Ворог серед нас: новий етап гібридної війни всередині країни

На початку 2025 року Україна зіткнулася з новою хвилею терактів, організованих російськими спецслужбами. Лише за лютий-березень цього року було скоєно або попереджено низку нападів, зокрема у Івано-Франківську, Кривому Розі, Миколаєві та Одесі. У Кривому Розі СБУ затримала 26-річного чоловіка, який мав підірвати Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, а в Миколаєві 19-річна дівчина намагалася закласти бомбу біля будівлі Національної поліції. Обох завербували через Telegram і планували ліквідувати після виконання завдань. В Івано-Франківську загинув 17-річний підліток, а 15-річний отримав важкі поранення — їх дистанційно підірвали російські куратори, використавши як смертників. Тим часом в Одесі вбито відомого проукраїнського активіста Дем’яна Ганула — ймовірно, за наказом ФСБ, оскільки ще в 2024 році за його голову обіцяли $10 тисяч на проросійських ресурсах.

Нова фаза терору, як ворожі спецслужби залучають нові технології

Подібні терористичні акти свідчать про перехід Росії до нової фази терористичної діяльності проти України. Російські спецслужби змінюють тактику: зосереджуються на цифровому вербуванні через анонімні канали, використовують молодь та вразливі соціальні групи як “одноразових” агентів, яких підривають дистанційно або кидають після виконання завдань. Атаки охоплюють як прифронтові регіони, так і відносні мирні західні області, маючи на меті посіяти страх, дестабілізувати тил і підірвати довіру в українському суспільстві.

Тактика терору, яку Росія застосовує проти України, еволюціонувала від традиційних диверсій до складної, діджитал-орієнтованої гібридної стратегії, що базується на цифровізації процесу вербування, цинічному використанні виконавців як “одноразових” смертників та розширенні цільової аудиторії до максимально вразливих категорій українців — зокрема підлітків, людей у психологічній кризі або тих, хто перебуває у скруті.

Якщо раніше для здійснення терактів РФ покладалася на кадрових агентів або ідеологічних колаборантів серед населення України, то тепер вона активно залучає мережі Telegram, анонімні чати й фейкові оголошення, щоб дистанційно управляти акціями саботажу без прямого контакту з виконавцями. При цьому Кремль переймає найжорстокіші методи ісламістських терористичних організацій, підриваючи власних агентів після виконання завдання, не залишаючи їм жодного шансу вижити чи здатися/ Така модель дозволяє усунути свідків і уникнути відповідальності.

Усе це свідчить про новий рівень терористичної загрози, де ключову роль відіграють не фізичні дії, а інформаційна маніпуляція, психологічне програмування та технологічна анонімність, що робить війну Росії проти України ще більш підступною та небезпечною.

Методи вербування

Російські спецслужби можуть використовувати різноманітні канали задля вербування виконавців для своїх терактів, але зважаючи на молодий вік тих, хто був залучений до цієї протиправної діяльності відмітимо наступні:

Онлайн-оголошення та Telegram-канали з швидким і легким заробітком

Вербування здебільшого починається з анонімних дописів у месенджерах або соціальних мережах, зокрема Telegram. Російські куратори створюють фейкові “вакансії” з обіцянками легкого заробітку, іноді під виглядом допомоги ЗСУ чи кур’єрської роботи. Потенційні виконавці потрапляють у спеціальні чати, де з ними встановлюється контакт для подальшої “роботи”. Відсутність контролю за такими чатами чи авторами об’яв – одна із нагальних проблем, яку мають вирішити українські кібер-війська.

Маніпуляції, легенди та викривлена мотивація

Щоб знизити внутрішній спротив у вербованих, їм навмисно подають неправдиву інформацію: мовляв, вони борються з “корупціонерами”, “врятують хлопців від мобілізації” або “мстяться за несправедливість”. Пропагандистські Telegram-канали цілеспрямовано формують образ військкомів і поліцейських як ворогів народу, підживлюючи ідею теракту як “акту громадянського протесту”.

