Після візиту до Білого дому Володимир Зеленський взяв участь у ключовій зустрічі в Лондоні 2 березня, ініційованій прем’єр-міністром Великої Британії Кейром Стармером. 18 лідерів зібралися, щоб обговорити, як посилити підтримку України у світлі зміни курсу США на поліпшення відносин з Росією. 6 березня відбулася ще одна зустріч — 27 лідерів ЄС та України в Брюсселі. Чого вони досягли?
Лондон: дискусія про майбутні рішення
На зустрічі були присутні прем’єр-міністри Канади, Чехії, Данії, Італії, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Швеції, Іспанії, а також Прем’єр-міністр Великої Британії, що приймав партнерів, президенти України, Фінляндії, Франції, в.о. президента Румунії, канцлер Німеччини, Президент Європейської Ради, Президентка Європейської комісії, генеральний секретар НАТО та міністр закордонних справ Туреччини. Примітно, що представники країн Балтії, які, ймовірно, можуть стати наступною російською ціллю згідно із заявами урядової пропаганди РФ, не були присутні, але, як повідомило радіо LRT, Кір Стармер перепросив перед ними за це.
Згідно зі звітом на офіційному сайті Президента України, під час зустрічі обговорювалися питання підтримки оборонного сектору України та одночасного посилення власної обороноздатності Європи. Союзники запевнили, що санкції не скасовуватимуть, а російські активи не будуть розморожені, доки не буде досягнуто тривалого миру. Механізми НАТО також були згадані як потенційна гарантія безпеки, хоча як саме вони можуть бути застосовані, офіційно не повідомляється.
Єдність Європи — на надзвичайно високому рівні, якого не спостерігалось вже давно.
Ми обговорюємо з нашими партнерами гарантії безпеки та умови справедливого миру для України. Готуємо низку важливих зустрічей та рішень на найближчий час, — написав Президент України у своїх соціальних мережах.
Наразі провідні лідери погоджуються з необхідністю суттєвого збільшення оборонних видатків у короткі терміни, а також розробки довгострокової стратегії. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у своєму дописі Х виокремив пріоритетні теми:
Дуже позитивний підхід до сьогоднішньої зустрічі в Лондоні. Три ключові моменти:
-
Підтримайте Україну сьогодні. Вся Європа повинна робити більше
-
Ми всі хочемо мирної угоди, і вона має бути тривалою. Європа дійсно активізується тут
-
Щоб зберегти НАТО сильним, Європа збільшить витрати на оборону.
Рішення опісля
4 березня Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила план переозброєння, в якому викладено 5 кроків для швидкого посилення обороноздатності та її підтримки. План включає пропозицію розблокувати державні кошти на оборонні витрати.
Заморожені російські активи також розглядаються як потенційне джерело фінансування. Однак консенсусу щодо їхнього використання немає через передусім юридичні обмеження. Однією з ключових посадових осіб, яка виступає за їх використання, є Верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки та віцепрезидентка Європейської комісії Кайя Каллас.
Метью Севілл, директор з військових наук Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), поділився з The Ukrainian Review своєю думкою про те, на що більше спрямовані нинішні заходи: довгострокові чи короткострокові рішення:
Схоже, що європейські країни готуються як до збільшення короткострокової підтримки (обладнання та озброєння), так і до більш довгострокового внеску в українську безпеку після певного припинення бойових дій. Це пов’язано як з тим, що Європа, схоже, нарешті визнала необхідність значного збільшення оборонних інвестицій, так і з тим, що вони залишилися без можливості впливати на переговори під проводом США і потребують способу “купити” свій шлях до них. Однак є дві проблеми: по-перше, поточний рівень інвестицій, ймовірно, недостатній для того, щоб зробити і те, і інше одночасно належним чином; по-друге, адміністрація США, схоже, не схильна підтримувати розгортання європейського контингенту в Україні, і більше зосереджена на використанні своїх важелів впливу на Україну для досягнення компромісів.
Наразі Велика Британія та Франція мають намір очолити заходи з підтримки України. Раніше президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер зустрічалися з Дональдом Трампом з різницею у два дні. Обидва лідери підкреслили, що повернення Україною фінансової допомоги, наданої їхніми країнами, не передбачається. Їхні заяви щодо США залишаються обережними.
Сполучені Штати Америки та Франція мають довгу історію дружби. Ми показали, що наші відносини засновані на взаємній довірі, — написав президент Франції після зустрічі з Дональдом Трампом 25 лютого.
Раніше, у відповідь на зустріч США і Росії в Саудівській Аравії, Еммануель Макрон також ініціював дві зустрічі в Парижі (друга — в гібридному форматі).
У своїй промові після Лондонського саміту Кір Стармер також зазначив, що збереження добрих відносин з урядом США є важливим:
Першочерговим пріоритетом є безпека британського народу для захисту національних інтересів, особливо в ці нестабільні часи, тому минулого тижня я оголосив про найбільше стійке збільшення витрат на оборону з часів холодної війни, тому я також зустрівся з президентом Трампом минулого тижня, щоб зміцнити наші відносини із США.
Як зазначив Володимир Зеленський під час розмови в Овальному кабінеті, європейські контингенти готові слугувати гарантіями безпеки, але їхня ефективність була б під питанням без участі США, і такі звернення європейських лідерів до США ілюструють цю тезу.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про угоду для України, що стосується ракет, на суму 1,6 млрд фунтів стерлінгів. Через два дні після лондонської зустрічі прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схоф оголосив про інвестиції у виробництво українських безпілотників у розмірі 700 млн євро, підкресливши, що партнери підтримують різні типи озброєнь, необхідних для оборони. Пізніше на сайті уряду Великої Британії з’явилася інформація про те, що в Лондоні також було підписано ще одну угоду на суму майже 30 мільйонів фунтів стерлінгів щодо безпілотників. Тим часом прем’єр-міністр Норвегії у своєму виступі в парламенті закликав до посилення підтримки України, яку вони подвоять.
