24 листопада 2024 року в Румунії відбудуться президентські вибори, а 1 грудня румуни підуть на виборчі дільниці, щоб обрати новий парламент. Як ці вибори можуть вплинути на підтримку України? Особливо гостро це питання постає в умовах зростання популярності скептично налаштованих щодо України сил у деяких європейських країнах. Серед цих країн відзначимо Словаччину, президент якої постійно критикує Україну, а після виборів 2023 року ультраправа Словацька національна партія приєдналась до правлячої коаліції, та Австрію, де Партія свободи Австрії, яка виступає за скасування санкцій проти Росії та політика «нормалізації» показала високі результати. Негативна тенденція спостерігається і в Німеччині, де в низці федеральних земель високі результати показали дві партії, які виступають за припинення допомоги Україні – Альтернатива для Німеччини (AfD) та Альянс Сара Вагенкнехт (BSW).
Політичний устрій Румунії: розподіл влади президента та парламенту
У Румунії президент відіграє важливу роль і обирається кожні п’ять років. Президент обирається всенародним голосуванням максимум на два п’ятирічні терміни (чотирирічні терміни до 2004 року). Він є главою держави (відповідає за дотримання конституції, закордонні справи та належне функціонування державної влади), верховним головнокомандувачем збройних сил і президентом Вищої ради національної оборони. У грудні 2024 року завершиться другий термін повноважень президента Клауса Йоганніса.
Парламент Румунії двопалатний – Палата депутатів (330 депутатів) і Сенат (136 депутатів). Обидві палати парламенту формуються виборцями на загальних виборах, які проводяться кожні чотири роки. Поріг входу до парламенту встановлено на рівні 5%. У нижній палаті парламенту 18 місць зарезервовано для національних меншин. Кандидатуру прем’єр-міністра висуває партія, що отримала більшість голосів. Її затверджує президент, який має право відхилити її і відхилити. У сучасній історії Румунії були випадки гострого протистояння між президентом і прем’єр-міністром (у 2014-2015 роках прем’єр-міністр і кандидат в президенти від Соціал-демократичної партії Віктор Понта конфліктував з президентом Клаусом Йоганнісом, внаслідок чого він подав у відставку з поста прем’єр-міністра).
Румунія та її відносини з Україною: проблеми та сучасний стан
Румунія визнала відновлення державної незалежності України 8 січня 1992 року. У 1990-2000-х роках у відносинах між двома країнами були періоди, відзначені суперечками навколо таких питань, як наполягання Румунії на дотриманні прав румунської меншини в Україні (більшість етнічних румунів проживає на Буковині (Чернівецька область) і Бессарабії (південь Одеської області), поділ континентального шельфу Чорного моря (проблема острова Зміїний), будівництво Україною каналу Бистрого в гирлі Дунаю.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії румуни виявили солідарність з Україною. Згідно з опитуванням 2022 року, 52% румунів позитивно ставляться до України, 72% вважають, що Україна має стати членом НАТО, а 77% вважають, що вона має стати членом ЄС. Румунія також послідовно підтримує антивоєнні резолюції ООН, спрямовані на припинення збройної агресії Росії проти України.
Румунія і допомога Україні
З початку повномасштабної агресії Росії проти України Румунія надавала значну допомогу Україні, як економічну, так і військову. Лише станом на жовтень 2022 року через Румунію пройшли понад 2,65 мільйона українських біженців, понад 86 тисяч залишаються в країні. Румунія також послідовно підтримує Україну на багатьох міжнародних майданчиках, надаючи дипломатичний вплив на країну-агресора. Важливо, що чорноморські порти та логістичні ланцюги Румунії стали опорою для України під час літньо-осінньої навігації з експорту зерна у 2022 році та продовжують відігравати у цьому важливу роль.
За даними The Ukraine Support Tracker, Румунія надала Україні допомогу на суму 127 млн. євро, що є 31-м показником у світі, при цьому військова допомога дорівнює лише 4 млн. євро (дані за 2023 рік). Більш детальний трекер допомоги Україні показує, що Румунія передала невідому кількість бронетранспортерів радянських часів (TAB-71M, виготовлена за ліцензією в Румунії версія БТР-60PB), 152-мм гаубиці радянських часів і APR- Реактивні системи залпового вогню 40 РСЗВ (ліцензійна румунська копія радянської РСЗО БМ-21 “Град”). Проте в жовтні 2024 року Румунія передала ЗРК Patriot (одна батарея), що стало важливим кроком у розвитку військового співробітництва між двома країнами та серйозним поштовхом у захисті повітряного простору України від російських балістичних ракет. Серед іншої військової допомоги згадується “122-мм і 152-мм снаряди, гранатомети, кулемети ДШК і багато іншого”. Попри це румунська сторона залишається вкрай небагатослівною щодо військової допомоги Україні.
Також важливо зазначити, що 11 липня 2024 року Україна та Румунія підписали “Угоду про співробітництво у сфері безпеки”. Пункти 6 і 7 стосуються військового співробітництва, і там, серед іншого, написано, що “Румунія разом з партнерами активно надаватиме можливості навчального центру F-16 (FTC), розміщеного на території Збройних Сил Румунії, для навчання українських пілотів, як її відчутний внесок у Коаліцію можливостей Військово-повітряних сил”.
Політичні сили, які за чи проти допомоги Україні
У Румунії є політичні сили, які виступають проти допомоги Україні. Деякі навіть відкрито висувають територіальні претензії до України. Приклад: політична партія S.O.S. România. Згідно з результатами виборів 2024 року вона має два місця в Європейському парламенті та наразі представлена в Сенаті Румунії (одне місце).
