У місті Братиславі (Словацька Республіка) 8-9 квітня відбулась чергова зустріч європейських країн по проєкту OwnYourSECAP (Own Your Sustainable Energy and Climate Action Plan). Це довготривалий проєкт в межах програми LIFE, який спрямований на впровадження планів дій з енергетичного розвитку та клімату в муніципалітетах країн Європейського Союзу (ці плани є обов’язковими за європейським законодавством).
LIFE – фінансовий інструмент Європейського Союзу для реалізації заходів із захисту довкілля та боротьби зі змінами клімату, який діє з 1992 року. Україна приєдналася до Програми в червні 2022 року.
Проєкт охоплює 11 країн ЄС, серед яких – Австрія, Іспанія, Франція, Італія, Словаччина, Португалія, Швеція, Чехія, Латвія, Польща, Ісландія та Україна (як країна-кандидат у члени ЄС). Загальна тривалість реалізації – 2022-2025 роки.
Україну, яка вперше приєдналась до проєкту, представляли делегати від міста Чорноморська.
Під час дводенного семінару представники громад взяли участь у тематичних обговореннях, робочих сесіях і воркшопах, присвячених енергетичному плануванню, використанню цифрових інструментів для моніторингу виконання SECAP, фінансуванню кліматичних та енергоефективних заходів тощо.
Учасники семінару ознайомились з успішними практиками впровадження енергоощадних технологій у місті Братислава на прикладі застосування теплових помп, систем накопичення енергії, “зелених” дахів та енергоефективного модернізованого освітлення в школі імені А.Дубчека м.Братислави та Національного футбольного стадіону Словаччини.
Начальник відділу енергоефективності та грантової діяльності виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Олександр Корчма, який представляв Україну на зустрічі у Братиславі, поділився своїм досвідом з редакцією “The Ukrainian Review”.
Євген Джумига: Як Україна потрапила до проєкту “Own Your SECAP”?
Олександр Корчма: В Україні є громадська організація “Центр розвитку та співпраці громад”, яка уклала угоду з чеською енергетичною компанією “Seven” та словацькою Energy Centre Bratislava. Разом вони подали заявки як партнери до європейського проєкту “Own Your SECAP”. Після цього був проведений конкурс, в якому взяли участь 38 громад з 17 областей України. Переможцями стали Нікопольська громада Дніпропетровської області та Чорноморська громада з Одеської області.
І в рамках цього проєкту громади разом з Центром розвитку та співпраці громад, чеськими, словацькими та іншими партнерами, а також муніципалітетами з 11 європейських держав мають можливість отримувати підтримку для впровадження планів дій сталого енергетичного розвитку.
Євген Джумига: Чому участь у даному проєкті важлива для України?
Олександр Корчма: Україна взяла на себе ряд міжнародних зобов’язань в сфері енергетики та клімату, зокрема в рамках угод про асоціацію з Європейським Союзом. Українські громади протягом останніх років розробляють по європейській методиці плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату та добровільно долучаються до Європейської ініціативи Угода мерів Схід.
Угода мерів – Схід (The “Covenant of Mayors – East” ) – провідна ініціатива, започаткована Європейським Союзом, що охоплює місцеві та регіональні органи влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність та нарощувати використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях.
Станом на сьогодні близько 250 громад України з 1471 мають розроблені плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату. Загалом ці плани сприяють залученню додаткових інвестицій та міжнародної підтримки для кліматично орієнтованих проєктів в своїх громадах. Тобто участь України, українських громад в проєкті «Own Your SECAP» є важливим кроком до виконання міжнародних зобов’язань, інтеграції до європейського простору.
Євген Джумига: Наскільки Україна відстає від країн Європейського союзу у впровадженні енергетичних планів?
Олександр Корчма: Країни Європейського Союзу почали активно впроваджувати плани дій сталих енергетичних розвитків значно раніше за Україну. Перші кроки в Україні були зроблені десь близько 2011 року. Станом на сьогодні приблизно 20 % українських громад мають плани. В 2019 році був прийнятий закон про енергоефективність в Україні, який зобов’язує українські громади до листопада 2025 року прийняти і затвердити муніципальні енергетичні плани. Тобто станом на сьогодні в Україні існує добровільна згода громад на долучення до європейської ініціативи і примусові зобов’язання щодо муніципальних енергетичних планів. Ці документи схожі приблизно на 60%. Українським громадам розробляти як плани дій, так і муніципальні енергетичні плани допомагають міжнародні проєкти, такі як GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit), UNDP (United Nations Development Programme), USAID (United States Agency for International Development) до січня цього року.
Євген Джумига: Як впроваджується план SECAP в Чорноморську?
Олександр Корчма: Чорноморська громада приєдналася до європейської ініціативи Угода мерів – Схід наприкінці 2017 року. По зобов’язанню кожна громада, яка долучається, має протягом двох років розробити та затвердити план дій сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року та подати його до Європейської комісії на розгляд та затвердження. До повномасштабного вторгнення я жив і працював у м. Слов’янську, проте довелось залишити рідне місто і переїхати у Чорноморськ. Тут я активно включився у розробку SECAP, який вже 2024 року був затверджений. Чорноморська громада взяла на себе зобов’язання відповідно до нього зменшити викиди вуглецю на 37 % та замінити традиційні джерела на альтернативні до 2030 року.
За останні роки у місті Чорноморську створений відділ енергетичного менеджменту, запроваджений щоденний автоматичний моніторинг споживання енергетичних ресурсів по всім бюджетним установам громади, встановлено за міжнародними проєктами сонячні панелі на дахах адміністративних будівель тощо.
Євген Джумига: Які основні проблеми у впровадженні планів SECAP в Україні? Як на цей процес впливає війна?
Олександр Корчма: Війна безпосередньо впливає на впровадження енергетичних планів. Вона призвела до значних руйнувань енергетичної інфраструктури, житлових будівель, промислових підприємств. Змінюються пріоритети, ускладнюється запланована реалізація енергоефективних заходів.
Також є така проблема, як внутрішня і зовнішня міграція нашого населення, що впливає і на енергоспоживання та потреби громади. Змінюються пріоритети громад, тобто частина бюджетів спрямовується на оборону, на розв’язання гуманітарних проблем, і це все обмежує можливості фінансування проєктів і заходів, які зазначені в планах дій.
Ще одна дуже велика проблема – втрата через мобілізацію і міграцію кваліфікованих фахівців, які мали би займатися впровадженням енергоефективних заходів. З іншого боку, війна гостро показала вразливість Україну через залежність від віковного палива та необхідність переходу до децентралізації енергопостачання. Міжнародні партнери можуть і надають фінансову та технічну допомогу для відновлення інфраструктури. Аналіз всіх цих проблем породжує нові шляхи для забезпечення сталого та стійкого майбутнього енергетичного сектору в Україні у післявоєнний період.
Інтерв’ю провів Євген Джумига
