Гідроенергетика – одна з ключових галузей української енергетики. Вона слугуватиме маневреним та екологічно чистим джерелом енергії під час війни та ще довго після неї. Ігор Сирота, генеральний директор ПрАТ “Укргідроенерго”, пояснив, чому розвиток саме цього сектору енергетики є пріоритетним для інвесторів.
Д.М.: Яких втрат зазнала гідроенергетика України у зв’язку з воєнною агресією рф та як швидко вдається відновлювати пошкоджені об’єкти?
І.С.: З початку повномасштабного вторгнення рф станції Укргідроенерго було атаковано близько 150 разів. Під обстріли агресора потрапляли всі станції Укргідроенерго, а обладнання станцій зазнавало численних пошкоджень. Проте завдяки злагодженій роботі енергетиків, які працюють в режимі 24/7, на сьогодні відновлена значна частина пошкодженого обладнання, активно ведуться роботи з відновлення. Щодо того, як швидко вдається відновлювати знищене обладнання, зазначу, що такі роботи потребують чималих зусиль, зокрема: значних фінансових коштів, тривалих термінів виготовлення і, звісно ж, залучення великої кількості профільних фахівців.
Д.М.: У 2023 році уряд погодив експериментальний проєкт з відновлення Каховської ГЕС. На якому етапі він зараз?
І.С.:Так, у липні 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову про експериментальний проєкт з відновлення Каховського гідровузла, який передбачав два етапи. Перший – проєктування споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла, а також проєктування та будівництво підпірної споруди у нижньому б’єфі Дніпровської ГЕС. Другий етап розпочнеться після деокупації та розмінування території. Ним передбачено обстеження, демонтаж зруйнованих споруд та конструктивів Каховського гідровузла, розроблення проєкту будівництва Каховської ГЕС та будівництво споруд у складі підготовчих заходів Каховського гідровузла. У межах реалізації першого етапу виконано проєктування тимчасових гребель верхнього і нижнього б’єфа Каховського гідровузла та споруди для пропуску будівельних та екологічних витрат Каховського гідровузла.
Окрім того, що в межах нашої співпраці з Національною академією наук України було здійснено низку обстежень, і Академія ухвалила постанову “Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС”, у якій зазначається про безумовну необхідність відновлення Каховського водосховища.
Д.М.: Як наразі оцінюються збитки гідроенергетичної галузі від російської агресії?
І.С.: Війна завдала глибоких ран енергетичній системі України. Одним із найболючіших ударів став підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року – це масштабна екологічна й техногенна катастрофа, наслідки якої важко осягнути. Тисячі гектарів землі опинилися під водою, інфраструктура була зруйнована, а загальні збитки, за даними ООН, перевищили 14 мільярдів доларів. Через обстріли енергетичної інфраструктури Укргідроенерго втратило 45 % гідроенергетичних потужностей. У серпні 2024 року компанія оголосила тендер на юридичні послуги для відшкодування збитків, завданих знищенням Каховської ГЕС.
У цьому питанні стратегія Укргідроенерго спрямована на притягнення держави-агресора до відповідальності за шкоду, завдану об’єктам критичної інфраструктури, та забезпечення компенсації за завдані руйнування. У жовтні 2024 року тендер було скасовано для проведення додаткових консультацій з Урядом та іншими ключовими зацікавленими сторонами для визначення найбільш доцільного курсу дій відповідно до національного підходу, який координується у партнерстві з міжнародними союзниками України.
Д.М.: Три роки тому, 16 березня 2022 року, Україна та Молдова синхронізували свої енергосистеми з європейською мережею ENTSO-E. Для української енергетики це був технічний крок чи виклик?
