Європейський центральний банк відмовився підтримати виплату €140 млрд Україні під заставу заморожених російських активів, заявивши, що ця пропозиція порушує мандат Європейської комісії. Єврокомісія своєю чергою вже почала працювати над альтернативними варіантами, як повідомляє Financial Times. ЄЦБ захищає банківську систему. Проте Росія систематично підриває весь світовий порядок і регулярно порушує кордони країн ЄС. Така ситуація вимагає рішучіших й інноваційних кроків, адже традиційні правила більше не працюють. Однак остання відмова може мати глибші причини.
Чинник мирної угоди
Позику можуть блокувати через намір повернути його Росії, як пише Politico. Коли спеціальний представник ЄС із санкцій Девід О’Салліван подорожував до Вашингтона влітку, американські посадовці чітко заявили, що планують повернути ці активи Росії після підписання будь-якого мирного плану. У початковому мирному проєкті, представленому США в середині листопада, містилася пропозиція використати $100 млрд російських активів на відновлення України, але решта, а решта мала бути передана до окремого американсько-російського механізму.
Попри заперечення США, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн продовжила працювати над планом використання заморожених активів на підтримку України. У промові 10 вересня вона заявила, що ЄС має намір застосувати ці кошти для фінансування України через механізм репараційного кредиту. Тепер послідовники європейського суверенітету змушені шукати нові підходи.
Також прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер застеріг, що використання заморожених російських активів для фінансування України нібито може спричинити серйозні економічні та геополітичні наслідки.
Економічна ситуація
США тепер надають зброю на комерційних умовах. Цей кредит стає ще необхіднішим, і США також мають бути зацікавлені у здатності ЄС та України оплачувати такі постачання. За останніми оцінками, вартість відбудови країни суто за часи повномасштабної російської агресії становить $524 млрд протягом наступного десятиліття. Ці розрахунки зробили на початку року, тож тепер сума ще більша. Прямі збитки тоді вже сягали близько $176 млрд — це знищене житло, транспорт, енергетика, освіта та інша критична інфраструктура. За оцінками, 13% всього житлового фонду країни пошкоджено. У 2025 році державний та гарантований державою борг перевищить 100% ВВП. Цей показник вважають психологічною та економічною ризиковою межею. За нинішніх умов, вигідних для Росії, Кремль продовжить відмовлятися виплачувати будь-які репарації.
Висновок
Сучасне ставлення до заморожених російських активів руйнує початковий план, сформований на початку повномасштабного вторгнення ще одну суттєву перевагу. Україна втратить ресурси, необхідні для відбудови зруйнованої війною інфраструктури. За таких умов саме подальше відновлення стане неефективним, адже Росія знову переозброїться і нападе на Україну з новою інтенсивністю.