Найактивнішим обличчям партії є румунський політик Діана Шошоаке. Ми вже присвятили їй публікацію. Вона встигла зробити низку скандальних заяв, була помічена у спілкуванні з російськими політиками та дипломатами після початку великої війни проти України та навіть зробила заяви щодо приналежності низки українських територій Румунії, за що українська сторона пропонувала застосувати до неї санкції. Загалом діапазон її поглядів унікальний – вона відзначилася своєю позицією проти членства Румунії в ЄС (але була обрана до Європарламенту), вона різко проти міграції, але водночас підтримує Палестину та притримується антиізраїльської позиції. Під час пандемії Covid-19 вона відзначилася риторикою проти вакцинації, і її заяви часто лежать у сфері теорій змови та явно суперечить здоровому глузду.
Наш румунський експерт, професор політології на факультеті європейських студій Університету Бабеш-Боляй у Клуж-Напоці Сергіу Міцою зазначає, що ця партія все ще має в опитуваннях близько 5% підтримки. Проблема для S.O.S. România полягає в тому, що Конституційний суд Румунії визнав недійсною кандидатуру Діани Шошоаке на посаду президента через її позицію проти конституційного ладу, як це було інтерпретовано. Це допомогло Георгіу Сіміону (президенту правої політичної партії “Альянс за Союз румунів” (AUR)), який захопив найбільш віддану частину електорату Діани Шошоаке.
Іншою партією, активісти якої висувають територіальні претензії до України, є значно впливовіша політична сила – Альянс за Союз румунів. Ця політична сила має представництво в обох палатах парламенту Румунії та в Європейському парламенті. У січні 2024 року, виступаючи в Яссах, Клаудіу Тарзіу (співпрезидент Альянсу за Союз румунів у 2019-2022 роках) заявив про претензії щодо української Буковини та Бессарабії, фактично підтвердивши прихильність своєї політичної сили до відновлення Румунії в рамках 1940 кордонів. Подібні заяви з територіальними претензіями до України звучали й від угорських політиків.
Попри свою антизахідну риторику, AUR підтримує членство Румунії в НАТО, вважаючи це важливим інструментом для забезпечення безпеки країни, – наголошує Каміль Калуш, старший науковий співробітник відділу Білорусі, України та Молдови Центру східних досліджень (Польща).
Прогнози щодо президентських та парламентських виборів 2024 року у Румунії
З проханням прокоментувати прогнози щодо майбутніх парламентських і президентських виборів у зв’язку з румунсько-українськими відносинами ми звернулися до румунського експерта Сергію Міцою:
Ці партії [Альянс за союз румунів (AUR), S.O.S. România – ред.] усі разом можуть мати до 20% підтримки виборців, навіть, можливо, дещо більше 20% у наступному парламенті. Тому, навіть якщо вони будуть ізольовані, вони будуть важити набагато більше, ніж раніше. І тому новій коаліції потрібно буде дуже віддано захищати свою політику, включно зі своїм ставленням до України.
Зменшення допомоги Україні з боку Румунії експерт не прогнозує:
У румунському суспільстві є більшість, яка підтримує Україну, і є ця більшість у парламенті. Після наступних виборів така ситуація не повинна сильно змінитися. Здається, перемога ультраправих на цих виборах малоймовірна. І це тому, що основні політичні партії, а особливо Соціал-демократи, Ліберальна партія, Союз порятунку Румунії (USR) та Демократичний союз угорців Румунії (RMDSZ), кілька разів заявляли, що поточна лінія [підтримки України] буде продовжена.
Що стосується президентських виборів, то експерт наголошує, що неясно, хто буде наступним президентом, але є певні фаворити перегонів:
За одним із сценаріїв цілком ймовірно, що прем’єр-міністр Іон-Марсел Чолаку, лідер Соціал-демократичної партії, потрапить у другий тур виборів. Проблема в тому, що ми не знаємо, з ким він вийде у другий тур. Це або лідер Ліберальної партії, або лідер Союзу порятунку Румунії Олена Валеріка Ласконі, або колишній заступник генерального секретаря НАТО Дан Мірча Джоане.
Експерт сумнівається, що Джордж Ніколае Сіміон (правий політик, президент AUR) переможе. Тому в будь-якій конфігурації новий президент буде підтримувати нинішню лінію щодо підтримки України.
Звичайно, все може змінитися залежачи від міжнародної ситуації. Наприклад, якщо [Дональд] Трамп вирішить повністю відмовитися від [підтримки] України або зміниться рішення Євросоюзу, Румунія прослідує за ним. Але якщо ми візьмемо лише ті причини, які притаманні румунській політиці, дуже малоймовірно, що лінія підтримки України зміниться без серйозних змін на міжнародному рівні.
Висновки
За різними даними, ультраправі політичні сили в Румунії можуть набрати 21-25% на майбутніх виборах. Хоча переважна більшість голосів дістанеться проєвропейським політичним силам, посилення правих у Румунії, очевидно, також буде фактором, який вплине на кількість і якість допомоги Україні. Румунія, швидше за все, підтримуватиме Україну як дипломатично, так і військово. Особливістю Румунії є надзвичайна негласність військової допомоги.
Експлуатація антиукраїнської риторики в основному спрямована на внутрішнього споживача/виборця, і вкрай малоймовірно, що вона відображатиме політичний консенсус румунських еліт після парламентських і президентських виборів.
Матеріал підготували
Станіслав Кінка
Євген Джумига
