ЄС планує представити найближчими днями юридичну пропозицію, яка нарешті дозволить блоку використати заморожені активи Центрального банку Росії як забезпечення для кредиту Україні на €140 мільярдів, повідомляє Bloomberg.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про прискорення роботи над цією ініціативою під час свого виступу в Європарламенті. Вона залишається однією з найактивніших прихильниць ідеї.
Перешкоди та занепокоєння
Європейські уряди готують екстрений план Б. Вони хочуть не допустити, щоб Україна вже на початку наступного року залишилася без коштів, якщо чергова спроба домовитися про використання заморожених російських активів знову провалиться, пише Politico.
Лідери ЄС досі не можуть узгодити механізм. Бельгія рішуче виступила проти перетворення заблокованих коштів на кредит для України й зупинила ухвалення рішення під час останніх консультацій. Інші країни ЄС намагаються переконати Брюссель та бельгійський уряд переглянути позицію, особливо з огляду на мирний план і короткий термін його ухвалення, що підсилює політичний тиск у Європі.
Серед ризиків Бельгія називає тиск на власну фінансову систему, можливі судові позови та непропорційний розподіл гарантій. Бельгійські посадовці наполягають, що жодна держава не повинна нести юридичні та фінансові наслідки самостійно. Противники ідеї також вважають, що такий прецедент може відлякати інші країни від розміщення резервів у Європі.
Дефіцит бюджету в Україні
Україна та її партнери продовжують зіштовхуватися з серйозними економічними викликами через російське повномасштабне вторгнення.
Станом на кінець вересня 2025 року державний борг України становив 8 024,1 млрд грн (близько 194,2 млрд доларів США). Зовнішній борг склав 6 063,2 млрд грн, внутрішній — 1 960,9 млрд грн.
Через це заморожені російські активи стали критичним інструментом для стабілізації фінансів України та підтримки її оборони. Водночас ЄС збільшує власні оборонні видатки, що створює додатковий тиск на національні бюджети.
Прихильники рішення
Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі, закликав ЄС конфіскувати активи Російського центрального банку, заморожені в ЄС, і використати їх для допомоги Україні. У лютому 2025 року він написав у соціальних мережах: “Досить розмов, час діяти. Фінансуймо нашу допомогу Україні коштом заморожених російських активів“.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії, у кінці вересня 2025 року запропонувала концепцію репараційного кредиту для України, який ґрунтувався б на заморожених російських активах. Вона пояснила, що це не конфіскація, а кредит, який Україна повинна буде погасити, якщо Росія виплатить репарації.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також активно підтримує ідею використання цих коштів. У вересні 2025 року він закликав мобілізувати заморожені російські кошти, щоб надати Україні близько €140 мільярдів на озброєння. Він заявив: “Це сигнал Путіну: ми підтримуватимемо Україну, і ми заберемо ваші заощадження”.
Після копенгагенського саміту 1 жовтня 2025 року Петтері Орпо (Фінляндія), Ульф Крістерссон (Швеція) та Метте Фредеріксен (Данія) підтримали ідею, за умови що ЄС розв’яже всі юридичні та фінансові проблеми.
Висновок
Заморожені російські активи залишаються одним із найпотужніших інструментів ЄС для підтримки України. Союз продовжує обіцяти прогрес, однак внутрішні суперечки та складні юридичні процедури уповільнюють ухвалення рішення. Попри це багато європейських лідерів очікують, що Брюссель невдовзі завершить роботу над механізмом та розблокує ці кошти за чітких гарантій.
