29 листопада військові дрони Sea Baby Служби безпеки України атакували танкери KAIRO та VIRAT у Чорному морі. Обидва судна належать до розширюваного тіньового флоту Росії, який Москва використовує для обходу обмежень та продовження експорту нафти. Удар викликав реакції Казахстану та Туреччини. Казахстан заявив, що цей інцидент “шкодить двостороннім відносинам між Республікою Казахстан і Україною” та підкреслив занепокоєння щодо безпеки інфраструктури, пов’язаної з потоками каспійської нафти. Туреччина також відреагувала оперативно, зазначивши, що подія сталася в межах її виключної економічної зони та створила “серйозні ризики для судноплавства, життя, майна та довкілля”.
Економічна залежність Казахстану від Росії
Казахстан зосереджується на самій атаці, але заплющує очі на глибшу проблему, що стоїть за інцидентом. Країна сильно залежить від інфраструктури, контрольованої Росією.
У 2024 році Казахстан виробив приблизно 88,4 млн тонн нафти. На експорт пішло близько 68,8 млн тонн, з яких 55,4 млн тонн транспортували через трубопровідний консорціум Каспій-Порт Новоросійськ. Більшість казахстанської нафти фізично проходить через територію Росії або використовує інфраструктуру, де домінує Москва. Росія отримує вигоду від цієї системи, збираючи транзитні збори, контролюючи потоки та впливаючи на рішення в енергетичному секторі Казахстану.
Казахстан намагається демонструвати баланс. Офіційні особи часто підкреслюють, що диверсифікація залишається стратегічною метою, і вказують на маршрут через Баку–Тбілісі–Джейхан, а також на зростання експорту до Китаю. Проте реальний прогрес поки обмежений. Росія все ще займає найсильнішу позицію у географії експорту Казахстану, і Астана не може ризикувати різкою конфронтацією. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Казахстан публічно підтвердив підтримку територіальної цілісності України та відмовився визнавати так звані “Л/ДНР”. Водночас Астана відмовилася приєднуватися до більшості західних санкцій, аргументуючи, що жорсткі обмеження шкодитимуть казахстанській економіці та загрожуватимуть національній безпеці.
Тіньовий флот Росії та його вплив
Тіньовий флот відіграє ключову роль у здатності Росії продовжувати фінансувати війну. Москва використовує ці танкери для обходу санкцій, приховування структури власності та перенаправлення нафти альтернативними маршрутами. На 2025 рік, цей флот становить близько 17% світового ринку танкерів. Його обсяг постійно зростає. Наприкінці 2024 та на початку 2025 року кількість оцінюється як понад 900 суден у цій категорії. Це приблизно на 45% більше, ніж на початку 2024 року, і свідчить про швидке інвестування Росії в непрозору логістику.
Понад 60% морського експорту нафти Росії у 2024 році здійснювалося через цей флот. Росія заробляє понад 80 млрд євро щороку від морського експорту, з яких близько 57 млрд євро — нафта та 26 млрд — нафтопродукти. Тіньовий флот приносить Москві десятки мільярдів, бо перевозить більшість санкціонованого вантажу. Багато танкерів старі, погано обслуговуються та зареєстровані через ненадійних страховиків. Середній вік цих суден перевищує 20 років.
Висновок
Казахстан досі живе під сильним російським впливом. Це обмежує його політичну волю, економічну незалежність, мовну політику та культурний розвиток. Проте Казахстан почав шукати нові маршрути експорту і зменшувати залежність від Москви. Після удару України по Новоросійську 29 листопада Астана негайно почала вивчати альтернативні транзитні варіанти. Цей крок посилить насамперед суверенітет Казахстану, а не лише допоможе зменшити доходи, які Росія могла б використати проти України.
Для України припинення надходжень Росії залишається критично важливим. Знищення техніки саме по собі не ослабить Росію, якщо Москва зможе швидко відновити втрати. Україні потрібно тиснути на експортні маршрути, обмежувати операції тіньового флоту та скорочувати потоки російських нафтових доходів.
