У січні 2026 року Китай наростив імпорт підсанкційної російської нафти. Тоді як Індія – суттєво його скоротила.

Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Деталі поставок
За даними розвідки, танкери “тіньового флоту” у січні доставили до Китаю 4,99 млн тонн нафти за 51 рейс. Це на 0,398 млн тонн більше, ніж у грудні. Водночас обсяги нафти, що прибули в Індію, знизились до 3,222 млн тонн за 29 рейсів. Це на 2,271 млн тонн менше порівняно з попереднім місяцем.
“Тіньовий флот” також постачав нафту до Туреччини (0,904 млн тонн, +0,107 млн тонн), Сирії та Грузії (0,391 млн тонн, +0,093 млн тонн). Також 45 рейсів здійснили в невстановлені країни (4,813 млн тонн, +0,256 млн тонн). Найбільша частина експорту припадає на порти Балтійського моря та Далекого Сходу РФ.
З початку року кількість активних танкерів “тіньового флоту” зменшилась на 9 одиниць. Нині зафіксовано 138 суден, 96 з яких – під санкціями. Також було виявлено 4 нові судна, що раніше не відстежувалися.
За січень зафіксовано 18 STS-операцій (перекачка нафти між танкерами) у Японському та Південно-Китайському морях. А також – поблизу берегів Малайзії з подальшою доставкою до Китаю.
Контекст
Тіньовий флот Росії, що відіграє ключову роль у здатності Росії продовжувати фінансувати війну. Москва використовує ці танкери для обходу санкцій, приховування структури власності та перенаправлення нафти альтернативними маршрутами.
14 європейських держав домовилися посилити контроль у Балтійському морі та обмежити судноплавство для російського тіньового флоту. Мова йде про танкери без належних документів або ті, які змінюють прапори з метою обходу міжнародних санкцій.
Після цього Ніколай Патрушев, помічник російського президента, заявив, що Росія може застосувати військово-морський флот. Усе для того, щоб не дати країнам ЄС конфіскувати її судна.
Раніше The Ukrainian Review писало про те, що російська нафтогазова галузь зазнала збитків на суму понад 1 трлн рублів за підсумками 2025 року. Систематичні атаки українських безпілотників на нафтопереробні заводи спричинили прямі руйнування інфраструктури та значні втрати прибутків. Постійні удари перетворили енергетичний сектор РФ на зону критичного ризику для інвесторів та страховиків.