Фінансова мотивація

Гроші — найпростіший гачок. Виконавцям обіцяють винагороду: від кількох сотень до тисяч доларів, залежно від ризику. Але на практиці це часто обман: замість виплати виконавця ліквідовують або кидають на самоті перед правосуддям. ФСБ зазвичай прагне уникнути будь-яких слідів, тому платити “агенту” немає сенсу — дешевше його знищити.

Шантаж і компромат

Особливо цинічний метод — вербування через залякування. У відомому випадку російські куратори зламали телефон 14-річної дівчини з Тернополя, отримали її інтимні фото і шантажем змусили погодитись на теракт. Подібні тактики — пряме порушення норм міжнародного права і приклад тотальної аморальності ворожих спецслужб.

Потенційне використання Штучного Інтелекту

Наразі експерти попереджають, що ворожі спецслужби вже використовують штучний інтелект для масової обробки потенційних агентів. Ідеться про боти-співрозмовники, діпфейки, фейкові відео чи голосові повідомлення від імені військових або урядовців, що змушують людину повірити у “реальність” наказу чи завдання. Як підкреслюють експерти Українського кризового медіацентру “В третині випадків відповіді ШІ ґрунтувались на публікаціях з сайтів фейкових новин, які містять ознаки маніпуляцій та відвертої дезінформації”.

Хто у зоні ризику?

Давайте відповімо на питання, які групи населення вразливі для ворожої пропаганди?

Підлітки та молодь. Вони легко піддаються впливу, шукають адреналін або “швидкі гроші”, не до кінця усвідомлюючи наслідки своєї діяльності. Відомі випадки вербування навіть 14–15-річних дітей через Telegram-канали, а наймолодшому було взагалі 12 років!

“Дедалі частіше ми бачимо випадки, коли російські спецслужби вербують українських підлітків через інтернет. Обіцяють легкі гроші, “дорослі” завдання й “важливу місію”, а потім дистанційно підривають своїх агентів, — резюмують українські психологи Олена Лісова та Олег Михайлик

Люди у психологічній або емоційній кризі. Ті, хто переживає особисті потрясіння, розлучення, втрату близької людини, розчарування у собі, інших або владі, хто має нестабільний емоційний стан. Такі люди легко потрапляють під вплив маніпуляцій.
Дезертири та колишні військові. Ці люди можуть мати особисті конфлікти з армією, борги чи відчуття покинутості. Деякі з них стають мішенню для шантажу або купуються на великі суми за “разову послугу”.
Люди у фінансовій скруті або ті, хто шукає роботу.

Особливо вразливі ті, хто шукає підробіток і погоджується на “високооплачувану” кур’єрську роботу. Спочатку це проста доставка їжі чи документів із гідною оплатою. Але після кількох таких поїздок агентам дають посилку для доставки до стратегічного об’єкта — наприклад, до поліції — і саме в цей момент відбувається дистанційний підрив.

У березні 2025 року в м. Біляївка на Одещині жінка, яка нічого не підозрювала, принесла таку сумку до районного відділку Національної Поліції загинула на місці.

Особи, яких вводять в оману — ті, хто щиро вірить, що таким чином вони “борються з корупцією”, “рятують мобілізованих” або “мститься за несправедливість”. Їм подають викривлену інформацію, яка знижує моральні бар’єри, а з рештою їх використовують у якості одноразового підривника.

Ми бачимо що люди, які у зоні ризику, це ті, хто часто є емоційно вразливим, самотнім, надто довірливим або таким, що переживає особисту образу чи розчарування. Такі люди легко вступають у тривалу онлайн-переписку, шукаючи підтримки, уваги чи розуміння, і саме через таку комунікацію потрапляють під вплив маніпуляторів, які видають себе за “друга”, “порадника” чи “патріота”. Такі особи можуть не мати злого умислу, але через наївність, відчуття несправедливості або банальну віру в “допомогу державі” стають знаряддям у руках ворожих спецслужб.

