Ми поспілкувалися з Інгою Толоцкієне, Послом Литви в Україні. Вона розповіла нам про взаємозв’язок між тепловою енергетикою та «зеленим курсом» і, головне, про те, як Литва продовжить допомагати нашій країні на цьому шляху.
Т.С.: Литва регулярно допомагає Україні в енергетичному секторі. Зокрема, ви постачали сонячні панелі, генератори, обладнання для ТЕС тощо. Які напрямки енергетичної допомоги Україні Литва вважає пріоритетними?
І.Т.: Литва є відданим і непохитним партнером України, підтримуючи її незалежність, територіальну цілісність, суверенітет, безпеку та добробут її народу всіма можливими способами. Ми повністю розуміємо, що російські плани виходять за межі української землі. Майбутнє Литви та України глибоко взаємопов’язане. У ці складні часи дуже важливо допомогти Україні задовольнити її найнагальніші енергетичні потреби, щоб забезпечити функціонування держави і суспільства, підтримати відновлення і побудувати стійке майбутнє. З огляду на це, ми готові надавати як негайну, так і довгострокову підтримку. У короткостроковій перспективі наш пріоритет залишається незмінним: екстрена допомога, зокрема, шляхом постачання критично важливого обладнання для ремонту та відновлення енергетичної інфраструктури. Це включає сонячні панелі, генератори та обладнання для теплоелектростанцій, які є життєво важливими для стабілізації енергосистеми України. Забігаючи наперед, Литва рішуче підтримує цілі України у сфері відновлюваної енергетики до 2030 року і прагне допомогти втілити їх у життя. Зміцнюючи енергетичну незалежність України та підтримуючи її перехід до сталих джерел енергії, ми прагнемо зробити свій внесок у більш стійке та безпечне майбутнє країни.
Т.С.: Минулого року Литва демонтувала і передала Україні свою Вільнюську ТЕС-3 в рамках енергетичної допомоги. Озираючись на зиму, що вже минула, чи можете ви оцінити, як це обладнання допомогло українцям?
І.Т.: Литва поставила амбітні цілі на 2024 рік щодо підтримки України, ринкова вартість допомоги перевищує 54 мільйони євро. Цей пакет підтримки в натуральній формі включає сонячні модулі потужністю 2 МВт, обладнання з Вільнюської ТЕС-3, дизель-генератори для атомних електростанцій, трансформатори на 10 кВ тощо. Паралельно литовський енергетичний холдинг «Ignitis Group» перерахував 5 мільйонів євро як перший транш у розмірі 10% від своїх непередбачених прибутків за 2023 рік до Фонду енергетичної підтримки України. Крім того, в рамках Програми з питань зміни клімату було підписано три ключові угоди про встановлення 1,79 МВт сонячних електростанцій на дахах громадських будівель в Одеській області. Озираючись назад, ми визнаємо, що, хоча значна частина допомоги була успішно надана, не все вдалося завершити, як планувалося, у 2024 році. Найскладнішим завданням було транспортування великогабаритного обладнання вагою близько 200 тонн, що вимагало спеціальних дозволів та координації між багатьма сторонами. До повномасштабного вторгнення в Україну вантажі такого розміру перевозилися між Литвою та Україною спеціальними залізничними платформами через Білорусь. Коли цей маршрут став недоступним, довелося шукати альтернативні шляхи. Ми всі раді, що обладнання, надане литовськими муніципалітетами, компаніями та неурядовими організаціями, використовується в секторі виробництва, передачі та розподілу енергії в Україні, допомагаючи ремонтувати інфраструктуру та відновлювати постачання електроенергії та газу населенню. Ми твердо віримо, що наш внесок, особливо у вигляді незалежних джерел енергії, допоміг Україні підтримувати і стабілізувати свою енергетичну систему, і буде продовжувати робити це, особливо в літні місяці, коли атомні електростанції проходять щорічне технічне обслуговування.
Т.С.: Росії вдалося зруйнувати 80% теплових електростанцій України, і для нас це може стати каталізатором для прискорення модернізації цих об’єктів під час процесу реконструкції. Яку роль у цьому процесі відіграватиме Литва?
І.Т.: Український уряд поставив амбітні цілі у сфері відновлюваної енергетики та взяв на себе ключові зобов’язання в рамках «Зеленого курсу» та Паризької угоди. Ці ініціативи мають спільні цілі: скорочення споживання енергії, підвищення енергоефективності, збільшення частки відновлюваної енергії та децентралізація виробництва енергії. Досягнення всіх цих цілей вимагатиме комплексного планування, інвестицій та міжнародної співпраці. У цей критичний час ми зобов’язані тісно співпрацювати з Україною, допомагаючи закласти фундамент сучасної, стійкої та сталої енергетичної системи. Литва повністю віддана підтримці України в її енергетичному переході, використовуючи наш власний досвід модернізації після відновлення нашої незалежності в 1990 році. Пройшовши подібну трансформацію, ми розуміємо пов’язані з нею виклики і можемо запропонувати цінну інформацію, досвід та практичну підтримку. Литовські та українські експерти в галузі енергетики вже контактують з метою розробки “зеленого” шляху для українських компаній, зосереджуючись на сталому розвитку та декарбонізації для зменшення викидів парникових газів та боротьби зі зміною клімату. Ключовим елементом цього процесу буде звітність та верифікація відповідно до Національного плану України з енергетики та клімату.
