У листопаді 2024 року Дональд Трамп вдруге переміг на президентських виборах в США й 20 січня 2025 року офіційно вступив на посаду президента.
Наразі заяви Трампа та його команди про нелегітимність президента України Володимира Зеленського та необов’язкову його присутність на переговорах щодо врегулювання російсько-української війни шокували багатьох.
Відтак The Ukrainian Review проаналізував публікації за останні 2 місяці в X (раніше – Twitter) Дональда Трампа, його сина Дональда Трампа-молодшого, Джей Ді Венса (віцепрезидент США), Марко Рубіо (держсекретар США) та Кіта Келога (спецпредставник Трампа із питань України та Росії). Зокрема – їх риторику щодо України.
Дональд Трамп
Протягом січня Дональд Трамп активно не висловлювався про Україну й російську-українську війну. Публікації були зосереджені на внутрішній та зовнішній політиці США.
Однак з лютого пости Дональда Трампа в X зазначає, що “мільярди доларів були вкрадені через USAID”. Він намагається дискредитувати USAID, натякаючи, що міжнародна допомога використовує не за призначенням.
Також Дональд Трамп почав дискредитувати Зеленського: “Зеленський, успішний комік, переконав США, щоб вони виділили 350 млрд доларів”. Він наголошує на гумористичному минулому Володимира Зеленського, що може вплинути на сприйняття України серед американської аудиторії. І підіймає питання витрат на підтримку Києва, що може послабити підтримку України у США.
У своїй соцмережі Truth Social Дональд Трмп назвав президента України Володимира Зеленського “диктатором без виборів”, який ризикує втратити свою країну, якщо не буде “рухатися швидко”.
Трамп натякає на можливе зловживання фінансовою допомогою через USAID, що ставить під сумнів ефективність витрат американських коштів на підтримку України. Цей меседж може підривають довіру до американських програм допомоги та сприяти сумнівам щодо доцільності підтримки Києва серед американської аудиторії.
Він намагається змалювати Зеленського як персонажа, який “використовує” США для власних цілей, особливо з акцентом на його комедійне минуле. Це намагання створити образ Зеленського як менш серйозного лідера, що може викликати сумніви серед американських виборців та послабити підтримку України в США.
Трамп неодноразово підкреслює величезні суми, які йдуть на підтримку України, наполягаючи, що це не виправдовує себе в умовах внутрішніх проблем США. Це використовується для того, щоб мобілізувати консервативну аудиторію, яка може бути стурбована витратами на зовнішню допомогу, замість того щоб сконцентруватися на власних проблемах США.
Водночас насправді Дональд Трамп подає неправдиві дані. Наприклад, Україна отримала від США зброї на 67 мільярдів та менше 32-х мільярдів бюджетної підтримки.
Метою цих публікацій може бути зменшення підтримки України в США та зміна сприйняття аудиторією Володимира Зеленського.
Україна може використати ці заяви як сигнал про посилення дипломатичної роботи з американськими елітами та суспільством, пояснюючи, що підтримка Києва – це інвестиція в безпеку США, а не просто “роздача грошей”.
Дональд Трамп-молодший
Заяви Дональда Трампа-молодшого, опубліковані в соціальній мережі X за останні 2 місяці, зосереджуються на критиці американської політики щодо війни в Україні, підкреслюючи необхідний “мирний підхід”.
Трамп-молодший вважає, що підтримка України “продовжує вбивства та збільшує витрати, не приносячи значних результатів для США”. Він прагне переконати американське суспільство, що витрачати кошти на боротьбу в Україні – це помилкова політика, яка не відповідає національним інтересам США.
Він активно просуває ідею про необхідність припинення війни шляхом мирних переговорів. Трамп-молодший виступає за те, щоб США обмежили свою роль у війні, що, на його думку, дозволить зупинити “непотрібну смерть” та “зменшити витрати на конфлікт”.
Також Трамп-молодший повністю підтримує політику свого батька Дональда Трампа і часто цитує та хвалить його, стверджуючи, що він був успішним у вирішенні міжнародних проблем.
Україна може спостерігати за зміною політичної ситуації в США, де опозиційні погляди, представлені Трампом-молодшим, можуть вплинути на формування майбутньої зовнішньої політики США щодо конфлікту. Оскільки його заява акцентує на витратах і національних інтересах, для України це може означати необхідність посилено працювати над доведенням важливості підтримки з боку США через дипломатичні канали.
Джей Ді Венс
Протягом січня Джей Ді Венс не згадував про Україну, публікації були зосереджені на внутрішньополітичних питаннях США.
Після телефонного дзвінка Трампа до Путіна Джей Ді Венс написав “Потужно”. Далі у своїх публікаціях віцепрезидент США говорить, що США та інші західні держави здійснюють великі витрати на підтримку України, але при цьому ці гроші не дають значущих результатів у війні, адже Україна “не має реальних шляхів до перемоги, а перевага Росії в живій силі та озброєнні залишається незмінною”.
