Повномасштабне вторгнення зачепило усі сфери українського життя, в тому числі й освіту. Студенти та школярі були вимушені покинути свої домівки, перейти на дистанційну форму навчання, а дехто зовсім його покинути. Попри це, українська наука змогла вистояти та навіть наростити темпи розвитку.
У 2024 році в Україні налічувалося майже 170 тисячі здобувачів вищої освіти, тоді як до початку повномасштабного їх було понад 105 тисяч. Відповідно, статистично кількість вступників від 24 лютого 2022 року не зменшилася, а навіть збільшилася.
Проте через повномасштабне вторгнення було зруйновано 11 закладів вищої та передвищої освіти, за даними Міністерства освіти та науки України (МОН). Ще 278 закладів було пошкоджено – третина з них на Харківщині.
Як МОН адаптувався до війни
The Ukrainian Review звернувся до МОН за коментарем стосовно зменшення кількості іноземних студентів в Україні і нам підтвердили, що це справді так. На це є наступні причини:
- Складна ситуація в країни у зв’язку з повномасштабною війною.
- У зв’язку з відсутністю прямого авіасполучення наразі є необхідність отримання іноземним абітурієнтом окрім української студентської візи ще й транзитної візи сусідньої країни, територією якої буде здійснено вʼїзд в Україну.
- Не визнання в деяких країнах дистанційної форми навчання, що наразі є одним із способів адаптації закладів вищої освіти України до змін щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.
Наразі в Україні налічується 27 тисяч іноземних студентів, більшість з яких приїхали з Китаю, Азербайджану та Індії.
Близько 20 тисяч українських випускників минулоріч або поїхали вчитися за кордон, або одразу пішли працювати, що є відносною нормою нині та до повномасштабного. У МОН розповіли якими методами вони користуються, щоб повернути свій науковий потенціал додому. Зокрема:
- створення спеціальних тимчасових екзаменаційних центрів для проведення НМТ, ЄВІ, ЄФВВ закордоном. Торік НМТ вдалося провести у 48 містах 28 країн світу;
- надано можливість взяти участь у конкурсі на вступ, дистанційно подати документи та підтвердити вибір місця навчання через електронний кабінет вступника;
- можливість поновлення українців у заклади вищої освіти, в тому числі, що переводяться із закордонних ЗВО, за умови виконання здобувачем вимог до вступу протягом першого року навчання;
- визнання результатів неформального або інформального навчання закордоном в українському освітньому процесі;
- визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти та документів про інші види освіт, що відповідають 2-5 рівням Національної рамки
- кваліфікацій, виданих закладами освіти іноземних держав;
- різноманіття способів фінансування навчання здобувачів та державного замовлення, адресності державної цільової підтримки, вдосконалення механізму формування та розподілу державного замовлення.
Підвищення платоспроможного попиту на ринку освітніх послуг є додатковим стимулом щодо здобуття якісної вищої освіти в Україні. Законопроєктом №10399 передбачено також удосконалення надання особливої підтримки держави шляхом посилення її адресності та монетизації оплати послуг з навчання для здобуття вищої освіти недостатньо представленим, незахищеним та вразливим групам населення, особливо з урахуванням наслідків війни, – додали в МОН.
Навчання під обстрілами: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
У Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова розповіли, що після початку повномасштабного вторгнення ключовим питанням стало – як зробити навчання в університеті безпечним.
В університеті, незважаючи на складнощі, у навчальних корпусах та гуртожитках були облаштовані укриття, відповідно до вимог ДСНС. Це дозволяє організовувати освітній процес не лише онлайн, а й в аудиторіях та лабораторіях у змішаному форматі. Як показав досвід цих важких років для науково-педагогічного складу та для студентів ОНУ можливість живого спілкування – мотивуючий чинник і саме це виявилося дуже важливим, – сказав Ректор ОНУ І. І. Мечникова Вячеслав Труба.
ОНУ прагне працювати як до пандемії та початку повномасштабного вторгнення. Щоб розвантажити корпуси університет запровадив навчання у дві зміни, а також дозволив навчатися дистанційно для тих, хто зараз закордоном.
