Роль жінок в українській економіці продовжує зростати. Минулого року жінки заснували 56% бізнесів в Україні, а цього року – 59%. Водночас частка жінок-переможниць грантової програми “Власна справа” у 2024 році зросла з 57% до 61%. Такі цифри навела Юлія Свириденко, перша віце-прем’єр-міністерка України та міністерка економіки України, у своєму виступі на Восьмому Українському Жіночому Конгресі.
Ми поспілкувалися з Анною Крисюк, президентом Клубу Ділових Людей, засновницею міжнародного глянцю Business Woman, радницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, амбасадоркою Міжнародного посольства жіночого підприємництва. Вона розповіла про роль жінки в сучасному бізнесі.
Як ви вважаєте, чи існують сьогодні певні стереотипи щодо жінок у бізнесі? Як війна вплинула на імідж жінки в бізнесі?
Роль жінки сьогодні змінилася. Багато жінок почали опановувати “чоловічі” професії. Враховуючи інновації, багато чого можна навчитися швидше, ніж раніше.
Жінки стали крутішими. Немає ніяких стереотипів. Навпаки, відкрито близько 30 програм для жінок. Це стосується нових сфер діяльності, які можуть працювати як критична інфраструктура. У це інвестує держава, Міністерство економіки, центри зайнятості, міжнародні донори. Серед останніх – уряд США, європейські фонди, шведи, посольства багатьох європейських країн.
Що український бізнес може запозичити у своїх західних партнерів? Які процеси наразі недостатньо налагоджені в Україні?
По-перше, спрощена система оподаткування. Я не знаю, чи є вона навіть у наших західних партнерів, тому що в Європі ситуація зі звітністю ще складніша, ніж в Україні. Але це можливо в країнах, які мають вільні економічні зони з іншими країнами, наприклад, Португалія, країни Балтії, і там, де є порти. Багато хто цікавиться і робить ставку на Румунію. Ми багато вчимося в рамках програми Клубу ділових жінок, адже у нас є учасниці з 22 країн, і кожні три місяці проводимо телеконференції, де обговорюємо, як українці, особливо жінки за кордоном, можуть розпочати бізнес, які умови для сплати податків та ведення бухгалтерського обліку.
У нас є дуже цікаві пропозиції з Іспанії, Естонії, Латвії та Литви. Звісно, азійські країни також роблять багато пропозицій, але питання логістики і всього іншого не таке просте. Тому найважливіше зараз, з точки зору експорту, працювати з Європою. Вона більш відкрита і зрозуміла.
Іноді в ЗМІ я зустрічаю думку, що в Україні немає нормального діалогу між бізнесом і державою. Як ви вважаєте, чи так це насправді?
Я не думаю, що у великого бізнесу, тому що зараз всі об’єдналися. У малого та середнього бізнесу є такі речі, і ми з ними стикаємося неодноразово. Як тільки виходить новий закон, який стосується сплати податків, акцизу, розмитнення, експорту, починаються конфлікти. Наприклад, дуже гострою проблемою для всіх бізнесів, які сплачують податок на додану вартість, є блокування податкових накладних, яке відбувається автоматично. Це кошмар для бізнесу, зміни в податковому законодавстві, які не всім пояснюються.
Немає податкового інспектора, який би зв’язався з кожним підприємцем і пояснив, навчив, а потім перевірив. Фактично, зараз до підприємців приходять зі штрафами і без попереджень. Це дуже складно. Я, наприклад, вважаю, що має бути діалог. Коли ми проводили семінари, у нас був дуже тісний діалог з податковими органами на регіональному рівні, і виявляється, що закон один, а підходи до нього різні. Ми вважаємо, що скрізь треба знаходити компроміс і об’єднувати зусилля для підтримки Збройних сил, легалізації бізнесу і сплати податків.
Чи варто очікувати, що після війни іноземці почнуть масово інвестувати в український бізнес? Якщо так, то які сфери будуть пріоритетними?
Насправді, найбільший колапс полягає в тому, що у нас зараз є інвестор, який готовий вкладати гроші в центральну і західну Україну, але немає відповідних пропозицій від бізнесу, який готовий їх прийняти. Наразі, коли ми отримуємо гуманітарну допомогу, обладнання тощо, ми не платимо податок на прибуток, бо є окрема постанова уряду. Але з наступного року вся гуманітарна допомога ЄС буде обкладатися податком на прибуток.
Те саме стосуватиметься і інвестицій. Зараз інвестори не можуть забирати дивіденди, а навіть якщо вони заробляють гроші, є обмеження на карткові та інші рахунки. Ми не можемо платити валютою за кордон та інші речі, пов’язані з банківською системою. Це стримує інвесторів. Але з іншого боку, це може бути найшвидшим поверненням інвестицій, враховуючи високий попит, потребу в певних напрямках і сферах, в яких українці не можуть себе реалізувати.
На вашу думку, які сфери бізнесу будуть найбільш актуальними в Україні після закінчення війни?
- Перше – це, безумовно, реабілітація, психічне здоров’я і все, що з цим пов’язано.
- Другий – їжа та медицина, особливо вода та еко-продукти, адже крім війни, є ще й глобальне потепління.
- Третій – інновації, штучний інтелект і вся оптимізація бізнесу.
- Четвертий – машинобудування і все, що пов’язано з логістикою, але з інноваційними підходами.
- П’ятий – освіта, інновації та пошук нових рішень.
Тетяна Стельмах