Т.С.: З огляду на литовський досвід виведення з експлуатації застарілих ТЕС та курс ЄС на розвиток зеленої енергетики, чи варто Україні відбудовувати застарілі станції, чи краще реформувати їх у маневрові енергетичні об’єкти?
І.Т.: Враховуючи вкрай нестабільну ситуацію на лінії фронту, ми б радили підходити до рішень щодо енергетичної інфраструктури з обережністю та практичністю. У короткостроковій перспективі важливо зосередитися на відбудові тих енергетичних потужностей, які можна відновити швидко і з мінімальними інвестиціями. Це допоможе якнайшвидше стабілізувати енергопостачання, особливо в районах, що найбільше постраждали від війни. Однак у довгостроковій перспективі пріоритетність переходу до більш сталої та стійкої енергетичної системи виглядає цілком природним вибором. Інвестиції в “зелені” енергетичні рішення не лише підтримають енергетичну безпеку України, але й узгоджуватимуться з цілями ЄС у сфері “зеленої” енергетики. Цей перехід має включати розвиток відновлюваних джерел енергії та модернізацію енергетичної інфраструктури, забезпечення доступу до енергії для всіх споживачів, з особливою увагою до найбільш вразливих груп населення. Зосередившись на гнучкості та сталості, Україна матиме всі необхідні інструменти для побудови безпечної та перспективної енергетичної системи.
Т. С.: Які енергетичні проєкти ваша країна зараз розробляє у співпраці з Україною? Коли можна очікувати перших результатів чи анонсів?
І.Т.: Як уже згадувалося раніше, Литва зосереджена на виконанні своїх зобов’язань перед Україною до 2024 року та цього року, надаючи необхідне обладнання для ремонту та реконструкції енергетичної інфраструктури. Також тривають консультації щодо майбутніх ініціатив співпраці. Крім того, Литва започаткувала ініціативу «Друзі України» в рамках МЕА, спрямовану на підтримку другого етапу спільної робочої програми. Цей етап буде більш комплексним і забезпечить довгострокову стратегію зміцнення енергетичної безпеки України. Наразі ми можемо сказати, що наше Центральне агентство з управління проєктами – основний виконавець наших проєктів співробітництва у сфері розвитку та реконструкції – завершує підготовку угоди щодо цьогорічної програми на суму 5 мільйонів євро для підтримки енергетичного сектору України шляхом встановлення сонячних електростанцій з системами зберігання енергії в освітніх та медичних закладах України, а також на інших громадських об’єктах, узгоджених з українською владою.
Т.С.: Раніше Україна могла експортувати за кордон 984 047 тис. кВт-год електроенергії, але зараз ця цифра значно нижча. На Вашу думку, скільки часу знадобиться Україні, щоб відновити ці обсяги постачання електроенергії?
І.Т.: Українська енергосистема була спроєктована з виробничими потужностями, які значно перевищували внутрішній попит, при цьому частина виробленої енергії планувалася для експорту в Європу, з чим успішно справлялася Бурштинська ТЕС. Однак з початком повномасштабного вторгнення в Україну було завдано значної шкоди енергогенеруючим потужностям. Крім того, деякі ключові об’єкти, такі як найбільша атомна електростанція та вітрові електростанції, перебувають під окупацією. Хоча попит на енергію в Україні знизився приблизно на 40%, країна все ще змушена покладатися на імпорт енергії з мереж ЄС, щоб стабілізувати свій енергетичний ринок і забезпечити постачання. За оцінками експертів, відновлення повного обсягу енергогенеруючих потужностей та заміна зруйнованої інфраструктури коштуватиме близько 40,6 мільярда євро. Україна потребуватиме не лише подальшої підтримки країн-партнерів, але й збільшення інвестицій бізнесу та стимулів для відновлення. Ми вважаємо, що на даному етапі пріоритетом є забезпечення стабільної роботи енергетичної системи України, підтримання збалансованого виробництва безпечної, чистої енергії для задоволення потреб споживання. Не менш важливою є децентралізація та диверсифікація виробництва енергії. Наразі майже 70% електроенергії виробляється на атомних електростанціях, а відновлювані джерела в поєднанні з системами зберігання мають вирішальне значення для задоволення майбутніх потреб в енергії. У 2024 році Україна досягла значного прогресу, перевищивши 1 ГВт встановленої потужності розподіленої генерації лише з відновлюваних джерел. Це перспективний початок, і за умови подальших інвестицій та підтримки Україна може поступово відбудувати та відновити свій експортний потенціал.
Т.С.: У яких секторах Україна може стати стратегічним енергетичним партнером Литви?
І.Т.: Литва залишається відданою ідеї бути єдиною з Україною у досягненні амбітних цілей “Зеленого курсу”. Як учасники Координаційної групи з питань енергетики G7+ Україна, ми активно сприяємо сталому зеленому відновленню енергетичної системи України. Україна може стати стратегічним енергетичним партнером у розвитку проєктів децентралізованої сонячної енергетики. Литва є рішучим прихильником зеленого переходу України і продовжує впроваджувати відновлювану енергетику в межах своїх можливостей.
Тетяна Стельмах