Враховуючи реалії війни навчальний заклад підтримує дітей загиблих військових, учасників бойових дій, ветеранів, інвалідів війни, внутрішньо переміщених осіб, за підтримки МОН. Протягом 2022-2024 років здійснено зміну фінансування більше ніж 200 здобувачів пільгових категорій (переведення з контрактної форми навчання на бюджет).
ОНУ І. І. Мечникова надані пропозиції щодо роботи центрів ветеранського розвитку на базі ЗВО, для набуття ветеранами другої вищої освіти, підвищення кваліфікації, сертифікатних програм та нових щаблів, які допоможуть у розбудові мирної держави, – додав Вячеслав Труба.
Станом на лютий 2025 року в лавах Збройних сил України перебуває декілька десятків здобувачів та викладачів ОНУ.
Ми на зв’язку з ними і маємо непоодинокі випадки опанування здобувачами навчальної програми, попри участь у бойових діях, навіть складання іспитів безпосередньо з окопів. Вважаю, що це – одне з найяскравіших підтверджень жаги до знань нашого студентства.Мусимо й будемо пам’ятати кожного з університетської спільноти, хто віддав за право бути вільними своє життя!
Для студентів, які повертаються після служби, працює психологічна служба університету. Також за наявності всіх документів університет звертається до МОН України з проханням перевести на навчання за рахунок державного бюджету. Їх наукова бібліотека з перших днів війни започаткувала власний проєкт – платформу, де збираються факти і свідоцтва стосовно учасників бойових дій з університетської спільноти.
Дистанційні студенти та міжнародна співпраця ОНУ І. І. Мечникова
ОНУ також створив необхідні умови для студентів, які виїхали з Одеси – налагодили комунікацію через месенджери, електронну пошту, ресурси Google, Moodle, Microsoft Teams. Також увага приділяється студентським івентам, які позитивно впливають на ментальний стан здобувачів освіти.
Окремо хочу звернути увагу на взаємодію ОНУ зі стейкхолдерами. Багато успішних людей свого часу отримали диплом Одеського університету, реалізували себе за фахом, створили підприємства, робочі місця тощо. Відданість alma mater для них не тільки гарні слова. Тому наші студенти проходять дуже цікаві та корисні практики. У ряді випадків – до війни, звісно, частіше, але й зараз цей відсоток високий – студенти ОНУ вже з другого курсу отримують пропозиції щодо працевлаштування.
З усіх студентів ОНУ Мечникова, що виїжджали за освітніми програмами за останні роки, 100% повернулись.
В університеті відзначили ініціативи польської агенції NAWA (Національна програма академічних обмінів Польщі), спрямовані на суттєве збільшення академічної мобільності українців до Польщі.
ОНУ Мечникова у 2023–2024 роках був ексклюзивним партнером Гданського університету за цією програмою: у 2023 році відбулося 59 мобільностей здобувачів і 35 візитів співробітників ОНУ до Гданського університету, у 2024 році — 54 мобільності здобувачів і 41 візит викладачів. Загалом за два роки — 113 мобільностей здобувачів і 76 візитів викладачів. Також у 2024 році здобувачі та викладачі ОНУ здійснили численні візити за програмою NAWA до Університету Адама Міцкевича в Познані.
Значно зросла кількість контактів із німецькими університетами за програмою DAAD, проте найбільший прогрес спостерігається у співпраці за програмою ERASMUS+: кількість партнерів ОНУ за проєктами академічної мобільності КА1 за останні три роки зросла більш ніж удвічі і збільшилася з 17 до 36.
Європейські університети активно залучають українські ЗВО до консорціумів, які подають заявки на гранти за програмою ERASMUS+ KA2, бо це підвищує шанси на отримання фінансування.
Підтримка українських університетів з боку європейських інституцій проявляється також у тому, що з 2022 року наші ЗВО почали входити до Європейських альянсів університетів як асоційовані члени. Це найвища форма кооперації закладів у межах ERASMUS+, коли кілька (зазвичай 9) університетів із різних країн створюють стале партнерство зі спільними освітніми програмами та проєктами. ОНУ було залучено до двох таких альянсів — SEA EU та EU CONEXUS.
