9 травня в Москві відбудеться щорічний парад до Дня Перемоги, присвячений завершенню Другої світової війни. Незважаючи на триваючу агресію проти України, російський диктатор Володимир Путін планує провести захід з розмахом, запросивши лідерів іноземних держав. Серед високопоставлених гостей, як очікується, будуть президент Китаю Сі Цзіньпін, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо та президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва.
На тлі підготовки до параду Кремль запропонував тимчасове припинення вогню – триденне перемир’я, представлене як “жест доброї волі”. Однак цей крок виглядає як стратегічний хід, щоб виграти час і захистити парад від потенційних «небажаних гостей», що прибувають з повітря.
Владімір Путін все частіше демонструє цинічну зневагу до людського життя, перетворюючи війну на театральну виставу для внутрішнього споживання. На противагу цьому, Україна, у координації зі Сполученими Штатами, запропонувала 30-денне припинення вогню, яке могло б стати реальним підґрунтям для деескалації та діалогу. Однак ця конструктивна ініціатива була відкинута Москвою.
Через своїх прес-секретарів – Дмитра Медведєва, Дмитра Пєскова та Сергія Лаврова – Путін висунув низку вимог, що межують з абсурдом і є неприйнятними для будь-якої цивілізованої країни. Це ще раз підкреслює відсутність у Кремля справжніх намірів досягти миру.
Президент України Володимир Зеленський дав зрозуміти, що не може гарантувати безпеку високопосадовців, які відвідають парад у Москві.
Ця заява фактично стала попередженням про можливі удари по російських військових об’єктах у період з 7 по 11 травня.
Російська сторона, очевидно, сприйняла ці сигнали серйозно. За повідомленнями російських військових блогерів і прокремлівських ЗМІ, для захисту столиці було розгорнуто майже 280 одиниць протиповітряної оборони. Ключові системи були перекинуті з Казані і Грозного, включаючи радіолокаційну станцію «Дон-2Н», радіолокаційні системи “Небо-М”, “Гамма-С1”, “Каста”, а також ракетні системи С-400, “Панцир-С1” і “Тор-М2”. Це угруповання фактично створює оборонний щит над Москвою.
Три можливі сценарії розвитку подій 7-11 травня
Сценарій перший: Українські атаки
На основі інформації, поширеної російськими політичними блогерами, є підстави вважати, що Україна може завдати серії масованих ударів по російській території з використанням безпілотників і ракет – подібно до минулих атак у тимчасово окупованому Криму, Новоросійську і навіть у глибині Росії, за понад 1800 кілометрів від українського кордону.
Українські військові натякнули на розгортання ударних безпілотників “Люті” і “Бобер”, ракет “Нептун“ і військово-морських безпілотників, які вже продемонстрували свою ефективність – нещодавно вони збили два російські літаки Су-30 над Чорним морем.
Головною ціллю, ймовірно, буде Москва – як символічне серце режиму. В умовах зростаючої нестабільності у світовій політиці, особливо після заяв Дональда Трампа про кінець ери міжнародного права, Україна прагне наочно продемонструвати свою силу – навіть іноземним високопосадовцям, присутнім на параді.
Сценарій другий: стратегічна пастка
Масштабна передислокація систем протиповітряної оборони до Москви може залишити значні прогалини в захисті інших російських регіонів. Це створює можливість для атак на інші об’єкти критичної інфраструктури, оборона яких зараз значно ослаблена.
Цілком ймовірно, що це і є справжня мета України – не завдати прямого удару по Москві, а змусити російських військових прийняти панічні, ірраціональні рішення, які ставлять під загрозу оборону в інших регіонах. Однак не можна ігнорувати можливість провокацій з боку Кремля.
Існує ризик, що Росія може завдати превентивних ударів по українських житлових кварталах 7-8 травня, щоб потім звинуватити Київ у порушенні режиму припинення вогню перед світовими лідерами. Подібний сценарій може бути реалізований і після 11 травня як засіб політичної дискредитації України.
Також поширюються чутки про можливу операцію Росії під чужим прапором на власній території, щоб виправдати дії у відповідь і звинуватити Україну, і ми всі пам’ятаємо сумнозвісний рязанський цукор.
Сценарій третій: Негласний дипломатичний компроміс
Враховуючи, що Сі Цзіньпін підтвердив свою присутність на параді, а Роберт Фіцо невдовзі приєднався до нього, цілком можливо, що тихі кулуарні переговори принесли свої результати. Можливо, Україна погодилася тимчасово утриматися від великих військових дій під час неформального перемир’я, принаймні 9 травня.
Прецедент для такого результату є: і в 2022, і в 2023 роках на День Перемоги не було жодних серйозних атак на Москву та її околиці. Дотримання символічного перемир’я може бути частиною ширшої дипломатичної гри, в якій обидві сторони прагнуть зберегти обличчя.
Загалом, атмосфера в Москві напружена. Деякі національні лідери вже придумують причини, щоб не бути присутніми на зустрічі. Президент Сербії Александар Вучич послався на проблеми зі здоров’ям, а президент Білорусі Олександр Лукашенко попередив, що може “запізнитися”.
Все це вказує на одне: Кремль боїться не лише ракет, але й символічної поразки – перспективи того, що його грандіозний парад перетвориться з демонстрації сили на виявлення слабкості.
Висновок
Путін намагається демонструвати стабільність і контроль, але кожна додаткова система протиповітряної оборони, встановлена на московських дахах, є ознакою страху, а не сили. Тим часом Україна, яка бореться не лише за своє виживання, але й за нову архітектуру безпеки в Європі, використовує інформаційний та військовий тиск як стратегічний стримуючий фактор проти агресора, який не бажає йти на компроміс.
Володимир Савченко, генеральний директор “The Ukrainian Review”.
