Системна економічна мобілізація російських підлітків до виробничих зон стає інституційним складником державної політики. Росія зуміла перепакувати радянський досвід професійно-технічної освіти у нову обгортку інноваційної моделі навчання, яка насправді експлуатує дитячу працю.
Особлива економічна зона «Алабуга»
Найбільш показовим прикладом цієї моделі є спеціальна економічна зона «Алабуга». Вона була заснована у 2006 році в місті Єлабузі (Татарстан). На сьогодні вона налічує більше 35 підприємств-резидентів. Серед них — два заводи Umatex (Росатом). Перший виготовляє вироби із вуглецевого волокна. Другий — сировину для нього: ПАН-волокна (поліакрилонітрильні волокна). Тобто формує повний композитний кластер, що забезпечує військово-промислову автономію. Такі матеріали використовуються, зокрема, у програмі літака МС-21, а також мають потенціал застосування у виробництві безпілотних та військових систем.
Росія активно використовує іранські дрони Shahed-136 та їхню локалізовану версію Geran-2, про що раніше писав The Ukrainian Review. Як свідчить розслідування The Wall Street Journal від 2023 року, Москва та Тегеран планували виробництво дронів іранської розробки у місті Єлабуга. За даними Institute for Science and International Security, в цьому ж році ТОВ «Альбатрос» та СЕЗ «Алабуга» підписали угоду на будівництво заводу, за умовами якої підприємство має постачати 25% своєї продукції військовим. На сайті ТОВ «Альбатрос» вказано, що в 2025 році було поставлено 5 тисяч безпілотників на війну Росії проти України. Це склало суму близько 1 мільярда рублів. Саме на базі цієї інфраструктури формується кадровий резерв для виробництва.
Алабуга Політех
Одним із ключових інструментів цієї політики став освітній проєкт «Алабуга Політех». Росія повертається до практики совєтської системи щодо створення трудових резервів. «Алабуга Політех» є тому прикладом. За даними звіту від National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine (NAS) діти, які не справлялись з академічною програмою, направлялися до фабрично-заводських училищ, ремісничих та професійних училищ або технікумів при промислових підприємствах. Створення трудових резервів в період індустріалізації стало яскравим прикладом централізованого управління кадрами державним апаратом та планової економіки. Шкільна програма не була адаптована під потреби окремих школярів та їхню інтеграцію до загальноосвітнього процесу. Вона не мала на меті виховувати таланти. Відповідальність за розвиток умінь перекладалася безпосередньо на учня.
На цьому тлі дефіцит робочої сили в Росії станом на 2025 рік залишається близьким до пікових рівнів. За оцінкою Газпромбанку, економіка потребує близько 1,8 мільйона працівників, тоді як загальна кількість безробітних становить лише 1,7 мільйона. Війна та відтік спеціалістів за кордон вплинули на нестачу кваліфікованих працівників. Але «Особлива економічна зона Алабуга» запропонувала модель у вигляді «Алабуга Політех», яка перекриває ці дефіцити на конкретних виробництвах.
У відповідь на ці виклики цей навчальний заклад був інституційно оформлений в 2021 році й повторює технологію досвіду совєтів. Для зниження порогу входу були прибрані вступні екзамени. Відбір потенційних учнів відбувається за результатами проходження певних відеоігор. Відбирають абітурієнтів за певним психологічним портретом: уміння працювати в команді, стресостійкість, виконання поставлених завдань.
На сайті компанії йдеться, що заклад може приймати до 10 000 студентів на рік. Данія Уталієва, керівник відділу маркетингу та піару, під час одного із інтервʼю повідомила, що перші два роки було набрано по 100 учнів з усієї Росії віком від 14 років. Наступний набір складав 300 та 1000 студентів, і на 2023 рік було заплановано набір у розмірі 1200 дітей. Кампанія з залучення нових абітурієнтів проводиться в Instagram і TikTok.
Навчальна програма побудована так, щоб першу половину дня учні перебували на заводі, а вже після йшли на навчання. Проте зʼявляється все більше відео в TikTok, де колишні студенти повідомляють про те, що їх змушували працювати увесь день. А якщо хтось вирішив покинути навчання передчасно, то в договорі передбачена грошова компенсація з боку студента. Студент зобовʼязується відпрацювати 3 роки на підприємстві, оскільки навчання отримав безкоштовно.
В той же час для студентів передбачені виплати, але якщо перевірити саму систему нарахувань, то лише 5% від загалу мають змогу отримати 130 тис. рублів (1670 $) за умови виграшу на командно-лідерському турнірі, і 73% — лише 3000 рублів (38,6 $).
Також до роботи на виробництвах залучають студентів місцевих коледжів за договором, який було укладено із «Алабуга Політех».
