У 2026–2028 роках боргове навантаження залишатиметься одним із ключових викликів для українських державних фінансів. Згідно з урядовою борговою стратегією, щорічні виплати за державним боргом у цей період у середньому сягатимуть понад одного трильйона гривень. Це означає, що близько десятої частини валового внутрішнього продукту країни спрямовуватиметься не на розвиток, а на обслуговування вже залучених коштів. Водночас уряд наголошує на покращенні структури боргу та зниженні його вартості. Проте високий рівень зовнішніх та валютних зобов’язань створює додаткові ризики для фінансової стійкості країни у середньостроковій перспективі.
Виплати державного боргу
У борговій стратегії на 2026–2028 роки, затвердженій урядом 24 грудня, зазначається, що у цей період боргові виплати України становитимуть у середньому по 1,19 трлн грн на рік або близько 10,4% від очікуваного ВВП країни. Боргова стратегія фактично окреслює фінансові рамки для бюджету на кілька років уперед і визначає, скільки ресурсів держава зможе спрямувати на інші пріоритети.
Згідно з розрахунками Міністерства фінансів, загальна сума видатків на погашення боргу та сплату процентів поступово зростатиме. У 2025 році держава має витратити 1,05 трлн грн, у 2026-му — 1,17 трлн грн, у 2027-му — 1,26 трлн грн, а у 2028-му — 1,29 трлн грн. У середньому це становитиме 1,193 трлн грн щороку.
У відношенні до ВВП боргове навантаження поступово зменшуватиметься, однак залишатиметься високим: 11,7% ВВП у 2025 році, 11,3% — у 2026-му, 10,5% — у 2027-му та 9,5% — у 2028-му. Навіть за цієї тенденції боргові виплати продовжуватимуть займати значну частину бюджетних ресурсів.
Структура боргу
У Міністерстві фінансів зазначають, що за останні роки Україні вдалося суттєво покращити структуру державного боргу. Більшість запозичень залучається на пільгових умовах, що дозволило знизити його вартість. Так, улітку 2025 року середньозважена ставка державного боргу становила 4,9%, тоді як до початку повномасштабної війни вона дорівнювала 7,2%.
Водночас структура боргу залишається вразливою. Близько 75% державного боргу є зовнішнім, а 77% зобов’язань номіновано в іноземній валюті. У Міністерстві фінансів визнають, що це створює високі валютні ризики для боргової стійкості в майбутньому.
При цьому внутрішній ринок відіграє важливу роль у фінансуванні бюджету. Це свідчить, що внутрішні запозичення допомагають уряду підтримувати фінансову стійкість і зменшувати залежність від зовнішніх кредиторів.
«Водночас внутрішній ринок залишається важливим джерелом ліквідності: чисте фінансування за період з 2022 року по 2 квартал 2025 року становило 659 млрд грн», — йдеться у стратегії.
Висновок
Попри зниження вартості обслуговування боргу, Україна входить у період стабільно високих боргових виплат. Щорічні видатки на рівні понад одного трильйона гривень істотно обмежуватимуть бюджетні можливості держави. Висока частка зовнішнього та валютного боргу посилює чутливість фінансів до курсових коливань і зовнішніх факторів. За прогнозом МВФ, уже наступного року державний борг України перевищить 110% ВВП, що підкреслює масштаб виклику. Тоді як загальний обсяг державного і гарантованого боргу на кінець серпня сягнув 192,71 млрд доларів США. У таких умовах ефективне управління боргом і збереження міжнародної підтримки залишатимуться критично важливими для фінансової стабільності країни.
