Європейські держави на східному фланзі Союзу дедалі відчутніше відчувають тиск з боку Росії. Провокації на кордонах, включно з перетином повітряного простору Естонії військовими літаками РФ та польотами дронів у Польщі та Румунії, змушують країни шукати спільні механізми захисту. Крім того, дії союзної Москві Білорусі, які блокують повітряний рух у Литві, та погрози Кремля щодо Фінляндії підкреслюють серйозність загрози. Фронтальні держави ЄС стурбовані, що оборона залишатиметься їхньою національною проблемою, і закликають Брюссель виділити цільове фінансування на зміцнення їхніх кордонів. Питання фінансування та координації оборони стає особливо актуальним напередодні запланованого саміту в Гельсінкі.
Фінансування оборони в ЄС
У вівторок лідери восьми європейських держав — Фінляндії, Швеції, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та Болгарії — зустрінуться у Гельсінкі, щоб обговорити посилення обороноздатності своїх країн.
«Зміцнення східного флангу Європи має стати спільною відповідальністю Європи», — заявив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
У центрі дискусії стоятиме фінансова підтримка з боку ЄС, включно з пропозиціями щодо нового бюджету на 2028–2034 роки, який передбачає п’ятикратне збільшення оборонних витрат до €131 мільярда. Країни східного флангу ЄС сподіваються, що частина цих коштів буде спрямована на модернізацію їхніх збройних сил.
Фінський прем’єр Петтері Орпо зазначив: «Росія є загрозою для Європи … у далекому майбутньому. У ЄС завжди існує конкуренція за ресурси, але [фінансування оборони] – це не те, що у когось забирають».
Йдеться про закупівлю сучасного озброєння, розвиток систем протиповітряної оборони, підготовку військових та посилення кордонів.
Окрім традиційного фінансування, країни-члени обговорюють створення нових фінансових інструментів на кшталт програми SAFE, яка передбачає кредити на закупівлю озброєння. Єврокомісія отримала прохання започаткувати «другу SAFE», оскільки перша програма була перевикористана. Додатково зазначені держави підтримують проєкти з протидії дронам, включно з Eastern Flank Watch та European Drone Defense Initiative.
Геополітичні виклики
Незважаючи на ініціативи, існують значні виклики. Деякі держави не мають достатньо кваліфікованого персоналу для ефективного використання сучасного озброєння, а модернізація армій потребує часу. Крім того, пропозиції щодо резервування частини бюджету ЄС можуть зустріти опір з боку інших країн, тож держави східного флангу намагаються пов’язати фінансування оборони з економічним розвитком регіону та відкритими тендерами для приватних компаній.
Ще один виклик — напружені відносини з США. Деякі європейські лідери були охарактеризовані колишнім президентом Дональдом Трампом як «слабкі», а країни на фронті занепокоєні, що будь-яка домовленість про мир в Україні може дати Росії більше ресурсів для перекидання військ до східних кордонів ЄС.
«Якщо війна в Україні припиниться… [Росія] бажає зайняти своїх солдатів. Європа повинна взяти на себе [власну] оборону», зазначив один високопоставлений дипломат НАТО.
Висновок
Саміт у Гельсінкі демонструє, що країни східного флангу ЄС усвідомлюють необхідність спільної оборони та фінансової підтримки з боку Брюсселя. Своєчасне виділення коштів та координація зусиль у рамках нових програм є критично важливими для стримування російської агресії. Проте успіх ініціатив залежить не лише від фінансування, а й від готовності країн ефективно використовувати ресурси, підготовку персоналу та зміцнення систем безпеки. У світлі наростаючої загрози з боку Москви роль держав східного флангу стає ключовою, а європейська солідарність — визначальною для забезпечення стабільності континенту.
