На тлі зовнішньої риторики про “стійкість” економіки, Росія дедалі глибше занурюється в економічні труднощі. Формально ВВП зростає, але під цими цифрами ховаються ознаки стагнації, критичні боргові навантаження та падіння промислового виробництва. Особливо гострою є ситуація у сфері кредитування та в окремих секторах економіки. Кремль намагається підтримати ілюзію стабільності, але фактичні дані та сигнали з ринку говорять про інше: російська економіка заходить у фазу системної кризи.
Промислове виробництво: ознаки уповільнення
У cічні 2025 року промислове виробництво зросло лише на 2,2% у річному вимірі, що є різким падінням у порівнянні з 8,2% у грудні 2024 року. Це чітко демонструє суттєве уповільнення темпів зростання промисловості.
А у лютому 2025 року, в порівнянні з попереднім місяцем, обсяг промислового виробництва знизився на 0,4%, підтверджуючи тенденцію до подальшого сповільнення.
Ключова ставка: рекордно висока
У квітні 2025 року Центральний банк Росії залишив ключову процентну ставку на рівні 21% — найвищий показник з початку 2000-х років. Це стало відповіддю на високу інфляцію, яка в березні сягнула 10,3% у річному вимірі. Проте така політика стримування має серйозні побічні ефекти: вона душить економічну активність, ускладнюючи доступ до кредитів для підприємств.
Загроза масових банкрутств
У Січні 2025 року аналітичний центр ЦМАКП попередив про можливу хвилю корпоративних банкрутств у 2025 році. Частка підприємств, у яких процентні платежі перевищують дві третини прибутку, зросла до 20%. Близько 25% малих підприємств Росії перебувають на межі банкрутства через високу інфляцію, надмірно високі процентні ставки та втрату експортних клієнтів.
Секторні проблеми економіки
У травні 2025 року Газпром оголосив про відмову від виплати дивідендів за 2024 рік. Причина — витрати на обслуговування боргу, які подвоїлися і досягли 482,5 млрд рублів.
За 2024 рік вугільні компанії зазнали збитків на 91,3 млрд рублів, тоді як у 2023 році вони отримали понад 350 млрд рублів прибутку. Це — яскравий приклад різкої зміни ситуації навіть у галузях, які донедавна вважалися прибутковими.
Прогнози економічного зростання
Міністерство економічного розвитку Росії прогнозує уповільнення зростання ВВП до 2,5% у 2025 році, порівняно з 4,3% у 2024 році. Центральний банк Росії є ще обережнішим: згідно з його оцінками, зростання може бути в межах 1–2%. Враховуючи вже наявні проблеми у промисловості та борговому навантаженні, навіть ці скромні цифри можуть виявитися завищеними.
Промислова стагнація в Росії: сигнал про глибші проблеми
Попри спроби Кремля представити ситуацію як контрольовану, економічна реальність говорить про інше. Висока ключова ставка Центрального банку Росії — одна з головних причин, чому промисловість країни стрімко втрачає темпи.
Вартість кредитів стала критичною для підприємств. Фінансування оновлення обладнання, сировини та логістики стало недоступним для малого і середнього бізнесу. Великі гравці утримуються на плаву лише завдяки державним субсидіям, але навіть цього недостатньо для забезпечення зростання.
Основні чинники, що тягнуть промисловість вниз
Підприємства не можуть дозволити собі дорогі кредити для операційної діяльності через високу облікову ставку. Спостерігається зменшення внутрішнього попиту, адже через падіння доходів населення та зростання цін виробники стикаються з браком замовлень.
Санкції та логістичні обмеження зменшили експортні можливості підприємств. Водночас малі та середні виробники вже влітку можуть піти з ринку через фінансову нестабільність.
Якщо нинішня динаміка збережеться, російська промисловість вже найближчим часом увійде у фазу стагнації. А це — передумова до глибшої рецесії, яку не зможе зупинити навіть ручне керування економікою.
До кінця 2025 року в Росії прогнозують серйозні економічні труднощі. Загалом за три місяці 2025 року воєнні перевитрати Росії сягають $5 млрд, – керівник Служби зовнішньої розвідки Іващенко.
До кінця цього року в російській економіці очікуються проблеми з коштами та трудовими ресурсами. Можлива масштабна криза в енергетичному секторі, житлово-комунальному господарстві, а також нестача кадрів, – він додав.
Висновок
Російська економіка стикається з класичною кризою перегріву. Високі ставки, інфляція, зниження попиту та обмеження експорту створюють замкнене коло. Водночас публічна риторика Кремля намагається створити ілюзію стабільності, тоді як системні показники сигналізують про наростаючу кризу.
Ставка на “ручне управління” і проєкти “імпортозаміщення” не здатні компенсувати структурні перекоси, що посилюються. Якщо найближчим часом не відбудеться глибокого перегляду економічної політики, Росія ризикує опинитися в тривалій фазі рецесії з руйнівними наслідками для населення та бізнесу.
Володимир Савченко, генеральний директор “The Ukrainian Review”
