16 травня в Стамбулі відбулися перші з 2022 року прямі переговори між Україною та Росією. Українську делегацію очолив міністр оборони Рустем Умєров, а російську – помічник Путіна Володимир Мединський.

Під час переговорів сторони досягли попередньої домовленості про наступну зустріч. Водночас Росія висунула жорсткі умови – зокрема вимогу вивести українські війська з територій, не окупованих нею воєнним шляхом, та пригрозила наступом на Харківщину і Сумщину у разі відмови. Також російська делегація заявила про готовність воювати “роками”.
Зауважимо, що напередодні цих перемовин Україна запропонувала Росії всебічне 30-денне припинення вогню, яке Москва фактично відкинула. Також Зеленський запропонував особисту зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним, але той відмовився від пропозиції.

Таким чином Україна разом з європейськими лідерами зробила крок до припинення війни та хотіла показати Дональду Трампу, хто дійсно не бажає її припинення. Очікувалось, що після цього США почнуть чинити тиск на Росію, зокрема санкційний.

Однак Трамп провів пряму телефонну розмову з Путіним 20 травня, за результатами якої, як повідомляє The Washington Post, “Трамп відмовляється від припинення вогню й дозволяє продовжувати бої”. Російське інформаційне агентство РІА Новини опублікувало матеріал із заголовком “Надії Європи розбиті: Трамп відмовляється воювати з Путіним”.
Детальніше про наслідки стамбульських перемовин та що очікувати – аналізуємо далі.
Перемовини в Стамбулі: які висновки
Денис Сігай, автор каналу про міжнародну політику та продюсер українського інформаційного порталу Liga.net, вважає:
Росія й надалі буде затягувати процес, маючи на меті персональне виснаження Трампа, який прагне швидких перемог і побоюється безсенсової рутинізації замирення України та Росії за перші 24 години на посаді.

Майкл Кофман, старший дослідник Фонду Карнегі, також переконаний, що на нинішньому етапі війни Росія не має сильних стимулів погодитися на припинення війни.
Бота Іліяс, старша аналітикиня стратегічної розвідувальної компанії Prism у Лондоні, говорить:
Путін відчув себе більш впевнено через можливість висувати максималістські вимоги Україні без серйозного опору з боку адміністрації Трампа.
Bloomberg з посиланням на джерело в Кремлі вважають, що Путін впевнений, що його війська зможуть прорвати оборону України до кінця року і повністю захопити чотири регіони, які він оголосив частиною Росії:
Це означає, що російський президент навряд чи запропонує Трампу будь-які значущі поступки, і європейські посадовці побоюються, що Трамп може спробувати нав’язати невигідну для України угоду. Всупереч розмовам про припинення бойових дій, Путін готовий до затяжної війни, якщо це необхідно для досягнення його цілей, і спокійно ставиться до перспективи нових американських санкцій.

Bloomberg, посилаючись на ознайомлених з перебігом переговорів людей, пише про те, що Дональд Трамп повідомив європейських лідерів, що переконаний у перемозі Росії у війні проти України.
Водночас Бен Баррі, старший дослідник із питань наземних бойових дій у Міжнародному інституті стратегічних досліджень, переконаний, що ймовірність захоплення Росією чотирьох регіонів України до кінця року є дуже низькою:
Якби українська оборона посипалася, було б дуже легко отримати таку перевагу, але наразі такий сценарій видається малоймовірним.

Однак дані Battlefield свідчать, що, попри чисельну перевагу в живій силі та стабільну підтримку, армії Путіна досі не вдалося досягти своїх військових цілей. За інформацією з відкритих джерел, зібраною сервісом картографування DeepState, темпи російського наступу на сході України з початку року скоротилися вдвічі порівняно з останніми місяцями 2024 року.