Також Джей Ді Венс активно просуває ідею “пошуку миру через переговори”. Важливою частиною цієї кампанії є критика позиції українського керівництва та європейських лідерів, які нібито не можуть реально оцінити ситуацію. Венс переконує, що переговори з Росією є “необхідними для досягнення миру, і лише через діалог можна досягти компромісу”.
Тобто Джей Ді Венс намагається переконати громадськість у необхідності перегляду політики щодо України й зосередитись на переговорах і “мирному вирішенні війни”. Також Венс цитував повідомлення Трампа про те, що “Зеленський переконав США, щоб вони виділили 350 млрд доларів”.
Марко Рубіо
У січневих публікаціях Марк Рубіо фокусується на внутрішній політиці США, а також на дипломатичних зусиллях щодо вирішення внутрішніх питань. Він підкреслює важливість повернення громадян, які незаконно перебувають у США, і ставить це в контекст “Америка на першому місці”. У цих публікаціях Україна не згадана, що вказує на те, що Рубіо більше акцентує увагу на питаннях внутрішньої безпеки та імміграції в цей період.
У лютневих публікаціях Рубіо заявляє про важливий крок для миру між Росією та Україною, що свідчить про активну дипломатичну позицію. Він підкреслює роль США в об’єднанні країн для досягнення миру, висловлюючи подяку Саудівській Аравії за сприяння мирним переговорам. Це вказує на активну роль США у дипломатії та намагання створити механізми для припинення війни.
Рубіо, за допомогою дипломатичних ініціатив, прагне cприяти миру між Росією та Україною, використовуючи механізми мирних переговорів, та підтримувати ініціативи США в міжнародних організаціях для пошуку шляхів до миру.
Інформаційна кампанія Марка Рубіо має на меті підкреслити роль США як лідера в міжнародній дипломатії та підтримки мирних ініціатив. Для України це сигнал того, що США готові працювати над “мирним вирішенням”. На відміну від самого Дональда Трампа Марк Рубіо не робить різких випадів та звинувачень в бік Володимира Зеленського та війни загалом.
Україна повинна бути обережною щодо таких публікацій, оскільки вони можуть впливати на громадську думку в США, особливо серед консервативних виборців, які підтримують політику Венса. Підкреслюючи економічні витрати та просуваючи мирні переговори з Росією, він може послабити підтримку України серед певних політичних груп у США.
Українська дипломатія має працювати над тим, щоб аргументувати необхідність продовження підтримки з боку США, зокрема через гуманітарні, безпекові та геополітичні перспективи, і забезпечити інформаційну підтримку на міжнародній арені, щоб контраргументи Венса не мали впливу на стратегічну підтримку.
Кіт Келлог
У своїх публікаціях Келлог часто згадує про необхідність припинення війни та пошук шляхів для встановлення стабільного миру в Європі. Це включає активні переговори, зокрема через діалоги з українським керівництво. Його підхід полягає в тому, щоб США та європейські партнери були більш відданими пошуку мирного врегулювання, одночасно зберігаючи сильні позиції для стримування Росії в Європі.
У своїх публікаціях Келлог висловлює підтримку президенту Трампу, репостячи його заяви, зокрема, щодо важливості співпраці з Росією. Це також відображає спробу розширити відносини з Росією.
Келлог також активно наголошує на важливості ролі США у забезпеченні стабільності та безпеки Європи через підтримку європейських ініціатив безпеки. Однак, він виступає за припинення бойових дій і пошук шляху до миру, що може призвести до перегляду підходів до військової підтримки України.
З одного боку, публічні заяви Келлог підкреслюють підтримку США щодо необхідності допомогти Україні, але з іншого – його посил про необхідність мирних переговорів може бути сприйнятий як натиск на Україну й намагання змусити її йти на компроміси з Росією.
Основною метою Келлог є активізація мирного процесу, а також створення умов для більшої співпраці між США та європейськими державами, при цьому намагаючись зменшити роль США в продовженні військової допомоги Україні.
***
Загалом, публічні заяви представників команди Дональда Трампа в останні два місяці демонструють зростаючий акцент на мирних переговорах і зменшенні витрат на підтримку України, що, ймовірно, вплине на стратегічну позицію США щодо війни в Україні.
Для України ці заяви можуть стати сигналом для зміцнення дипломатичної роботи з американськими політичними елітами та суспільством, пояснюючи важливість підтримки з боку США через безпеку, стабільність та гуманітарні аспекти. Українська дипломатія повинна бути готова відповідати на аргументи про витрати й національні інтереси, щоб забезпечити продовження міжнародної підтримки та протистояти спробам знизити її рівень.
Анна Остимчук
