідом проти країн НАТО зросла на 25% за рік. Хакери здебільшого атакували державні установи, заклади освіти, наукові організації та дослідницькі центри. Мішенями стали США, Велика Британія, Німеччина, Бельгія, Італія, Естонія, Нідерланди та Польща.
У серпні 2025 року Литва заявила, що дрон із території Білорусі перетнув її повітряний простір. Посадовці вважають, що ним керувала Росія. Вільнюс попросив НАТО посилити протиповітряну оборону на східному фланзі.
Найсерйозніший інцидент стався вночі з 9 на 10 вересня 2025 року, коли велика група дронів увійшла в повітряний простір Польщі.
У листопаді 2025 року подібну провокацію зафіксували в Румунії: два дрони порушили її повітряний простір — один повернувся назад, інший впав на території країни. Це було найглибше денне проникнення від початку повномасштабної війни.
Крім того, невідомі дрони змусили аеропорт Копенгагена призупинити роботу на кілька годин. Приблизно в той самий час Норвегія закрила повітряний простір над аеропортом Осло після появи там кількох дронів. Таким чином Росія надсилала “сигнали” тим, хто найбільше підтримує Україну.
Нідерланди також зіткнулися з подібними інцидентами. 22 листопада 2025 року аеропорт Ейндговена тимчасово припинив роботу через помічені дрони поблизу цивільної та військової зони.
Висновок
Європейські країни нарешті демонструють жорсткіший тон щодо Росії. Щонайменше такими матеріалами європейці намагаються відповідати тим самим на інформаційний тиск Москви. Однак, як слушно міністерка закордонних справ Латвії Байба Бразе нагадала в інтерв’ю Politico: “Сигнал надсилають не слова, а дії“. Європі потрібно перетворити ці ідеї на реальні кроки й уникнути затримок.
Пропозиції є логічними, але їм бракує конкретної форми. Європейська політична культура ґрунтується на етичних міжнародних відносинах і прагненні покращувати умови для своїх громадян і партнерів. Росія ж, навпаки, прагне стратегічної переваги шляхом завдання шкоди іншим. Робити життя в інших державах гіршим — це основа ідеології росіян. Ця різниця пояснює, чому європейські країни вагаються застосовувати дзеркальні методи.
Але потреба в сильній і скоординованій відповіді очевидна як ніколи раніше. Російські провокації можуть або об’єднати Європу, або поглибити її внутрішні розколи.