Минулого року дружні ЗВО Польщі — Гданський університет та Університет Адама Міцкевича у Познані організували зустріч провідних українських університетів (зокрема й ОНУ) з представниками Єврокомісії та віцепрезиденткою Європарламенту Евою Копач. Захід відбувся у Страсбурзі, де було прийнято спільне звернення українських і європейських університетів до Єврокомісії щодо фінансової підтримки співпраці українських ЗВО з альянсами європейських університетів.
На думку Вячеслава Труби, найбільш важливою формою підтримки української вищої освіти з боку ЄС може стати надання Україні статусу країни – учасника програми ERASMUS+. Це значно розширить можливості українських університетів у залученні європейського фінансування, сприятиме інтеграції України в європейський освітній простір, інтернаціоналізації української освіти та підвищенню її якості.
Як результат підтримки Світового банку та міжнародних партнерів МОН, як університет до якого в результаті реорганізації приєднали інший ЗВО, ОНУ має 11 проєктів, на різних етапах реалізації, завдяки яким є змога оновити та придбати унікальне наукове обладнання.
Соціальний хаб на сході України: Харківський національний економічний університет ім. Семена Кузнеця
ХНЕУ одним з перших поновив освітній процес в Харкові вже 23 березня 2022 року. Протягом першого місяця війни багато викладачів і студентів евакуювалися в інші регіони України та за кордон, але залишилася частина колективу, яка забезпечила
життєдіяльність університету. Університет з 2011 року розробляє платформу персональних навчальних систем, яка дуже розвинулася під час дистанційного навчання 2020-2021 – саме це дало змогу відновити свою діяльність в умовах повномасштабної війни.
З першого дня війни університет став соціальним хабом, на базі якого здійснювалась діяльність волонтерських організацій і благодійних фондів, за участі яких надавалася допомога тим хто перебував в Харкові в складних умовах – працівники освіти, студенти, переселенці, багатодітні родини, пенсіонери та інші категорії, які потребували підтримки. Університет продовжує допомагати українцям, – сказали у пресслужбі ХНЕУ ім. Семена Кузнеця.
Після початку повномасштабного, навчальний процес практично повністю перейшов у онлайн. Співробітники, які залишилися в університеті, працюють офлайн. Викладачі розробляють платформи, які дозволяють повноцінно вивчати дисципліни, зокрема проводять заняття по відеозв’язку, записують відео-лекції, що дає можливість студенту переглянути їх в зручний час, якщо вони не змогли, з поважних причин, доєднатися до заняття.
Протягом 2022-2024 рр було створено на кожну дисципліну цифровий курс контентного та інтерактивного рівня, що повністю забезпечує навчальний процес для студентів, які
перебувають в складних умовах. Курс включає в себе лекції, завдання та рекомендації для практичних занять та самостійної роботи, тести, ситуаційні кейси та інші додаткові ресурси.
Війна суттєво вплинула на освітній процес та його зміст. Було переглянуто освітні програми та методики їх викладання, додані приклади та зроблені акценти з огляду на реалії сьогодення, військову економіку, післявоєнну відбудову. Наприклад для майбутніх журналістів викладаються питання інформаційної війни, досліджується робота українських редакцій в умовах війни, приділяється значна увага питанням етики та інформаційної гігієни, вмінню розпізнавати фейки. Студенти розробляють проєкти просування волонтерських ініціатив в Україні і за кордоном в своїх дипломних дослідженнях. Також університет запровадив для всіх здобувачів освіти дисципліну “Національний спротив”.
Достеменно ХНЕУ відомо про 3 викладачів (1 з них жінка) та 25-30 студентів, які захищають Україну у лавах ЗСУ. Університет має різні програми підтримки військових. Допомагають підрозділам із забезпеченням (збори на дрони, виготовлення маскувальних сіток, окопних свічок, допомога смаколиками та ін.).
Формуємо навчальні програми для ветеранів та військових, які перейшли у запас. Ми відкрили набори на ці програми і готові навчати тих, хто повертається зі служби, щоб опанувати нову професію та почати нове життя. Зараз у розробці ще багато інших навчальних програм для повоєнного стану і для різних верств населення.
На сьогодні обсяг вступників є достатнім. Зростання притоку студентів, університет очікує після завершення війни.
Ми спостерігаємо, що абітурієнти з нашого регіону, які наразі перебувають за кордоном, обирають наш університет для навчання, із задоволенням спілкуються з одногрупниками і викладачами, мріють про повернення в рідний Харків.
