Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у п’ятницю прибуде до Брюсселя на кризову зустріч із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Про це повідомив Euronews, уточнивши, що переговори мають на меті розблокувати ініціативу щодо “репараційного кредиту” для України — механізму, який дозволив би спрямувати заморожені російські активи на підтримку Києва.
Чому зустріч важлива
Мерц раптово змінив графік і скасував поїздку до Норвегії. Це свідчить, що питання рухається до критичної точки. За даними Euronews, ЄС має ухвалити фінальне рішення вже за два тижні, а без прориву ініціатива ризикує бути заблокованою.
За задумом Єврокомісії, заморожені активи російського Центробанку мали б стати основою для безвідсоткового кредиту Україні. Повернути його Київ мусив би лише тоді, коли росія погодиться компенсувати руйнування війною, тобто фактично в невизначеному майбутньому.
Утім, саме Бельгія виступає проти. У Брюсселі зберігається близько 185 мільярдів євро активів, і уряд вважає, що країна не повинна нести надмірні ризики.
Позиція Бельгії
Бельгійський прем’єр Барт де Вевер направив фон дер Ляєн різку письмову заяву, де назвав схему небезпечною та “фундаментально неправильною”. Він наголосив, що проєкт може призвести до багатомільярдних втрат для Бельгії та Euroclear.
Подібну позицію озвучив і міністр закордонних справ Максим Прево. Він заявив, що уряд вважає “репараційний кредит” найгіршим із можливих варіантів, оскільки механізм ніколи не використовувався і містить високі фінансові ризики. Бельгія пропонує альтернативний шлях — звичайні позики ЄС на ринках.
Прево також підкреслив, що аргументи Бельгії “знецінюють”, а запропонована Єврокомісією система гарантій не покриває ризики в повному обсязі.
Позиція Мерца
Мерц, навпаки, є одним із найактивніших прихильників використання заморожених російських активів. Як пише Euronews, він наполягає, що всі ризики повинні бути розподілені між державами-членами відповідно до їхньої економічної спроможності. Він визнає занепокоєння Бельгії, але наголошує: ЄС повинен діяти солідарно, а юридичні гарантії мають бути доопрацьовані швидко.
Фон дер Ляєн також пообіцяла додаткові інструменти захисту — внески країн, бюджетний “бекстоп”, заборону повернення суверенних активів рф та інші запобіжники.
Що це означає для України
Ситуація лишається невизначеною. Якщо Бельгія не змінить позицію, ЄС доведеться шукати інше джерело фінансування, наприклад, позичати гроші на ринку. Це може бути дорожче й повільніше.
Для України ж рішення критичне. Уже з 2026 року ризикує вичерпатися зовнішня допомога, і механізм доступу до російських активів міг би стати стабільним фінансовим джерелом на період війни та відбудови.
Висновки
Кризова зустріч у Брюсселі — це спроба знайти компроміс між солідарністю ЄС і страхами Бельгії щодо фінансових наслідків. Мерц і фон дер Ляєн наполягають на історичному рішенні, яке змінить підхід до покарання агресора та підтримки України. Бельгія ж не готова ризикувати власними ресурсами, якщо, на її думку, механізм недостатньо захищений.
Від результату цих переговорів залежить, чи зможе Україна вчасно отримати нове джерело фінансування і чи продемонструє Європа єдність у питанні відповідальності росії за війну.
