Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову прибув до Москви. На зустрічі з Путіним він одразу згадав про Україну та поскаржився на “наслідки війни”, яку послідовно називає конфліктом, для Угорщини. За його словами, головна мета візиту — обговорити постачання нафти й газу, і він подає ці питання як критично важливі для свого уряду. Орбан також стверджує, що хоче говорити про “мирне врегулювання” російської війни проти України. Це вже їхня четверта зустріч із початку повномасштабного вторгнення, тож їхні контакти вже є стабільними. Путін похвалив позицію Орбана щодо України та подякував йому за неї.
Посилення енергетичної залежності
Санкції США проти російського енергетичного сектору не поширюються на Угорщину, тому що Орбан отримав персональне відтермінування, пов’язане з “енергетичними потребами безпеки” країни. Воно мало діяти рік, але Будапешт наполягає на його безстроковості та активно використовує його як політичний інструмент. Принаймні Орбан заявляв, що воно діє, доки він залишається прем’єр-міністром. Ситуація може змінитися після виборів у квітні 2026 року, які наразі є непередбачуваними. Опитування Závecz Research на початку листопада показало зсув: партія “Тиса” має 48% підтримки серед визначених виборців, тоді як “Фідес” — лише 37%.
Новий візит Орбана підкреслює й іншу тенденцію: він прагне ще більше заглибити енергетичну залежність Угорщини від Росії, попри те, що нинішній рівень уже надзвичайно високий. Ця залежність може сягнути 92% енергетичного балансу країни, що робить Угорщину вкрай вразливою.
Останні заяви Орбана про Україну
Орбан тепер стверджує, що Україна нібито буде “поділена” на три частини: російську зону, демілітаризовану зону та західноорієнтовану зону. Існування російської частини він називає “неминучим”. Він також повторює, що Угорщина не підтримає вступ України до ЄС, бо, на його думку, це “принесе війну до Європи” та перетягне кошти угорських платників податків. Щобільше, прем’єр-міністр Угорщини заявляв, що Україна “не є суверенною державою” та описує її як територію, контрольовану “Заходом”. Попри те, що Угорщина сама належить до західної спільноти, він продовжує проводити межу між Будапештом та іншими країнами, подаючи Угорщину як особливий випадок.
Висновок
Ворожість Орбана щодо України стає все відкритішою, і тепер він висловлюється про російсько-українську війну так, ніби має право визначати її результат. Він просуває ідею, що Угорщина могла б стати майданчиком для гіпотетичних переговорів, хоча Туреччина є значно реалістичнішим кандидатом. Орбан прагне продемонструвати геополітичну вагу перед виборами й використовує зовнішню політику як спосіб підсилити свої позиції всередині країни. Він став першим лідером демократичної держави, який відвідав Путіна після початку повномасштабного вторгнення, і тепер діє впевненіше, оскільки Росія більше не перебуває в ізоляції з боку США.