Наразі в ХНЕУ ім. С. Кузнеця налічується 19 діючих грантових програм різного рівня. Задля забезпечення якості освіти та вдосконалення міжнародної співпраці команди університету приймають участь в проектах Європейської асоціації університетів EUA та Німецької служби академічних обмінів DAAD.
Предмет нашої окремої гордості – FabLab – фабрика-лабораторія, що є результатом проєкту Erasmus+ спрямована на формування наукового мислення та зацікавленості в науці серед школярів, які згодом стають нашими студентами. Так само доступ до обладнання фаблабу мають і здобувачі вищої освіти. На її базі вони можуть опанувати та вдосконалити навички 3D-сканування та друку, принципи роботи з електронікою і багато інших корисних у сучасному світі навичок, – додали у пресслужбі.
Також у ХНЕУ діє програма двох дипломів. Студенти мають змогу скористатися програмою та отримати додаткову освіту і досвід у європейських та британських ЗВО. Наприклад університет став учасником проєкту Twinning завдяки якому розроблено і впроваджується програма двох дипломів з британським університетом.
Талісман для військових: Національний університет “Острозька Академія”
Національний університет “Острозька Академія” знаходиться у Рівненській області на заході України. Попри територіальну віддаленість від лінії фронту, навчальний заклад цілком відчув шок через війну на своєму порозі. Попри це ЗВО заздалегідь підготувався до можливих труднощів. Заздалегідь були розроблені плани цивільного захисту працівників та студентів, а також охорони кампусів університету. Знадобився й досвід COVIDних років.
Тож першого дня війни я написав електронного листа усім колегам, студентам та аспірантам, де було повідомлення від ректорату: навчання в Острозькій академії не припиняється, а продовжується в режимі онлайн (пізніше ми вирішили проводити його в асинхронному форматі, аби зменшити використання інтернет-ресурсів, які були критично важливі для комунікацій на державному рівні); створювався оперативний штаб для контролю ситуації в університеті; організовано було цілодобове чергування на території університету, – сказав Дмитро Шевчук проректор з науково-педагогічної роботи НаУОА.
Потім було створено волонтерський центр, який надавав підтримку біженцям, збирав необхідні речі для ЗСУ. В Науковій бібліотеці було організовано плетіння сіток. Згодом викладачі та працівники університету домовилися, що будуть перераховувати одноденний заробіток кожного місяця на збори технічних засобів, амуніції для наших колег, випускників, які пішли у військо захищати нашу країну. Острозька академія передала для потреб війська свій автобус та вантажівку.
До речі, якось представники ЗСУ, зізналися, що у військових з’явилося вірування, що це добрий знак, якщо їх на виконання завдання везе автобус Острозької академії, бо всі поверталися живими, – додав він.
Академія відчуває вплив економічної ситуації в країні, коли існує ціла низка обмежень на використання коштів. Попри це на момент початку повномасштабного була добре розроблена система онлайн навчання. Уже в попередні роки пандемії змішана система навчання, яка передбачала повноцінне синхронне навчання (онлайн та офлайн) і виведення студентів на очні заняття за найменшої можливості, продемонструвала себе як одна із найкращих в Україні і, навіть, у світі, оскільки ми ділилися досвідом з колегами з усього світу під час міжнародного форуму, організованого Британською радою.
Ще з часів пандемії у нас була розроблена ефективна система психологічної підтримки усіх учасників освітнього процесу. Це виявилося надзвичайно важливим в період воєнного стану, оскільки і студенти, і викладачі відчувають постійний стрес з огляду на ракетні та дронові атаки ворога, повітряні тривоги, втрату близьких.
За цих три роки війни було започатковано нові освітні програми, наприклад, з робототехніки, вивчення технологій штучного інтелекту, публічного управління. Усі курси пристосовані до нинішніх умов ринку праці та потреб країни. З наступного навчального року запустять дві абсолютно унікальні міждисциплінарні освітні програми. Одна з них – “Капеланське служіння” – постала як відповідь на запит суспільства щодо духовної підтримки наших воїнів, ветеранів, їхніх сімей. Друга – “Глобальний комунікаційний менеджмент”, яка має на меті сформувати нову генерацію професіоналів, які будуть діяти на міжнародному рівні, підсилювати позитивний імідж нашої держави, як стратегічного партнера. Унікальність цієї другої програми полягає ще й у тому, що бюджет на її реалізацію повністю складають кошти меценатів.