Деталі європейського бачення мирного плану залишаються нерозкритими, але, ймовірно, він включатиме концепцію коаліції охочих. За повідомленням France 24, Макрон заявив, що Франція і Великобританія працюють над місячним перемир’ям в Україні, щоб перевірити готовність Росії до миру. Тим часом Росія продовжує атаки на цивільну інфраструктуру, поки ці ініціативи розробляються.
У зверненні Макрона 5 березня його риторика стала більш рішучою. Під час першого засідання кабінету міністрів 26 лютого, як повідомляє The Guardian, Трамп погрожував запровадити 25% тарифи проти ЄС. На початку березня він запровадив нові тарифи на імпорт з Канади, Мексики та Китаю. Відповідно, Макрон як на початку, так і наприкінці свого виступу висловив занепокоєння, що аналогічні заходи можуть незабаром бути запроваджені й щодо Європи.
Він заявив:
Нам потрібно розробити довгостроковий мирний план. Той, який ми можемо продовжувати перевіряти. Це те, що ми підготували з кількома європейськими партнерами та Україною. Це те, що я їздив презентувати Сполученим Штатам кілька днів тому. Я хочу вірити, що Сполучені Штати залишаться на нашому боці, але ми повинні бути готові, якщо це не так, незалежно від того, чи прийдемо ми до миру зараз, чи в дещо віддаленому майбутньому, Європа повинна мати можливість краще захищати себе і стримувати інші форми вторгнення, якими б вони не були…Майбутнє Європи не буде вирішуватися Росією чи Вашингтоном.
Макрон також ініціював дискусію про ядерну парасольку як інструмент захисту.
Німеччина також може зайняти лідерську позицію. Ймовірний наступний канцлер Фрідріх Мерц заявив на пресконференції, що має намір переконати нинішній Бундестаг схвалити додаткову допомогу Україні. Упродовж останнього часу він також зробив низку заяв щодо збільшення підтримки як нового пріоритету керівництва, включно з можливим постачанням ракет “Таурус”.
Метью Севілл поділився своєю думкою щодо нинішніх лідерів нового підходу до підтримки України:
У Європі чітко простежується низка позицій, а це означає, що окрім досягнення згоди щодо необхідності витрачати більше, консенсусу було важко досягти. Важко уявити, що Німеччина, наприклад, має багато чого розгортати в Україні, враховуючи проблеми з військовою готовністю, які вона має, хоча в грошовому еквіваленті вона мала найбільший європейський оборонний бюджет минулого року. Можливо, їй краще зосередитися на вдосконаленні своїх власних можливостей, а також витрачати кошти на посилання більшої кількості обладнання.
Спільний підхід по всій Європі, який би розподіляв завдання (включаючи кращу підготовку для України), дозволив би уникнути відкритих європейських розбіжностей. Загалом, варто зазначити, що Європа не в змозі повністю замінити військову підтримку США протягом одного-двох років, враховуючи обсяг і складність деяких видів цієї підтримки (наприклад, ракети Patriot, розвідка). Європейська підтримка також має багато різновидів, що збільшує складність навчання та інтеграції для українських користувачів. Проте Європа могла б допомогти з достатньою кількістю озброєння і техніки в більшості сфер, щоб принаймні мінімізувати лімітування деяких видів озброєння і ракет, а також надати фінансування для внутрішнього виробництва безпілотників в Україні.
Брюссель: відшліфовування пропозицій
Цей саміт Україна-ЄС також був позаплановим. Вперше після зміни позиції США для обговорення зібралися не лише найближчі союзники України, але й усі країни союзу.
Як повідомляє Euronews, Андрюс Кубілюс, єврокомісар з питань оборони і космосу, оголосив, що вони працюють над тим, щоб ініціатива в межах ReArm Europe на суму 150 мільярдів євро стала можливою.
Тим часом все більше країн висловлюють готовність відправити миротворчі війська в разі необхідності. Таку можливість розглядає військово нейтральна Ірландія. Раніше, як повідомляло агентство Reuters, Туреччина також висловила готовність зробити свій внесок.
На саміті ЄС Володимир Зеленський мав можливість обговорити нагальні потреби України. У своїх соціальних мережах він підсумував:
Протиповітряна оборона, зброя та боєприпаси для України, своєчасні постачання, зміцнення української оборонної промисловості, переговори про вступ до ЄС, необхідність посилення санкційного тиску на Росію та протидія обходу санкцій — все це було серед тем, які ми обговорили сьогодні.
Очікувано, 26 країн-членів ЄС погодилися з висновками щодо України, тоді як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти. Тим часом Європейська Рада закликала до пошуку рішень щодо транзиту газу, що змусило Словаччину утриматися від опозиції до спільного порядку денного.
Прем’єр-міністрка Італії Джорджа Мелоні запропонував поширити дію статті 5 НАТО про колективну оборону на Україну без її членства в альянсі.
Європа бере на себе ініціативу у пошуку рішень, визнаючи неминучість продовження агресії Росії та загрози, які вона становить для багатьох країн. Лідери активно висувають пропозиції. Серед ключових ідей — збільшення витрат на оборону, в тому числі користуючись державними коштами, дебати щодо заморожених російських активів, ініціатива миротворчих сил і плани припинення вогню. Ширша стратегія — у процесі розробки, хоча багато деталей залишаються конфіденційними.
Дар’я Маслєнкова