І.С.: У ніч на 24 лютого 2022 року енергосистема України від’єдналася від російської та білоруської енергосистем та перейшла в автономний режим, щоб провести триденні випробування роботи в ізольованому режимі. Через кілька годин, о 03:40, розпочалося російське військове вторгнення в Україну. Незважаючи на початок війни, енергосистема України успішно пройшла етапи зимових випробувань вже у перший день автономної роботи. Після цього Міністр енергетики України Герман Галущенко повідомив, що Україна вирішила не повертатися на синхронну роботу з енергосистемами російських окупантів та білорусі.
26 лютого український оператор системи передачі Укренерго та молдовський Moldelectrica подали запит до Енергетичного співтовариства про дострокове приєднання енергосистем обох країн до енергомережі Континентальної Європи ENTSO-E. 28 лютого Рада Європейського Союзу підтримала екстрену синхронізацію енергосистем України та Молдови з електромережею континентальної Європи. Оператори системи передачі континентальної Європи – члени ENTSO-E підтримали це рішення, терміново почавши вивчати умови швидкого та безпечного приєднання. 11 березня 2022 року ENTSO-E затвердила рішення про екстрену синхронізацію.
В ізольованому режимі енергосистема України пропрацювала 21 день замість запланованих трьох. Під час ізольованого режиму, в екстремальних умовах повномасштабного вторгнення та пошкодження мережевої інфраструктури, були проведені необхідні тестування роботи енергосистеми для оцінки можливості синхронізації. Їх результати стали основою прийняття позитивного рішення про синхронізацію української енергосистеми з європейською мережею ENTSO-E.
Д.М.:Яку роль в умовах енергетичної нестабільності України відіграють ГАЕС?
І.С.: Гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) відіграють ключову роль у забезпеченні гнучкості енергосистеми. ГАЕС виробляють електричну енергію в режимі генератора і споживають в режимі двигуна. Якщо говорити простими словами, то принцип роботи такий: у разі надлишку електричної енергії в ОЕС України, гідроакумулююча електростанція отримує з мережі дешеву електроенергію та використовує її, щоб закачати воду. Під час пікового енергоспоживання ГАЕС спускає воду і таким чином виробляє дорогу “пікову” електроенергію для мережі.
Особливо важливу роль ГАЕС відіграють у питанні балансування енергії, яка виробляється на сонячних електростанціях, в умовах значних пошкоджень і обмеженні регулюючих потужностей в ОЕС України.
Д.М.: Чи вдається в умовах війни проводити реконструкцію і модернізацію станцій Укргідроенерго?
І.С.: Попри військову агресію рф ми продовжуємо реконструкцію основного і допоміжного обладнання, а також гідротехнічних споруд на станціях Укргідроенерго. Проводяться закупівлі, заміна та відновлення обладнання, яке було пошкоджено під час ракетних атак агресора. Зазначу, що проведення реконструкції є частиною переобладнання та технічного переозброєння станцій в цілому, яке дозволяє покращити техніко-економічні показники роботи ГЕС.
Д.М.: У яких напрямках здійснюється співпраця з міжнародними партнерами?
І.С.: Сьогодні Укргідроенерго здійснює міжнародну співпрацю за низкою напрямів, зокрема йдеться про відновлення, захист обладнання, будівель та споруд, реконструкцію діючих об’єктів, а також реалізацію нових перспективних проєктів. Ми тісно співпрацюємо з міжнародними фінансовими організаціями, серед яких Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк. Окрім того продовжуємо співпрацювати з провідними світовими компаніями та організаціями, такими як: Tetra Tech ES, Inc., АТ “Концерн Галнафтогаз”, Webuild S.p.A., Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй, ILF Consulting Engineers Austria Gmb, OZALTIN Holding, Andritz Hydro GmbH та Andritz AG, AECON, AECOM і галузевою асоціацією International Hydropower Association. Активно співпрацюємо у напрямі розширення знань про сучасні державні і регуляторні політики, масштабні енергетичні програми і актуальний порядок денний світової енергетики.
Д.М.: Чи планується будівництво нових станцій? Які проєкти Укргідроенерго планує реалізувати у короткостроковій та довгостроковій перспективі?
