Після засідання «коаліції охочих» у Парижі 6 січня Україна, Франція та Велика Британія підписали декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил в Україні після припинення вогню. Водночас США не стали формальним підписантом документа, а з фінального тексту зникла пряма згадка про американські зобов’язання у разі повторної агресії Росії, пише «Європейська правда».
Що зафіксували в Паризькій декларації
Як повідомляє видання з посиланням на проєкт і фінальну версію Паризької декларації, багатонаціональні сили мають очолювати європейські держави із залученням неєвропейських партнерів та за запропонованої підтримки США. У початковому проєкті документа йшлося про конкретні американські зобов’язання — зокрема щодо розвідки та логістики у разі нового нападу Росії, — однак ці формулювання до остаточного тексту не увійшли.
В офісі президента Франції пояснили, що США не є формальною стороною декларації, хоча її положення були детально обговорені з Вашингтоном.
Позиції лідерів
Макрон зазначив, що розгортання багатонаціональних сил спрямоване на створення умов стримування та підтримки безпеки України після припинення вогню. За словами європейських лідерів, ці сили діятимуть на суші, у повітрі та на морі, виконуючи підготовку українських військових та контроль за створенням захищених об’єктів для зберігання озброєнь, проте не братимуть участі у бойових діях. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер додав, що Лондон і Париж планують активно долучатися до цих заходів у рамках коаліції.
Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що підписана декларація свідчить про «серйозну налаштованість» партнерів і створює основу для подальших юридично зобов’язувальних рішень.
Менше, ніж очікували
Водночас перші оцінки можливого контингенту свідчать про обмежений характер місії. The Times із посиланням на джерела в британських структурах безпеки повідомляє, що Велика Британія та Франція можуть направити до України приблизно по 7,5 тисячі військових кожна. Загалом йдеться про близько 15 тисяч солдатів, яких планують розмістити у західній частині країни — далеко від лінії зіткнення. Як пише видання, це менше, ніж очікувалося раніше.
Остаточна чисельність контингенту залежатиме від умов припинення вогню та політичних рішень країн-учасниць.
Хто готовий долучитися — і на яких умовах
Позиції інших держав залишаються стриманими. Туреччина готова направити війська лише після встановлення припинення вогню та чіткого визначення мандату місії, заявили в Міністерстві національної оборони країни.
Німеччина повідомила про готовність сприяти контролю за припиненням вогню, але не обіцяє направляти своїх військових безпосередньо в Україну, водночас розглядаючи можливість їхнього розміщення у сусідніх країнах-членах НАТО.
Канада допускає участь у разі мирної угоди, тоді як Італія та Румунія виключили можливість розміщення власних контингентів на території України.
Реакція Москви
У Росії можливість розгортання іноземних військ в Україні викликала різку реакцію. Міністерство закордонних справ РФ заявило, що будь-які західні підрозділи на українській території вважатимуться «законними бойовими цілями», пише Reuters. У заяві також стверджується, що «коаліція охочих» та Україна нібито формують «вісь війни», яка загрожує безпеці Європи.
Висновки
Ідея розгортання іноземних військ в Україні після завершення бойових дій виглядає спробою знизити ризик нової російської агресії в умовах відсутності формальних союзницьких гарантій. Європейські держави демонструють готовність до більшої відповідальності, однак масштаби потенційної місії та відсутність чітких американських зобов’язань свідчать про її радше стримувальний, ніж захисний характер. У цій конструкції ключовим елементом безпеки, як і раніше, залишається сама Україна — її армія, ресурси та здатність утримувати мир у разі, якщо дипломатія все ж спрацює.
