Володимир Путін підписав пакет змін до федерального закону про судову систему, які забороняють виконання в РФ рішень іноземних кримінальних судів, якщо ці постанови прийняті без участі російської сторони.
Крім того, закон прямо передбачає, що вироки та постанови міжнародних судових органів без договорів або санкції Радбезу ООН також не виконуються в РФ – це стосується, зокрема, і міжнародних трибуналів чи судових ініціатив, створених без участі чи згоди Росії.
Що це означає на практиці
Ці зміни кардинально посилюють правовий суверенітет Кремля у питаннях міжнародного правосуддя і фактично ставлять Росію поза юрисдикцією іноземних кримінальних судів, навіть якщо ті мають міжнародне визнання або видають рішення проти громадян РФ чи посадовців.
Запроваджена заборона ускладнює роботу міжнародних правових ініціатив. Представники низки країн і міжнародних інституцій раніше ініціювали створення трибуналів і механізмів для притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, у тому числі у зв’язку з війною в Україні, – тепер ці механізми фактично не матимуть юридичної сили всередині Росії.
Одна з основних мішень закону – Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі. Оскільки Росія відкликала підпис під Римським статутом, будь-які ордери на арешт (включаючи ордери щодо Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової у справі про депортацію українських дітей) тепер офіційно оголошені в РФ незаконними.
Водночас незважаючи на те, що Росія не визнає юрисдикцію МКС, Путіну доведеться враховувати ризик арешту у разі поїздки до країни, що є підписантом Римського статуту.
Для міжнародної спільноти новий закон виглядає як юридичний бар’єр на шляху притягнення до відповідальності осіб, щодо яких інші держави чи судові органи ухвалили свої рішення.
