Перші оператори енергетики та оборонно-промислового комплексу почали самостійно закуповувати й встановлювати засоби радіоелектронної боротьби для захисту власних об’єктів від повітряних атак. Про запуск експериментального проєкту 29 грудня повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
Як працює експериментальний проєкт
Як пояснили в Міністерстві оборони, підприємство зі статусом критичної інфраструктури звертається до Головного управління радіоелектронної та кібероборони Збройних Сил України із запитом на посилення захисту. Військові аналізують загрози та пропонують кілька варіантів обладнання, яке найкраще підходить для конкретного об’єкта.
Далі компанія купує або імпортує техніку. Оскільки потужні засоби радіоелектронної боротьби є зброєю, самостійне їхнє застосування заборонено. Тому Головне управління розвідки та кібербезпеки визначає військову частину, уповноважену використовувати такі засоби в конкретній місцевості. Підприємство укладає з цією частиною договір про безоплатну експлуатацію, після чого обладнання підключають до загальнодержавної системи протиповітряної оборони. Воно починає працювати на захист об’єкта, а військові відповідають за його застосування.
Власність і обмеження
Як зазначають у відомстві, підприємство залишається власником засобів радіоелектронної боротьби, однак обладнання прив’язане до конкретної локації. Його не можна переміщувати в інший регіон або використовувати для захисту інших об’єктів. Це має забезпечити контроль і сумісність з іншими елементами оборони.
Висновки
За словами Шмигаля, підприємства отримують додатковий захист від повітряних загроз, а військові зберігають контроль над використанням потужних засобів радіоелектронної боротьби, щоб уникнути збоїв у роботі іншого обладнання.
Водночас запуск цього механізму може свідчити про перехід до моделі розподіленої відповідальності, де бізнес частково бере на себе фінансове навантаження. Такий підхід оголює і вразливі місця. Адже на фоні постійних атак росіян, особливо на об’єкти критичної інфраструктури, підсилення захисту однозначно потрібно. Проте ефективність вочевидь залежить не лише від можливостей держави, а й від ресурсів самих підприємств. Наскільки успішною виявиться ця модель — покаже час.
