Дональд Трамп заявив, що США усунули Ніколаса Мадуро, взяли під контроль Венесуелу та готові «керувати країною» до «правильного переходу влади». Про це і не тільки він говорив під час пресконференції у Мар-а-Лаго у Флориді в суботу, 3 січня 2026 року. Виступаючи разом із керівництвом силових відомств, він назвав спецоперацію «безпрецедентною з часів Другої світової війни».
Венесуела: сила, нафта і пряме управління
Заява президента Трампа фактично зафіксувала зміну підходу США до Венесуели — від багаторічної політики санкцій, дипломатичного тиску й підтримки опозиції до прямого силового втручання. Озвучене ним затримання Ніколаса Мадуро та намір Вашингтона тимчасово контролювати ситуацію в країні свідчать про готовність США взяти на себе роль, скажімо, зовнішнього адміністратора до моменту так званого «керованого переходу влади».
Фактично мовиться про модель тимчасової адміністративної (або контролюючої) влади без формального мандата міжнародних інституцій.
«Ми там зараз і залишимося, доки не відбудеться безпечний і розумний перехід. І він має бути розумним, бо саме це для нас важливо. Ми прагнемо миру, свободи та справедливості для великого народу Венесуели», — заявив Трамп.
Трамп напряму пов’язав спецоперацію з нафтою. За його словами, американські компанії «інвестуватимуть мільярди доларів» у відновлення венесуельської енергетичної та транспортної інфраструктури, а прибутки підуть «народу Венесуели» та на компенсацію витрат США. Трамп підкреслив, що операція «не коштувала Америці нічого», оскільки під час місії не загинув жоден американець і не було втрачено техніки. Він також не виключив можливість проведення подібних масштабних операцій у майбутньому.
Диктатор, картелі і «загроза Заходу»
Говорячи про операцію, Трамп намагався вписати її у ширший безпековий контекст. Так, за його словами, Венесуела стала центром наркотрафіку, діяльності транснаціональних злочинних угруповань та плацдармом для «ворожих режимів» у Західній півкулі. Він описав «нелегітимного диктатора Мадуро як ключову фігуру великої злочинної мережі, відповідальної за постачання смертельних наркотиків до США» і пов’язав його режим із картелями, які нібито діють безпосередньо на території США.
Таким чином, «зовнішня військова операція» була подана як елемент захисту внутрішньої безпеки США.
Україна і Росія: війна, яку він «успадкував»
Тема України прозвучала значно стриманіше, однак не менш показово. Трамп вкотре наголосив, що повномасштабна війна Росії проти України — це війна, яку він «успадкував від Байдена, Зеленського та Путіна». Водночас президент визнав, що «не задоволений Путіним», оскільки той, за його словами, «вбиває занадто багато людей».
Трамп оперував кількістю втрат і заявив про намір зупинити війну, проте визнав, що процес виявився складнішим, ніж він очікував.
«Я думав, що війна між Росією та Україною буде однією з легших для вирішення. Це не так», — сказав він.
Також президент підкреслив, що США продовжують постачати Україні зброю та боєприпаси, «і при цьому не втрачають гроші».
Росія як фактор, а не ворог
У риториці Трампа Росія постає не як екзистенційний ворог Заходу, а як проблема, з якою потрібно «розібратися» через домовленості, тиск і ресурси. Він уникає жорстких формулювань щодо Кремля та її очільника і не говорить про поразку Росії як мету. Натомість акцент робиться на «реалізмі» і необхідності припинення війни без чіткого окреслення відповідальності агресора чи гарантій безпеки для України.
Висновки
На пресконференції у Мар-а-Лаго Трамп заявив, що США взяли контроль над Венесуелою після усунення Мадуро і готові тимчасово керувати країною. Він повідомив, що американські компанії інвестуватимуть у відновлення інфраструктури, а США продовжують постачати Україні зброю. Росія у цій ситуації постає як фактор для переговорів, а не як об’єкт примусу. Водночас для Кремля ж зміни у Венесуелі можуть бути небажаними та викликати неабияке занепокоєння через дружні стосунки Мадуро з Путіним. Як розгортатимуться події далі, залежатиме від часу та розвитку ситуації.