Резонансні теракти в Україні: страждають тилові міста

Якщо ви думаєте, що жертвами можуть стати лише люди, які живуть поблизу лінії фронту, то це не так. Лише у березні відбулося декілька терактів у тилових містах Південної та Західної України.

Список резонансних подій, які відбулися у березні 2025 року:

1. Івано-Франківськ (11 березня 2025)

Двоє підлітків — 15 і 17 років — були завербовані через Telegram і виготовили дві саморобні бомби. Російські куратори підірвали один із пристроїв дистанційно просто в руках старшого хлопця дорогою до цілі, вбивши його. Молодший вижив із тяжкими травмами.

2. Миколаїв (7 березня 2025)

19-річну дівчину завербували онлайн, змусивши залишити вибуховий пристрій біля будівлі обласної поліції, і планували підірвати її разом із бомбою. Її затримали буквально за лічені хвилини до теракту, з усіма доказами при собі.

3. Біляївка, Одещина (23 березня 2025)

Жінка, яка працювала кур’єром і отримувала гарну оплату за доставку, не знаючи про справжній зміст останнього завдання, занесла сумку до районного відділку Національної Поліції. Вибуховий пристрій активували дистанційно — вона загинула на місці.

4. Одеса (14 березня 2025)

Проукраїнського активіста Дем’яна Ганула застрелив дезертир із ЗСУ, якого ймовірно завербували російські спецслужби. Відомо, що на Ганула раніше “призначили нагороду” у проросійських каналах, і він просив СБУ про захист.

Чи це вже було? Як Росія використовувала терор в якості елементу впливу

Росія вже неодноразово застосовувала терористичні методи у минулому задля досягнення своїх цілей. Це могли бути підриви житлових будинків або персональний терор. Пам’ятаєте, коли в Росії були підриви цивільних будівель у Буйнакську, Волгодонську та, власне, у Москві? Так, саме тоді, коли диктатору Путіну потрібно було створити образ ворога із чеченців та почати Другу Чеченську війну. Персональний терор також було широко поширено в Росії, слід лише пригадати резонансні вбивства опозиціонерів Ганни Політковської та Бориса Немцова.

У 1990-тих роках під час воєн на теренах колишньої Югославії спецслужби країн регіону активно вербували молодь для етнічного терору й саботажу. Методика була схожою: маніпуляції, ідеологічна обробка, використання у “чужих війнах”. Іншими були лише канали, завдяки яким отруєна пропаганда потрапляла до кінцевого споживача. Росія сьогодні діє подібно, лише у цифровому форматі та у масштабах гібридної війни.

В Сирії терор був прямим – через удари авіацією та дестабілізацію ситуації у суспільстві. Росія застосовувала авіаудари по мирному населенню, лікарнях і школах, прикриваючись боротьбою з терористами. Тактика полягала у максимальному залякуванні, деморалізації та знищенні інфраструктури. Такий досвід тепер активно проєктується на Україну.

Ще один апологет терору — це терористична організація ІДІЛ. Ісламські фундаменталісти застосовували дистанційне вербування і використання смертників задля нанесення відчутних ударів по своїх ворогам. Терористи ІДІЛ широко використовували Telegram, фейкові акаунти та діпфейки для вербування виконавців по всьому світу. Їхні методи лягли в основу російської цифрової терористичної моделі. Але РФ іде ще далі, використовуючи ці практики на державному рівні з більшими ресурсами.

Терористична організація Аль-Каїда нав’язувала світогляд через відео, проповіді та мережі послідовників, яких надихала на теракти без прямого контакту. Подібно до цього, Росія формує ворожу до держави емоцію серед українців, використовуючи медіа, Telegram-канали та фейкові меседжі. Відмінність у тому, що Москва це робить не з релігійних мотивів, а з політичною метою.

