10 квітня 2025 року відбулася конференція «Energy Security Talks», яка привернула увагу чисельної аудиторії. Експерти та різні стейкхолдери енергетичного сектору обговорили виклики, з якими зіткнулася українська енергетика під час війни. Також обговорили більш конкретні питання, пов’язані з енергоефективністю та дозвільними особливостями. Подаємо нашим читачам короткий зміст виступів на конференції.
Умови, в яких перебувала енергетика України у 2024 році
У 2024 році продовжилися російські атаки на українську інфраструктуру та енергетику, зокрема. Моніторингова місія ООН з прав людини повідомляє, що протягом першої половини 2024 року відбулося:
- 11 хвиль обстрілів;
- 25 нападів на ТЕС/ТЕЦ;
- 7 атак на ГЕС;
- 101 удар по електромережах.
Великі атаки також були здійснені в другій половині року. Наймасштабніші з них: 26 серпня (атака на Київську ГЕС), 17 листопада та 25 грудня.
Наслідки: втрачено 10 ГВт потужності.
Виробництво електроенергії в Україні: майже половина з атомної енергії та важлива роль імпорту
Атомна генерація продовжує покривати найбільшу частку попиту на електроенергію в Україні. Виробництво електроенергії за рахунок АЕС в Україні вже третій рік не змінюється — і складає 7,7 ГВт. Теплові електростанції та великі теплоелектроцентралі (ТЕЦ) також відіграють значну роль, зберігаючи близько 25–30% частку ринку.
Частина відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у сонячний денний час сягає 15–20% електроенергії, порівняно з лише 2% у вечірні години.
«З урахуванням експертних оцінок готовності генеруючих потужностей, проведених до осінньо-зимового періоду, дефіцит енергосистеми в години пікового навантаження може досягати 2-3 ГВт за умови стабільної роботи атомної та теплової генерації та наявності імпорту електроенергії», – Олена Лапенко, Dixi Group.
Важливим фактором стабілізації енергосистеми став імпорт електроенергії, особливо в години пік.
«За наявності цінових лімітів частка імпорту в структурі енергобалансу ОЕС України в години пікового навантаження (коли ця потужність вкрай необхідна), за оцінками Dixi Group, не перевищувала 8%, хоча порівняно з зимою [попереднього року] зросла в рази», – Олена Лапенко, Dixi Group.
Таким чином, виходячи з сильних і слабких сторін української енергосистеми, необхідно зробити наступні кроки для її зміцнення.
- Підтримка будівництва та інтеграції нових розподілених генеруючих потужностей, зокрема на газі.
- Розробка систем зберігання та агрегації енергії для балансування відновлюваних джерел енергії.
- Постійні зусилля щодо захисту інфраструктури.
- Вирішення фінансових питань у галузі (борги перед виробниками ВДЕ, дисбаланси на балансуючому ринку, закупівля газу).
- Цільова міжнародна допомога для відновлення та закупівлі обладнання.
Газ для опалення: зима закінчилася, але потрібно буде докуповувати у неопалювальний сезон
Україна пройшла опалювальний сезон 2024-2025 років без серйозних відключень споживачів. Цьому сприяла як відносно тепла зима, так і можливості та вміння аварійно-сервісних підприємств ліквідовувати загрози та ремонтувати обладнання. Однак, за експертними розрахунками, цього року Україні потрібно буде закупити приблизно 4 млрд кубометрів газу.
«[Для цього необхідно] забезпечити достатні обсяги імпорту– не менше 4 млрд кубометрів у 2025 році. Попит України – 19-20 млрд кубометрів, внутрішній видобуток– 12 млрд кубометрів. Імпорт покриє дефіцит, але, як очікується, коштуватиме 1,6-1,65 мільярда доларів США, виходячи з ф’ючерсних цін на TTF [Title Transfer Facility (TTF)– це віртуальний пункт торгівлі природним газом у Нідерландах, який є основним орієнтиром для європейських цін на газ – С.К.] станом на квітень 2025 року (34–36 євро/МВт-год) плюс витрати на транспортування (2–3 євро/МВт-год). [Необхідно] підписати довгострокові контракти; короткострокові контракти дорожчі на 10-15%. У майбутньому Україна має орієнтуватися на 3-5-річні угоди для забезпечення стратегічної безпеки та дотримуватись графіку закупівель, щоб накопичити 13 млрд кубометрів до опалювального сезону 2025–2026»,– Олена Лапенко, Dixi Group.
Використання іноземної допомоги в енергетичному секторі
У 2024 році Україна отримала значну допомогу у сфері енергетики. Але не завжди вона використовувалася належним чином.
«Український Кабінет міністрів анонсував відновлення у 2024 році «4 ГВт теплових та гідроелектростанцій» і підключення до мереж 233 нових електростанцій загальною потужністю «понад 830 МВт». Уточнивши, що «йдеться про газову генерацію, а саме: газотурбінні, газопоршневі та когенераційні установки», глава уряду, однак, не згадав, що влада задіяна лише в 183 МВт нових встановлених потужностей, а решта є досягненнями донорів та/або результатом приватних ініціатив», — зазначають експерти Геннадій Рябцев і Володимир Омельченко у звіті «Огляд енергетики за січень 2025».
Експерти також наголошують, що Міністерство фінансів України залучило до українського бюджету €3 млрд у рамках внеску ЄС у рамках ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). ERA передбачає виділення Україні $50 млрд (включаючи $20 млрд від ЄС), які будуть забезпечені майбутніми доходами від заморожених російських активів.
«У 2024 році Міністерство фінансів України залучило зовнішнє фінансування від 11 партнерів розвитку на суму понад $41 млрд. Ця підтримка дозволила «повністю покрити соціальні та гуманітарні витрати», — підкреслюють Геннадій Рябцев і Володимир Омельченко.
Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Програми спільної роботи Уряду України та Міжнародного енергетичного агентства на 2025-2026 роки та уповноважив Міністра енергетики його підписати. Документом, зокрема, визначено, що пріоритетними напрямами співпраці між сторонами є: інтеграція української енергетики до європейських енергетичних ринків; посилення безпеки енергетичної системи, включаючи диверсифікацію джерел енергії та впровадження «розумних мереж»; розвиток відновлюваної енергетики та підвищення енергоефективності; створення ринків біометану [біоприродний газ або відновлюваний природний газ – С.К.] та низьковуглецевого водню; вдосконалення механізмів збору, аналізу та використання енергетичних даних.
Крім того, у 2025 році заплановано виготовлення, постачання та встановлення 126 МВт потужності газових електростанцій, когенераційних та модульних установок. Ці проєкти фінансуватиме Європейський банк реконструкції та розвитку в рамках кредитних та донорських угод з ПАТ «Укрнафта».
Станіслав Кінка: опрацювання доповідей та підготовка дайджеста