І.С.: Так, Укргідроенерго планує будівництво нових станцій в середньостроковій та довгостроковій перспективі. Ми плануємо реалізацію нових проєктів з будівництва, зокрема це добудова Дністровської ГАЕС, будівництво Канівської ГАЕС за оновленим проєктом та відновлення Каховського гідровузла. Будівництво цих станцій буде відігрівати важливу роль у забезпеченні стабільної роботи енергосистеми країни в умовах глобальних та регіональних викликів, зокрема дозволить досягти підвищення стійкості, надійності та ефективності роботи ОЕС України за рахунок збалансованої структури потужностей, забезпечення необхідних обсягів маневрових потужностей з наданням у повному обсязі системних послуг, створить умови для постійного задоволення попиту на електроенергію. Також у перспективі Товариство планує продовження реалізації інвестиційних проєктів, що вже були розпочаті, як-от: “ГЕС Укргідроенерго. Реконструкція. II черга. Коригування”, “Україна – Підвищення стійкості енергосистеми для європейської інтеграції енергомережі (Встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії в ПрАТ “Укргідроенерго”)”. Однак зазначу, що нині наша компанія зосереджує зусилля на відновленні зруйнованого та пошкодженого обладнання станцій внаслідок ракетних та дронових атак. У цьому ключі ми реалізуємо проєкт “Аварійне відновлення гідроелектростанцій”. Проте сьогодні ми маємо нагальну потребу у пошуку партнерів для фінансування критично важливого обладнання для відновлення гідроелектростанцій. Підкреслю, що відновлення та модернізація наших об’єктів є критично важливими для підтримки стабільності енергосистеми.
Д.М.: Як зміни клімату впливають на роботу ГЕС та ГАЕС в Україні? Чи є загроза зниження їх ефективності через зменшення рівня води, зокрема зафіксованого у 2025 році?
І.С.: Фахівці Укргідроенерго здійснюють постійний моніторинг та аналіз ситуації зі змінами клімату, зокрема щодо щорічних змін обсягів та термінів проходження весняного водопілля, які впливають на роботу ГЕС та ГАЕС, підвищення температури повітря та змін інтенсивності атмосферних опадів. Зазначимо, що цьогоріч ми вже фіксуємо, що рівень водопілля 2025 року стане одним із найнижчих за весь період спостережень. Подібні обсяги фіксувалися у 2015 та 2020 роках, і саме кліматичні зміни вплинули на це.
Д.М.: Які на вашу думку перспективи розвитку гідроенергетики в Україні?
І.С.: Розвиток гідроенергетики в Україні є надзвичайно важливим для забезпечення енергетичної безпеки та сталого розвитку країни. Наші ключові завдання – підвищення безпеки та надійності роботи гідроенергетичних об’єктів, ефективне використання гідроенергетичного потенціалу та покращення стабільності Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕС). Один з основних напрямів розвитку – збільшення маневрових потужностей, що дозволить забезпечити стабільну роботу енергосистеми країни та її подальшу інтеграцію в європейську енергетичну мережу. У цьому питанні, що стосується Укргідроенерго, важливим аспектом є будівництво нових гідроакумулюючих електростанцій, як-от: Дністровська ГАЕС та Канівська ГАЕС, а також відновлення Каховського гідровузла, модернізація потужностей компанії й розвиток гібридних систем, що поєднують сонячні панелі і акумулятори для збільшення гнучкості енергосистеми, пілотний проєкт з виробництва зеленого водню.
Інвестиції в будівництво нових гідроенергетичних об’єктів, модернізація інфраструктури, відновлення пошкодженого обладнання, будівництво захисних споруд дозволять значно зміцнити енергетичну безпеку країни, покращити екологічну ситуацію та забезпечити сталий розвиток не тільки енергетичного сектору, а й усього українського суспільства в цілому.
Дарія Масленкова