Сценарії розвитку терору з боку Росії і реакція держави

У разі подальшого загострення ситуації можна очікувати, що терористичні атаки набуватимуть ще складніших, більш точкових і технологічно витончених форм. Терор може змінюватися в залежності від обставин — як внутрішніх, так і зовнішніх — і з розвитком інновацій, зокрема штучного інтелекту, набуває нових інструментів впливу. Агресор може комбінувати фізичні атаки з інформаційними, використовуючи психологічний тиск, цифрову маніпуляцію та дезорієнтацію суспільства, зокрема через гібридні дії в тилу.

Такі дії не лише створюють пряму загрозу для життя громадян, але й перенавантажують правоохоронну систему, яка змушена працювати в умовах постійного стресу. Вони чинять додатковий тиск на моральний стан суспільства, формуючи атмосферу тривоги, підозри та втоми. Часто ці атаки спрямовані не на стратегічні об’єкти, а на “неугодних” чи незручних представників українського суспільства — волонтерів, активістів, лідерів думок — тих, хто заважає агресору почуватися в тилу безкарно. Такий точковий терор виглядає як спроба “очищення поля” для ворожих впливів і провокацій зсередини.

Попри це, Служба безпеки України демонструє високу ефективність і адаптивність до нових викликів. За 2024–2025 роки було попереджено десятки спроб терактів, виявлено агентів, знешкоджені чисельні канали вербування та доставки вибухівки. За попередні два роки війни (2022-2024) було виявлено 2 000 зрадників та 6 000 колаборантів.

СБУ не просто реагує, а навчається, розширює інструментарій, взаємодіє з партнерами та доводить, що навіть у найважчі моменти українська система безпеки здатна давати гідну відповідь.

Ми розуміємо, що у разі загострення ситуації для подолання нових форм терористичної загрози спецслужби будуть змушені активніше контролювати онлайн-простір — зокрема чати, месенджери та поведінку окремих підозрілих осіб. У воєнних умовах свобода слова, приватність та конфіденційність мають певні обмеження, бо вони можуть бути використані ворогом для підриву безпеки країни зсередини. Саме тому можливі перевірки телефонів, листування чи активностей у соцмережах повинні сприйматися не як утиск прав, а як вимушений захід, який вимагає розуміння цієї практики з боку суспільства та підтримки дій спецслужб.

Висновок

Гібридна війна Росії проти України увійшла в нову фазу, де терор став інструментом психологічного тиску, дестабілізації та розмивання тилу. Ставка робиться не лише на ракети чи диверсії, а на маніпуляцію свідомістю — вербування через чати, залучення соціально вразливих людей, використання технологій і страху як зброї. Ворог експлуатує втому суспільства від війни, економічну нерівність, емоційну вразливість і намагається перенести фронт у кожен двір, у кожен телефон. Але розуміння цієї тактики — вже половина відповіді. Ми бачимо, як змінюється форма загрози, але не змінюється її суть: це спроба зламати внутрішню опору українців.

Попри всі виклики, Україна — це держава, яка вчиться швидше, ніж ворог встигає вигадувати нові схеми. Суспільство адаптується, спецслужби нарощують потужності, а громадяни все активніше долучаються до безпеки — від батьківського контролю до уважності в метро чи на вулиці. Так, терор лякає і викликає шок, але це короткочасна перевага. У довгостроковій перспективі перемагає не той, хто сіє страх, а той, хто здатен зберегти ясність, витримку й взаємну довіру. І саме цим ми переможемо.

У контексті зростаючої напруги у світі та загрози великої війни, європейські країни й міжнародна спільнота мають усвідомити: гібридний терор, який Росія застосовує проти України, може бути легко експортований за її межі. До початку війни західні експерти недооцінювали роль дронів, а зараз вони грають либонь не вирішальну роль на полі битви. Так само і цифровий терор, дистанційна вербовка та точкові атаки можуть перетворитися на глобальний інструмент впливу. Спецслужби демократичних держав повинні готуватися до сценаріїв, де підриви, маніпуляції, “випадкові” вибухи або атаки руками місцевих завербованих виконавців стануть частиною нової реальності. Гібридна загроза не має кордонів — і той, хто не помічає її сьогодні, завтра може опинитися у центрі її дії.

Автор: Володимир Савченко