Наразі багато членів академічної спільноти захищає Україну з перших днів війни:
Наприклад, Сергій Рудько, завідувач кафедри регіональних студій, з фронту читав лекції студентам. Зазначу, що Острозька академія надає можливість навчатися військовослужбовцям і ветеранам. У нас створені усі умови, аби захисники України могли підвищити свою кваліфікацію, здобути вищу освіту або змінити свою професію. Ми розробили індивідуальні плани навчання. Можна почути від наших студентів та випускників не одну історію, як вони з окопів слухали лекції чи складали іспит. При цьому можливості навчання для військових у нас існують набагато довше, аніж роки повномасштабного вторгнення. Ми надзвичайно гордимося, що випускником нашої освітньої програми з міжнародних відносин є генерал Валерій Залужний, колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великобританії.
На жаль, “Острозька Академія” втратила 29 студентів та працівників університету. Музей історії Острозької академії створив інтерактивну книгу пам’яті, аби кожен, хто знаходиться в університеті, чи приїхав до нас в гості, вшанував їхній подвиг.
В університету зовсім мало студентів, які на початку повномасштабного вторгнення виїхали за кордон і не повернулися згодом.
Острозька академія подбала про створення безпечних умов навчання. В кожному кампусі є сховища, які пристосовані не лише для того, щоб там перебувати під час повітряних тривог, але й для того, щоб проводити навчання, якщо ці тривоги тривають довго. Безпеку усіх, хто навчає і навчається в нашому університеті, ми поставили понад усе. Крім того, пріоритетом для нас є очне навчання. Однак зараз ми змушені продовжувати проводити заняття у змішаному форматі, оскільки частина гуртожитків університету зайняті внутрішньо переміщеними особами і це переважно люди зі сходу України, – сказав Дмитро Шевчук проректор з науково-педагогічної роботи НаУОА.
Студенти продовжують брати участь в міжнародних програмах обміну, відвідують з академічними цілями європейські та американські університети.
Від самого початку повномасштабного вторгнення наші закордонні партнери відгукнулися на наш заклик підтримки України. Це передусім польські партнери нашого університету – наприклад, Варшавський університет надав можливість скористатися їхнім сервером, аби ми могли розмістити резервну копію наших даних; Люблінський католицький університет Іоана Павла ІІ, надсилав благодійну допомогу, яку через волонтерський центр НаУОА ми роздавали для тих, хто її потребував.
Також допомогу надавали колеги зі США, Великобританії, Канади. Ця допомога і підтримка була різною – це й доступ до баз даних, онлайн курсів (наприклад, Coursera та EdX започаткували безкоштовні програми доступу до курсів на їхніх платформах). Університет долучився до програми співпраці з британськими університетами Twinning, в рамках якої налагодилася дуже тісна співпраця із Університетом Сент-Ендрюс. Разом із американськими університетами заклад започаткував сертифікатну програму з підготовки капеланів.
Майбутнє вищої освіти в Україні
В ОНУ І.І. Мечникова підкреслили, що українська освіта завжди була конкурентоспроможною та визнавалася міжнародною спільнотою. Нині перед державою стоїть завдання не втратити вже наявний потенціал та залучити іноземний.
Ця конкурентоспроможність обумовлюється тим, що українська система освіти відповідає принципам функціонування європейського освітнього простору, водночас вартість освітніх послуг в Україні залишається надзвичайно привабливою, насамперед для абітурієнтів з країн глобального Півдня та Східної Європи. З іншого боку через пандемію COVID-19 та війну, українські ЗВО набули унікальних компетенцій з реалізації дистанційних технології онлайн навчання, а цифрові освітні платформи надають глобальний доступ учасникам освітнього процесу, – сказав Вячеслав Труба.
Наразі ОНУ Мечникова реалізує п’ять магістерських програм англійською мовою, які є популярними серед іноземних студентів. Завдяки відкриттю цих англомовних програм, набір іноземних студентів у повоєнний час перевищив довоєнний набір.
