Російські воєнні пропагандисти поширюють твердження, що їхні наступні масштабні удари будуть спрямовані проти Харкова та Чернігова. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначає, що це когнітивна операція проти України. Він пов’язує ці наративи з дипломатичними тактиками тиску Росії, спробами вплинути на переговори та затягнути ухвалення рішень США щодо підтримки Києва.
Харків: наступ 2024 року
У травні 2024 року Росія розпочала новий наступ у напрямку Харківської області, заявивши про Харків як свою ціль. Водночас російські інформаційні ресурси просували взаємозаперечні повідомлення, покликані поширювати паніку серед українців і підживлювати патріотичні настрої всередині Росії. Одне з головних тверджень стосувалося того, що наступ був “неочікуваним” для Києва та його союзників. Насправді українська розвідка заздалегідь виявила підготовку Росії довкола Харківської та Сумської областей. Президент Володимир Зеленський публічно підтвердив, що Україна знала про плани загарбника в день початку цієї фази. Інший наратив наполягав, що Україні бракує ресурсів для захисту своєї території. Мета полягала в тому, щоб створити ілюзію, що Росія “все контролює”. Втім, атака спричинила швидкі рішення щодо військової допомоги, зокрема відновлення постачань боєприпасів до HIMARS і Patriot зі США за попередньої админістрації. Пропагандисти також повторювали заяви про те, що українські військові нібито масово здаються в полон, хоча жодні офіційні джерела чи незалежні журналісти цього не підтверджували. Ідентичні формулювання в різних Telegram-каналах вказували на координований розподіл цих наративів. Москва орієнтувалася на свою внутрішню аудиторію. Її метою було ввести нові назви українських населених пунктів у зведення з фронту, щоб утримувати увагу російської авдиторії.
Чернігів: 2022 рік і тепер
Ані Харків, ані Чернігів не були окуповані, однак обидва міста пережили критичні моменти в перші місяці повномасштабного вторгнення. Систематичний терор триває й сьогодні. У 2022 році Чернігів зазнав блокади та постійних обстрілів ракетами, авіаударами та артилерією. Удари припадали на житлові будинки, школи, ринки та соціальну інфраструктуру. Згодом українські сили відтіснили ворога. Наприкінці 2025 року повторні удари по енергетичній інфраструктурі Чернігівської області залишили без електропостачання понад 332 тисячі споживачів. Чернігів став однією з головних цілей блекаутів цього осінньо-зимового сезону.
Висновок
На тлі розмов про мирні пропозиції Росія посилюватиме інформаційний тиск, щоб дестабілізувати українське суспільство та продемонструвати свій військовий потенціал для американських політиків. Внутрішні проблеми в Росії стає дедалі важче приховувати, тож пропагандистські зусилля продовжують посилюватися, щоб задовольняти росіян. Такий підхід повторює старі сценарії. Розвідки зазвичай завчасно попереджають про реальні загрози.
Насправді головний напрямок агресора зараз — Покровськ, де ситуація залишається критичною.