Також, згідно з відкритими даними, які проаналізували Bloomberg, з початку року Росія захопила лише 0,15% території України. Навіть у східній частині Донецької області, де точаться найзапекліші бої і яку частково окуповано вже понад десять років, Москва досі не змогла встановити повний контроль. За нинішніми темпами просування Росії в Донецькій області, яка трохи менша за Бельгію, для її повного захоплення можуть знадобитися кілька років.
Джек Вотлінг, старший науковий співробітник з питань наземної війни в британському аналітичному центрі RUSI, сказав, що дипломатичний відступ CША грає на руку Путіну:
Росія не може підтримувати операції нескінченно довго, але наразі Москва вважає, що її важелі впливу на Україну будуть зростати з часом. І оскільки Трамп чітко дав зрозуміти, що він вийде з переговорів, російські військові мають намір активізувати свої операції.
Війна триває: що чекати далі
Американський журналіст Девід Ігнатіус у колонці для The Washington Post зазначає, що найбільша проблема полягає в тому, що Путін не демонструє жодних ознак прагнення до миру:
Він досі хоче перемоги. Це його переконання, що Україна не може бути європейською країною, як вона прагне, а мусить залишатися під контролем Росії.

Також Дональд Трамп переконаний, що Росія – це потенційне джерело економічного зростання для США. Він знову заявив, що Росія має “необмежений потенціал” для створення робочих місць і збагачення.
Інша помилкова думка – що послаблену Україну можна змусити капітулювати. Трамп неодноразово говорив Зеленському, що той “не має козирів”. Проте в України є сильна перевага – підтримка з боку Європи.

Трамп не зможе нав’язати Україні невигідну мирну угоду, адже європейські союзники готові чинити опір і вже посилюють оборону. Наприклад, Фрідріх Мерц заявив про плани збільшити витрати на оборону Німеччини до 5% ВВП та зробити Бундесвер найсильнішою армією в Європі.
Україна може досягти прийнятної домовленості з Росією, якщо Путін побачить, що Київ готовий продовжувати боротьбу – за підтримки Європи і мінімальної, але важливої допомоги США, як-от супутникова розвідка. Представники Зеленського в Києві заявили, що хочуть, аби мирна ініціатива Трампа спрацювала, але готуються і до її провалу.
Олег Березюк, президент Інституту глобальної політики, переконаний, що стамбульські перемовини не були результативними:
Путін тягне час. Він змінив тактику. Від блискавичної війни він перейшов до війни на виснаження. Такі його дії могли б мати успіх, якби Україна залишилась сам на сам з РФ.

Також він зауважує, що Європа аж ніяк не зацікавлена у відроджені Російської імперії, що неодмінно станеться, якщо Україна програє війну:
Авторитарна Росія може знову стати “жандармом Європи”, як це уже не один раз було в історії. Щодо самостійної геополітичної та безпекової ролі, то і людські ресурси, і економічні, і воєнний потенціал країн ЄС дають підстави стверджувати що Європа уже є потужним геополітичним гравцем і її не можна ігнорувати.
Крім того, у Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні є ще один потужний геополітичний гравець – Туреччина:
Якщо ЄС, Туреччина й Україна на основі спільних інтересів зможуть виробити однакові підходи до безпекової політики та почнуть координувати свої дії, то разом вони здатні будуть розв’язувати будь-які питання, і не лише на регіональному, а й на глобальному рівні.

Однак Трамп своєю чергою не зацікавлений у поразці Росії:
Оскільки розраховує, що вона може стати союзником США у протистоянні з Китаєм. Вважаю, що Трамп тут помиляється, оскільки росіяни прагнуть реваншу і відновлення свого впливу на міжнародній арені. Крім того, американці й росіяни прямі антиподи на ментальному рівні. Вони абсолютно різні, а тому в перспективі не зможуть довго співпрацювати. Союз РФ і США може бути короткостроковим і ситуативним.
Тому дипломатія Трампа у відносинах з Росією також не має перспективи:
Відмова США від глобального лідерства швидше за все завершиться створенням європейської армії, де будуть домінувати Німеччина, Франція і Великобританія, а в перспективі можливо й Україна.

Загалом Олег Березюк зазначає, що надалі слід очікувати, що війну на виснаження РФ програє, а В Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні почнуть формуватись нові військово-політичні союзи й блоки на протидію агресивній зовнішній політиці РФ.
***
Стамбульські перемовини між Україною та Росією продемонстрували: Москва не зацікавлена в реальному припиненні війни, а лише намагається нав’язати Києву капітуляційні умови, використовуючи дипломатичні майданчики для тиску.
Водночас позиція Дональда Трампа стала тривожним сигналом для Європи, яка дедалі активніше бере на себе лідерство у стримуванні російської агресії. Попри складну ситуацію, Україна має шанси завершити війну без капітуляції завдяки підтримці союзників.
Анна Остимчук


