У грудні Україна суттєво посилила удари по енергетичній інфраструктурі Росії. Це найбільша хвиля атак від початку повномасштабної війни. Про це повідомляє агентство Bloomberg. Мовиться не про поодинокі епізоди — про послідовну кампанію. За даними журналістів, протягом місяця зафіксовано щонайменше 24 удари по нафтопереробних заводах, танкерах, трубопроводах і морських об’єктах. Такі дії значно посилюють тиск на російський експорт, який і без того перебуває під впливом міжнародних санкцій.
Нафта як ахіллесова п’ята Кремля
Попри обмеження, Росія продовжує експортувати значні обсяги нафти. Водночас доходи від цього сектора скорочуються. За офіційними оцінками, цього року нафта і газ забезпечать лише 23% надходжень до бюджету — це найнижчий показник за час повномасштабної війни.
Зменшення прибутків напряму впливає на можливості фінансувати війну. Менше коштів означає менше ресурсів для утримання армії, логістики та військового виробництва.
Море більше не безпечне
Окрему увагу Україна зосередила на морській інфраструктурі. У грудні під удари потрапили об’єкти «Лукойлу» в Каспійському морі, а також порти Тамань і Ростов у Чорному морі. Повідомлялося про пошкодження танкерів і перебої в логістиці.
Паралельно тривали атаки на нафтопереробні підприємства в глибині території Росії. За даними Генерального штабу, для одного з ударів уперше застосували ракети Storm Shadow.
Висновки
Удари по російській енергетичній інфраструктурі дедалі менше виглядають епізодичними. Вони набувають системного характеру та впливають на фінансові можливості Росії. Насамперед ідеться про доходи, які використовуються для фінансування війни. Їх скорочення вже фіксують офіційні російські прогнози.
Водночас Москва продовжує атакувати українську енергетичну та цивільну інфраструктуру. Попри заяви про можливі шляхи врегулювання, ознак зміни підходу з російського боку наразі немає. Це зберігає високу напругу та ризики подальшої ескалації.
У такій ситуації удари по енергетичних об’єктах залишаються частиною ширшої стратегії стримування. Вони зменшують фінансові можливості Росії та обмежують її здатність підтримувати війну у довгостроковій перспективі.
