Україна продемонструвала нову хвилю прогресу у виробництві дронів. Це включає військові дрони, дрони для розмінування та дрони-перехоплювачі, створені для протидії новим модифікаціям російського БПЛА “Герань”. Крім того, Financial Times виявив участь Китаю у виробництві російських дронів. Це ще раз підкреслює, що Китай не є нейтральною стороною у війні, як він стверджує, а постає впливовим економічним гравцем.
Тим часом Росія вперше застосувала дрон, оснащений керованою ракетою Р-60.
Розробки України
В Україні з’явився перший серійний 18-дюймовий FPV-дрон. Ptashka Drones представила платформу, призначену для більших бойових підрозділів і збільшеного радіуса дії. Збільшена рама дозволяє дрону нести важче бойове обладнання, що підвищує загальну вантажність. Це відкриває можливість застосування потужнішої зброї проти укріплених позицій, техніки або складніших цілей. Крім того, нова платформа може вміщувати більш витривалу батарею. Хоча цей дрон не є універсальним рішенням, він стане важливим кроком у розвитку та диверсифікації можливостей України на полі бою.
На землі Україна представила дрон Sirko-S1 з системою розмінування TROPIYA, здатний дистанційно нейтралізувати мінні поля. Хоча сам дрон не є новим, ця модифікація є значущою. Це не перший випадок його вдосконалення: два роки тому дрон харківської компанії Skylab був запрограмований повертатися в точку зв’язку навіть без GPS або компаса, спираючись виключно на датчики.
Нові модифікації “Гераней” та роль Китаю
На початку 2025 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України підтвердило, що Росія нарощує виробництво дронів “Герань-3”. Це клон іранського БПЛА Shahed-238. Розвідка також зафіксувала спроби модернізації старішої моделі Shahed-136.
Україна навчається протидіяти цим загрозам. У ніч на 30 листопада українські дрони-перехоплювачі STING вперше успішно збили кілька російських Geran-3 з реактивним двигуном. Генштаб повідомив, що Росія вже використала 138 дронів Geran-3. Більшість із них були успішно знищені силами ППО України.
Розслідування FT також виявило участь Китаю у виробництві російських дронів. Бізнесмен Ван Дінгхуа володіє 5% компанії “Rustakt”, яка виготовляє FPV-дрон VT-40. Крім того, його компанії, включно з “Shenzhen Minghuaxin”, стали основними постачальниками компонентів для “Rustakt”. Аналіз російських митних даних показує, що “Shenzhen Minghuaxin” поставила компонентів на суму $304 млн для “Rustakt” та товарів на $107 млн для пов’язаної компанії «Zavod Santex». Це підкреслює значну економічну роль Китаю у підтримці дронових можливостей Росії.
Висновок
2025 рік знову підкреслив провідну роль дронів у російсько-українській війні. Як Україна, так і Росія досягають помітного прогресу. Це включає розробку нових технологій дронів та створення протидій. Досягнення України, від більших FPV бойових дронів до систем розмінування та дронів-перехоплювачів, демонструють зростання адаптивності. Тим часом Росія продовжує нарощувати свої дронові терористичні можливості.
