Третя зима в окупованому Маріуполі без тепла. Проблема забезпечення теплопостачанням попри твердження окупаційної влади та офіційної російської пропаганди залишається не вирішеною. Незважаючи на публічно оголошені мільярди рублів, що витратив Кремль на “відновлення” інфраструктури Маріуполя, ситуація кардинально не покращилась.
Цього року людей відверто рятує нестандартно тепла зима. Висока температура, відсутність опадів та головне – шалених приазовських мусонних вітрів цього року забезпечили маріупольцям відносно комфортну зиму на середину січня. Проте заслуги окупаційної влади тут обмаль.
Всього в Маріуполі офіційно обліковуються 1700 багатоповерхівок, які отримують централізоване теплопостачання. Всі вони під’єднані до майже двох десятків котелень, що постачають гарячу воду в системи опалення. Станом на жовтень 2024 року (на початок опалювального сезону) всі котельні було відремонтовано. Проте, теплопостачанням забезпечено всього 70% абонентів.
Чому так? В чому основна проблема? Їх декілька.
Перша – руїна. Як не намагаються росіяни приховати наслідки знищення більшості Маріуполя, такі питання, як теплопостачання не сховаєш за пофарбованим фасадом чи відремонтованою котельною.
Суцільне порушення системи теплопостачання через демонтаж понад 500 багатоповерхівок, що призвело до руйнування саме системи доставки теплоносія абоненту. Уявіть собі замкнуту систему трубопроводів з якої просто видалили частину. Що має відбутись? Частини трубопроводу за нею не буде отримувати більше нічого. Це приблизна картина реального стану системи постачання тепла в місті. Єдине, ще гірше. Тому, що навіть та частина, що отримує теплоносій отримує його недостатньо високої температури. Тому мешканці скаржаться, що “батареї теплі”, а тепла немає.
Так, мешканці Металургів, 159 скаржаться, що температура не підіймається вище 17 градусів
В нашому будинку на Металургів, 159 опалення дуже слабке, стояки – “обратки” ледве гріють, а батареї тим більше. Тільки декілька секцій ледве гріють тому у квартирі 17 градусів.
Окупаційна влада прозвітувала про зміну 1300 метрів теплотрас для вирішення цієї проблеми, проте. В Маріуполі не кілометри, а сотні кілометрів трубопровідних теплотрас потребують не просто заміни, а комплексної зміни саме як система. Чого геть не відбулось.
У підсумку кількість будинків без тепла по всіх районах Маріуполя складає до 300 будинків мінімум. Таганрозька 255, Лавіцького 24 Металургів 153 Горлівська 4 – стислий, але яскравий приклад будинків, що третій рік зустрічають зиму без тепла. Так. Тут мешкають люди. В кожному. Їм обіцяють, обіцяють та знов обіцяють тепло. Три зими поспіль і три зими поспіль його немає.
Друга причина, окрім руїни – організаційна нездатність окупаційної влади владнати ситуацію. Місцем керують люди, які не мають ані кваліфікації, ані знань, ані здібностей організувати процес ремонту інфраструктури. Не лише опалення.
Про яку сталу роботу теплопостачання можна казати, якщо досі не створено ремонтних бригад з ліквідації аварій. Попри пряме доручення Кремля. Попри окреме фінансування. Навіть через чисельні контрольні візити міністра ЖКП РФ та його заступників в Маріуполь нічого не зроблено. Щодня в місті до 300 аварій на теплотрасах, через що вимушено зупиняють котельні. А строк їх ліквідації затягується на тижні.
Тут складно не згадати геніальне у своїй недолугості рішення щодо заміни кількох кілометрів теплотрас. Необхідна річ, як вже писав вище, для забезпечення сталої роботи системи опалення по місту. Проте таку комплексну заміну розпочали у третій декаді вересня. Менше, аніж за місяць до офіційного початку опалювального сезону. Лівобережний район Маріуполя, проспект Перемоги – центральний проспект міста. Перші морози зустріли з викопаними траншеями та вирізаними для заміни трубами теплопостачання. Можна таке уявити за нормального менеджерського підходу? Відповідь очевидна. Ні.
У підсумку, протягом листопада-грудня окупаційна влада боролася за тепло. Точніше, з наслідками власних рішень та проблем, які вони цілком очікувано створили. В січні “героїчна” боротьба закінчилась поразкою третина містян змушені обігріватись електрикою, в результаті чого до інфраструктурних проблем додались ввімкнення електропостачання.
Безумовно, порівняно з попередніми двома зимами ситуація покращилася. Якщо першу зиму Маріуполь зустрічав з опаленням живою ватрою, а другу всього на третину з відновленим опаленням, то цього року це виглядає справжнім проривом. Якщо порівнювати. Але саме порівняння тут недоречне, тому, що по факту людям в окупації залишається недосяжним забезпечення базових потреб для існування. Тепло, вода, світло. Все те, чого в них було вдосталь до 24 лютого 2022 року.
Петро Андрющенко
*Ці думки належать виключно автору. The Ukrainian Review не займає жодної позиції і не несе відповідальності за слова автора.
Петро Андрющенко був радником міського голови Маріуполя. Після початку війни Російської Федерації в Україні в лютому 2022 року він став де-факто “голосом” Маріуполя.
У своєму Telegram-каналі “Andryushchenko Time” він розповідає правду про жахи окупації, депортацію людей російськими окупантами та “фільтраційні” табори на Донбасі.