Окрему увагу привертає участь студентів у виробництві безпілотників для військового використання. У 2025 році телеканал Міноборони Росії «Звєзда» показав репортаж про те, що студенти «Алабуга Політех» працюють на заводі з виробництва дронів «Альбатрос». За словами Данії Устімової, деякі студенти залучені до процесів виробництва на заводі Umatex (Росатом).
За словами представників «Алабуга Політех», наявність договорів із військовими частинами має забезпечити направлення випускників на службу відповідно до отриманої спеціалізації. Це свідчить про функціональну орієнтацію освітньої програми на потреби конкретних підрозділів російських збройних сил.
З огляду на участь неповнолітніх у виробничих процесах, пов’язаних із військовою інфраструктурою, діяльність «Алабуга Політех» викликає серйозні питання з точки зору міжнародних стандартів захисту прав дитини та норм гуманітарного права. Росія не лише отримує низькооплачувану робочу силу, а й відкриті уми, в які закладається ідеологія відповідно до стратегії розвитку країни.
Алабуга Старт
Водночас студенти не є єдиним джерелом робочої сили для цих виробництв. Росія також активно долучає до виробництв трудових мігрантів. Ця політика реалізується, зокрема, через програму «Алабуга Старт». Залучення трудових мігрантів для посилення економіки є звичайною практикою сучасних країн. Проте програма «Алабуга Старт» діє інакше. Через нестачу робочої сили Росія вербує мігрантів під виглядом навчання. Програма орієнтована на молодь, а саме на жінок 18–22 років. За даними звіту Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності (GI-TOC), абітурієнтів не попереджали про те, що вони будуть працювати на військово-промисловому комплексі Росії. Уже коли останні прибули на обʼєкт, то стало зрозуміло, що вони будуть причетні до виробництва зброї. Їм була запропонована зарплата у розмірі 30–40 тис. рублів (300–400 $). Важкі умови роботи негативно позначилися на здоровʼї.
Як зазначає у себе на сайті, програма «Алабуга Старт» діє в більш ніж 60 країнах Африки, Південної Америки та Азії.
Набір відбувається через декілька каналів: безпосередньо через офіційні сторінки «Алабуга Старт» в Facebook, Telegram та на сайті; рекрутингові агентства в країнах, де проходить набір, та через інфлюенсерів.
Варто зазначити, що не всі учасники відмовилися від програми після того, як дізналися, чим саме вони мають займатися.
У сукупності ці фактори свідчать про системний характер цієї моделі. СЕЗ Алабуга є одним із важливих центрів російської ВПК. Ґустав Ґрессель, військово-політичний аналітик і колишній старший дослідник European Council on Foreign Relations, який нині працює в Міністерстві оборони Австрії, розповів для The Ukrainian Review, що Росія виготовила близько 30 000 дронів типу Shahed і приблизно 25 000 подібних (наприклад, «Герань»).
За його словами, Алабуга — це центральний хаб для виробництва далекобійних ударних дронів. Росія планує розширяти виробництво. Окрім відкриття нових обʼєктів та виробничих ліній, на його думку, вони також стають більш ефективними в організації виробництва. Для завдань далекобійних ударів такі є унікальними в російському арсеналі.
Також він наголосив, що таке виробництво дронів не є ані складним, ані секретним, тому Росія може залучати до процесу як емігрантів, так і студентів:
«Так, Росія стикається з дефіцитом робочої сили, і оборонна промисловість змушена конкурувати з підвищеними бонусами за військову службу. Саме тому Росія також намагається залучати іноземних працівників і студентів до роботи в оборонній галузі.
Виробництво ударних дронів не є таким складним і секретним, як виробництво традиційного далекобійного озброєння — наприклад, ракет «Іскандер» — тому в цій сфері часто використовують іноземців або малодосвідчену робочу силу. Навіть якщо деякі деталі виробництва стають відомими, це не є критичним, адже це, зрештою, іранська розробка. І навчити нових та недосвідчених працівників працювати у виробництві дронів значно швидше, ніж у традиційній авіаційній інженерії».
Висновок
Дефіцит робочої сили, спричинений військовою експансією та еміграцією,призвів до створення освітніх програм, які мали приховану мету — рекрутинг низькооплачуваних робітників.
Це призвело до створення таких програм, як «Алабуга Політех» та «Алабуга Старт». Перша — експлуатація неповнолітніх і мобілізація підліткової праці. Друга — залучення мігрантів обманними шляхами до роботи на ВПК Росії без попередньої згоди. Подібні практики суперечать міжнародним стандартам залучення неповнолітніх до праці в умовах збройного конфлікту.
Ця модель запущена в рамках СЕЗ «Алабуга», і вже показала свою ефективність. Незважаючи на появу негативних відгуків в соціальних мережах Instagram та TikTok, програма «Алабуга Політех» збільшує кількість абітурієнтів завдяки низькому порогу прохідності і обіцяному реальному досвіду роботи та заробітку вже з першого курсу. Тому масштабування цієї моделі — лише питання часу.
