14 лютого 2025 року в Німеччині стартувала 61-ша Мюнхенська безпекова конференція. Це найбільша у світі міжнародна конференція, під час якої країни обговорюють питання глобальної безпеки. Головна тема цьогорічної зустрічі – війна Росії проти України. Українську делегацію очолив президент Володимир Зеленський.
На конференції звучало багато тем та заяв. Зокрема, Володимир Зеленський закликав до створення єдиної європейської армії, а спецпредставник Дональда Трампа з питань України та РФ Кіт Келлог назвав учасників майбутніх перемовин: українці, росіяни, США як посередники і зовсім без Європи та пообіцяв закінчити війну за 180 днів.
Далі – аналіз реакцій міжнародних медіа на Мюнхенську конференцію.
Американські медіа
Американське видання The New York Times акцентує увагу на ключових політичних конфліктах та напруженості між США та європейськими союзниками. Медіа висвітлює заяву Володимира Зеленського про критичну залежність України від підтримки США у війні, що підкреслює загрозу скорочення американської допомоги.
Окрему увагу видання приділило виступу сенатора Джей Ді Венса, який шокував європейських лідерів своєю риторикою. Він закликав Європу бути більш терпимою до “альтернативних точок зору”, фактично виправдовуючи антиімміграційні та антиабортні рухи. Венс також заявив, що головною загрозою для Європи є не Росія чи Китай, а придушення свободи слова.
Конфлікт між Німеччиною та Венсом також став центральною темою статті. Канцлер ФРН звинуватив американського політика у втручанні у вибори та підтримці партії, яка применшує нацистські злочини.
Ще один ключовий аспект – побоювання європейців щодо потенційних поступок Дональда Трампа перед Путіним ще до початку мирних переговорів. NYT цитує жорстку реакцію Каю Каллас, яка назвала таку стратегію “умиротворенням”, що “ніколи не працювало”.
У загальному, The New York Times висвітлює Мюнхенську конференцію як майданчик загострення суперечностей між США та Європою, особливо в контексті зміни підходів Вашингтона до війни в Україні.
Британські медіа
BBC висвітлило конференцію як ключову подію, що продемонструвала глибокі зміни у світовій безпеці та розбіжності між США та Європою.
Журналісти виділили 5 ключових висновків з конференції:
- Зміна безпекової архітектури Європи: НАТО залишається, але Європа більше не може розраховувати на США, як раніше.
- Українське питання: Вашингтон і Москва наближаються до переговорів про припинення війни без участі Києва, що викликає обурення Зеленського.
- Фінансування оборони: США вимагають від Європи витрачати більше на військову підтримку України. НАТО може збільшити мінімальний оборонний бюджет із 2% до 3% ВВП.
- Виступ віцепрезидента США Джей Ді Венса: він критикував Європу за відступ від демократичних цінностей і назвав її головні проблеми внутрішніми, а не зовнішніми загрозами. Це викликало обурення в Мюнхені, але отримало підтримку Трампа.
- Розкол між США та Європою: оголошення Трампом тарифів на сталь та алюміній і розбіжності в підходах до Росії підтвердили, що між сторонами поглиблюється напруженість.
Загалом BBC наголошували на кризі довіри між союзниками, складній позиції України та загальному відчутті нестабільності у світовій політиці.
Французькі медіа
Francetvinfo у висвітленні Мюнхенської безпекової конференції 2025 року зосередило увагу на розколі між США та Європою, спричиненому політикою Дональда Трампа та його віцепрезидента Джей Ді Венса. Видання наголошує, що Європа намагається продемонструвати єдність перед загрозами, зокрема перед зближенням Трампа і Путіна.
Ключовою темою стала промова Венса, яка була відверто критичною щодо європейських союзників. Він звинуватив Європу в обмеженні свободи слова та, всупереч очікуванням, майже не говорив про підтримку України. Його риторика зблизилася з позиціями ультраправих партій, що викликало негативну реакцію європейської дипломатії.
На цьому тлі знову загострилося питання європейської оборони: у ситуації можливої втрати американської підтримки Європа змушена замислитися про власну безпеку. Журналісти кілька разів наголошували, що “президент Франції Еммануель Макрон зайняв жорстку позицію щодо Росії, заявивши, що вона не повинна виграти війну, та пообіцяв збільшити військову допомогу Україні”.
Китайські медіа
Китайське медіа Xinhua у висвітленні Мюнхенської безпекової конференції 2025 року зробило акцент на глобальній співпраці та необхідності спільного вирішення світових проблем. Видання підкреслило, що учасники конференції обговорювали створення більш справедливої міжнародної системи та наголошували на важливості взаємодії перед викликами, такими як зміна клімату, регіональні конфлікти та розвиток штучного інтелекту.
У матеріалах Xinhua також зазначено, що песимізм західних країн на конференції є відображенням їхньої невпевненості у сучасному світі. Видання наголошує, що криза в Україні та конфлікт між Ізраїлем і ХАМАСом посилили їхню незахищеність, а зростання ролі нових міжнародних гравців ставить під питання домінування Заходу. Окрему увагу медіа приділило позиції Китаю щодо України: Пекін наголошує на підтримці суверенітету держав та необхідності мирного врегулювання згідно зі Статутом ООН.
Xinhua уникає конфронтаційного тону щодо США та Європи, висвітлює роль Китаю як посередника, що виступає за мирне вирішення конфліктів.
Сербські медіа
Сербське медіа “Политика” у своєму висвітленні Мюнхенської безпекової конференції 2025 року акцентувало увагу на зміні глобального балансу сил та кризі лідерства США. Видання підкреслює, що Америка вже не є фактором стабільності, а скоріше джерелом ризиків, зокрема через суперечливі заяви Дональда Трампа щодо анексії Гренландії, Панами та інтеграції Канади до США.
Також “Политика” звертає увагу на те, що Європа та Японія, які раніше покладалися на американську підтримку, тепер змушені самостійно адаптуватися до нового світового порядку. Видання зазначає, що Японія за останні роки значно зміцнила оборонний сектор, тоді як Європа діяла запізно й лише війна в Україні змусила її серйозно зайнятися власною безпекою.
Також медіа окремою новиною наголосило на тому, що Росію не запросили на Мюнхенську конференцію.
***
Американські ЗМІ наголошували на конфліктах між США та Європою, ризику скорочення підтримки України та скандальних заявах сенатора Джей Ді Венса, який фактично виправдовував антидемократичні рухи. BBC підкреслило кризу довіри між союзниками, а Francetvinfo зосередилося на необхідності європейської автономії в безпековій сфері через можливе зближення Трампа та Путіна.
Китайські медіа подали подію як свідчення послаблення Заходу, наголошуючи на необхідності глобальної співпраці. Сербське видання висвітлило кризу американського лідерства та потребу Європи та Японії самостійно адаптуватися до змін у світовому порядку.
Загалом конференція показала загострення розбіжностей між США та Європою, нові виклики для України та невизначеність щодо майбутньої міжнародної безпекової архітектури.
Анна Остимчук