Існує потенціал до впровадження нових англомовних програм на всіх рівнях навчання. Одним з таких кроків є збільшення кількості дисциплін, що викладаються англійською мовою з подальшим відкриттям англомовних програм, особливо в тих галузях, де існує відповідний запит з боку міжнародного ринку праці.
Серед чинників, що стримують інтеграцію української освіти до глобального простору найважливішими є мала кількість англомовних освітніх програм та освітніх програм, що пройшли акредитацію за міжнародними стандартами, надмірна ускладненість та централізованість адміністративних процедур вступу та міграційного обліку, недостатня кількість або повна відсутність як бюджетних місць державного замовлення, так і можливостей отримання грантів та стипендій для іноземних громадян для навчання в ЗВО Україні, – додав ректор ОНУ.
Що думають в ХНЕУ
У ХНЕУ теж позитивно налаштовані щодо майбутнього українського наукового потенціалу. Рівень конкурентоспроможності однозначно зросте, враховуючи розширення та інтенсифікацію співпраці з європейськими університетами та ряд проведених реформ, націлених на гармонізацію до європейських стандартів.
На їх погляд для збільшення кількості іноземних студентів, система освіти дійсно потребує ряду перетворень. Вже зараз спостерігається інтерес до навчання англійською мовою з різних країн світу.
Університет є другим в Україні за кількістю іноземних студентів, у нас навчаються студенти із 20 країн за 30 освітніми програмами. Понад 200 викладачів Університету задіяні в такому викладанні, багато хто з них пройшли стажування в іноземних університетах, працювали в європейських наукових і освітніх установах в межах грантових проєктів. Ми з оптимізмом дивимось в майбутнє щодо надання освітніх послуг англійською мовою для іноземців, відчуваємо такий запит і маємо потенціал щодо розширення викладання програм англійською мовою, – підсумували у ХНЕУ.
Що думають в Острозькій Академії
Дмитро Шевчук проректор з науково-педагогічної роботи НаУОА вважає, що освіта в Україні мусить стати такою, що буде відповідати запитам української держави і тенденціям сучасного світу. Це є основою відбудови України після війни та закладання міцного фундаменту для її розвитку.
Можу окреслити декілька тенденцій, які на це повпливають. Перша випливає із результатів соціологічних опитувань, а саме близько 70% військових стверджують, що після повернення до цивільного життя хотіли б змінити професію, якою вони займалися до мобілізації. Саме тому потрібно буде створити нові короткострокові програми, мікрокредитні курси, які дозволять швидко пройти перекваліфікацію. Друга тенденція пов’язана із поширенням штучного інтелекту. Ми бачимо як ця технологія почала інтенсивно поширюватися і як вона змінює потреби ринку праці. Третя – українське суспільство і українська освіта мають стати максимально інклюзивними. Ми маємо бути готовити до повернення ветеранів, необхідність їхньої інтеграції в громади, забезпечення психосоціальної підтримки. Це вимагає розвитку психологічної освіти, реабілітації, соціального менеджменту.
Він переконаний, що Україна має досить добру систему вищої освіти. До повномасштабного вторгнення Україна заробляла 3 млрд. доларів від навчання закордонних студентів.
Я думаю, що ми цей потенціал відновимо і покращимо. В нашому університеті, для прикладу, дуже інтенсивно і в короткі терміни проводяться дослідження з військової психології, психосоціальної підтримки, аналітики стійкості громад, розробки дієвих ветеранських політик. Не кажучи вже, про роботизовані системи, комп’ютерні технології управління складними процесами. Усе це лягає в основну нових курсів та освітніх програм. Я впевнений, що такі пропозиції зацікавлять іноземців.
Висновок
Наближені до зон бойових дій університети продемонстрували, як українська наука досі є зразковою та конкурентною для іноземних партнерів. ЗВО адаптувалися та змогли забезпечити безпечні умови для майбутніх професіоналів своєї справи. Також вони регулярно підтримують українську армію в той час, як міжнародна спільнота непохитно нарощує співпрацю з нами. Відповідно майбутнє України забезпечена новими кваліфікованими кадрами, проте є побоювання, що вони можуть мігрувати за кордон у пошуках кращих перспектив. Тому відкритим питанням залишається:” Чи готово Україна до своїх випускників?”
Тетяна Стельмах
