Президент Володимир Зеленський уперше публічно озвучив зміст 20 пунктів проєкту базового документа між Україною, США, Росією та Європою про завершення російсько-української війни. Про це глава держави повідомив під час закритого спілкування з журналістами, повідомляє Укрінформ.
Йдеться про рамковий політичний документ, який наразі перебуває на стадії проєкту та обговорюється з партнерами. За словами Президента, більшість положень уже узгоджені, однак частина питань — зокрема територіальні та щодо Запорізької АЕС — залишаються відкритими.
«Зараз я готовий проговорити драфт 20-пунктного документа, і це документ, який називається framework, базовий документ про закінчення війни, політичний документ між нами, Америкою, Європою і рускімі», — заявив Володимир Зеленський.
Про що цей документ і хто його напрацьовує
За словами Президента, проєкт у значній мірі відображає спільну українсько-американську позицію, в окремих пунктах — позицію США. Частина положень, наголосив Зеленський, ще потребує доопрацювання.
«Але ми значно наблизились до фіналізації документів», — зазначив глава держави.
Документ не є фінальним мирним договором, однак має стати основою для політичних і безпекових рішень, які у підсумку можуть привести до припинення воєнних дій.
Ключові безпекові пункти: суверенітет, гарантії, армія
Суверенітет і ненапад
Перший пункт передбачає перепідтвердження суверенітету України всіма підписантами угоди. Другий — повну і беззаперечну угоду про ненапад між Україною та Росією з міжнародним механізмом контролю лінії зіткнення, включно з космічним моніторингом.
Гарантії безпеки
Україна має отримати міцні гарантії безпеки, які відзеркалюватимуть принципи статті 5 НАТО. Їх надаватимуть США, НАТО та європейські держави-підписанти.
Окремо в документі зафіксовано зобов’язання Росії на законодавчому рівні закріпити політику ненападу щодо України та європейських держав. Йдеться про ухвалення відповідних норм у всіх необхідних правових актах, включно з їхньою ратифікацією переважною більшістю голосів у Державній думі РФ.
Українська армія
Чисельність Збройних сил України у мирний час пропонується зафіксувати на рівні 800 тисяч військовослужбовців.
ЄС, економіка і відновлення
Європейська інтеграція
Окремий пункт передбачає членство України в Європейському Союзі у конкретно визначений термін, а також короткостроковий привілейований доступ до європейського ринку.
Відновлення і розвиток
Документ містить положення про створення кількох фондів для відбудови та гуманітарних потреб. Загальна мета — залучити до 800 мільярдів доларів за рахунок інвестицій, грантів, боргових інструментів і приватного капіталу.
Також Україна після підписання угоди планує прискорити укладення договору про вільну торгівлю зі США.
Ядерна безпека та Запорізька АЕС
Україна підтверджує статус без’ядерної держави відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Окремий, один із найчутливіших пунктів — Запорізька атомна електростанція. У проєкті йдеться про спільну експлуатацію ЗАЕС Україною, США та Росією. Водночас Зеленський підкреслив: Україна не зацікавлена у прямому бізнесі з Росією, і цей пункт ще обговорюється.
Крім того, документ містить гуманітарно-освітній блок. Він передбачає впровадження освітніх програм, спрямованих на розвиток взаєморозуміння та толерантності в суспільстві, протидію расизму й упередженням. Україна, зі свого боку, зобов’язується застосовувати стандарти Європейського Союзу щодо захисту мовних і релігійних прав національних меншин.
Територіальне питання: без остаточного рішення
Пункт щодо територій залишається неузгодженим і має кілька варіантів.
Серед них — фіксація фактичної лінії зіткнення з міжнародним контролем або створення демілітаризованої економічної зони на Донбасі. Другий варіант потребує загальнонаціонального референдуму.
«Ми не дійшли консенсусу з американською стороною щодо території Донеччини і щодо ЗАЕС. Але значно зблизили більшість позицій», — зазначив Президент.
Окремо в проєкті документа зазначено, що після узгодження майбутніх територіальних домовленостей Україна та Росія зобов’язуються не змінювати їх силовим шляхом. Це положення має закріпити незмінність домовленостей і унеможливити їх перегляд через нову агресію.
Також у документі прописані положення щодо свободи судноплавства. Росія не повинна перешкоджати використанню Україною річки Дніпро та Чорного моря для комерційної діяльності. Передбачається укладення окремої морської угоди про свободу навігації та перевезень, а Кінбурнська коса в межах цих домовленостей має бути демілітаризована.
Гуманітарні питання, вибори і припинення вогню
Також документ передбачає:
-
обмін усіх військовополонених та повернення цивільних, дітей і політичних в’язнів;
-
створення гуманітарного комітету;
-
проведення виборів в Україні якомога швидше після підписання угоди;
-
негайне повне припинення вогню після погодження документа всіма сторонами.
Хто контролюватиме виконання угоди
Проєкт передбачає, що угода буде юридично обов’язковою, а контроль за її виконанням здійснюватиме Рада миру під головуванням президента США Дональда Трампа.
Що далі
За словами Зеленського, 24 грудня має стати відомою реакція Росії після контактів з американською стороною.
«Тоді ми будемо розуміти наші наступні кроки та можливі часові рамки. Такі речі, як територіальні питання, треба проговорювати на рівні лідерів», — наголосив Президент.
Окрім базового документа, Україна разом із партнерами опрацювала рамки гарантій безпеки, військовий додаток до них та Дорожню карту економічного відновлення і розвитку України.
Висновки
Оприлюднений Президентом драфт фактично вперше публічно окреслює бачення української влади щодо можливого завершення війни. Водночас, попри те що документ ще не є остаточним мирним договором, низка його пунктів уже викликає занепокоєння серед українців.
Зокрема, йдеться про питання чисельності української армії, ситуацію навколо Запорізької АЕС, а також можливу демілітаризацію Донбасу.
Попри заяви Зеленського про те, що цей план не може задовольнити всіх і що компроміси в ньому неминучі, обурення українців зберігається. Адже агресором у цій війні є Росія, і саме вона, а не Україна, має йти на поступки.
Тож як саме розгортатимуться події далі, наразі спрогнозувати складно — з огляду на постійний тиск російських військ на лінії фронту.
