29 грудня 2025 року Народно-визвольна армія Китаю (НВАК) розпочала масштабні військові навчання навколо Тайваню. Маневри отримали кодову назву “Місія Справедливості 2025” і включають бойові стрільби, які імітують блокаду ключових портів острова.
У маневрах задіяні як військово-морські, так і повітряні сили Китаю, зокрема літаки-ракетоносці та великокаліберні реактивні системи залпового вогню. Військові перевіряють спроможність до спільних операцій, патрулювання морських та повітряних кордонів, перекриття ключових портів і проведення багатовимірного стримування.
За заявою китайського державного інформаційного агентства Сіньхуа, навчання є “суворим застереженням” проти тайванських сепаратистів і зовнішнього втручання.
Це вже сьомі тривалі навчання Китаю навколо Тайваню з 2022 року, після візиту тодішньої спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі.
Риторика Пекіна
У новорічному зверненні 31 грудня 2025 року президент Китаю Сі Цзіньпін заявив, що возз’єднання китайців по обидва боки Тайванської протоки “є неминучим”. Виступ транслювався на державному каналі CGTN, а повний текст опубліковано на China Daily.
За словами Сі Цзіньпіна, “тільки сильна Комуністична партія Китаю може зробити нашу країну сильною” та забезпечити возз’єднання країни. Ці заяви прозвучали на тлі раніше проведених військових навчань з ракетними пусками в напрямку Тайванської протоки.
Реакція Тайваню та США
Тайбей засудив дії Китаю, назвав їх “ірраціональними” та закликав Пекін не порушувати стабільність у регіоні. Міністерство оборони Тайваню створило центр надзвичайного реагування та розгорнуло сили для можливої відсічі.
Напруженість додатково підсилюють коментарі нової японської прем’єрки Санае Такаїті про можливе втручання японських сил, якщо Китай вдасться до агресивних дій проти Тайваню.
США відреагували на масштабні військові навчання Китаю навколо Тайваню, закликавши Пекін проявити стриманість і розпочати відкритий діалог.
За словами головного заступника речника Державного департаменту США Томаса Піготта, військові дії та риторика Китаю щодо Тайваню та інших країн регіону безпідставно підвищують напруженість. США наголосили на необхідності припинити військовий тиск на острів та віддати перевагу конструктивним перемовинам. Американська сторона виступає за мир у Тайванській протоці та проти застосування сили для зміни статусу-кво.
Оцінки експертів та мета навчань
Аналітики наголошують, що навчання демонструють готовність НВАК до швидкого розгортання сил і мають перевірити реакцію США та Тайваню на потенційні військові загрози. Вільям Янг з International Crisis Group зазначив, що подібні блокади Тайваню стають “рутиною” китайських військових операцій.
Китайські навчання також можуть бути відповіддю на можливий продаж США зброї Тайваню на суму $11,1 млрд – найбільшу угоду в історії, якщо її затвердить Конгрес. Раніше Пекін запровадив санкції проти американських оборонних компаній, проте вони залишаються радше символічними.
За словами Су Цзи-юня, експерта з національної оборони Тайваню, навчання демонструють прагнення Китаю здобути перевагу у повітрі й на морі та обмежити зовнішню військову підтримку Тайваню.
Також Пекін може використовувати маневри, щоб оцінити реакцію Тайваню на внутрішньополітичний розкол у законодавчому органі, де опозиція блокує пропозиції президента щодо збільшення оборонного бюджету.
