На фоні загострення ситуації на фронті та напередодні повернення Дональда Трампа на посаду президента США все частіше з’являються розмови про мирні перемовини між Росією та Україною.
Якщо на початку повномасштабної війни Україна відмовлялась від будь-яких перемовин з Путіним (зокрема, Зеленський підписав рішення про неможливість переговорів із російським президентом), то в останні місяці Володимир Зеленський все частіше каже, що війну можна закінчити дипломатичним урегулюванням.
Однак Київ погоджується на перемовини лише за умови, що союзники поставлять Україну в вигідну перемовну позицію. Також Україна не згодна на відмову від вступу в НАТО та своїх окупованих територій. Проте британська газета Financial Times пише, що Київ згоден відмовитись повертати території військовим шляхом в обмін на вступ в НАТО та гарантії безпеки.
Водночас Путін висуває наступні умови початку мирних перемовин: виведення українських військ з окупованих територій та їхніх обласних центрів (тобто Запоріжжя і Херсону), відмова від вступу в НАТО, визнання Криму російським в міжнародних договорах та зняття санкцій з Росії.
Що говорять про мирні перемовини союзники України та що пишуть іноземні медіа про них – The Ukrainian Review аналізує далі.
Що кажуть про перемовини союзники України
Як зазначають журналісти BBC, формальна позиція ЄС така: тільки Київ вирішуватиме, як і коли вести перемовини з Москвою, а Європа тим часом підтримуватиме Україну грішми, зброєю і санкційним тиском на Росію.
Найбільш консервативну позицію займає Німеччина: канцлер Олаф Шольц виступає проти приєднання України до НАТО через страх прямого конфлікту альянсу з Росією. Більше того, в середині листопада Шольц вперше за 2 роки поговорив з В.Путіним по телефону.
Президент Чехії Петр Павел вважає, що досягти “на 100% справедливого миру” для України навряд чи можливо: Київ повинен погодитися з тим, що деякі території України можуть залишатися під контролем Росії, принаймні “тимчасово”. Він також закликав світові держави, зокрема США, Китай та Європейський Союз, об’єднатися для того, щоб підштовхнути Україну та Росію до мирних переговорів.
Париж підтримує план перемоги Зеленського і готовий продовжувати допомагати Україні. Британія також публічно підтримує небажання Києва обговорювати відмову від своїх територій та обіцяє продовжувати допомогу навіть якщо США знизять її.
Більше того – Франція і Британія обговорюють розміщення своїх військ в Україні як гарантію безпеки. Однак ці розмови ведуться не на рівні НАТО.
Що пишуть світові медіа про мирні перемовини
Медіа США
Видання The New York Times з літа 2024 року опублікувало кілька статей щодо настання миру в Україні та мирних перемовин.
Наприклад, у цій статті йдеться, що глава НАТО Марк Рютте закликає надати для України більше зброї перед будь-якими мирними переговорами. Однак Україна сама вирішує, коли вона готова розпочати переговори з Росією.
У цій статті журналісти пишуть із посиланням на українського чиновника, що на тлі постійної втрати територій на потенційних мирних перемовинах першочерговим питанням будуть гарантії безпеки для України, а не територіальні питання.
Водночас видання наголошує у цій же статті, що припинення вогню у 2014 та 2015 роках не завадило продовженню бойових дій, які тривали протягом 8 років перед повномасштабних вторгненням. Також журналісти зауважують, що Путін намагається зобразити Україну як непримиренну сторону, намагаючись у той же час нав’язати умови, які вигідні лише йому.
У цій статті The New York Times пише, що “Україна не зможе відновити контроль над усією територією, окупованою Росією. Рано чи пізно обидві сторони повинні будуть погодитися на припинення вогню і прийти до мирної угоди”. Журналісти зазначають, що поступки Росії не означають тимчасове заспокоєння Путіна: “припинення війни дозволить Україні переозброїтися та інтегруватися в Європу та Захід”.
У цій статті видання цитує В.Зеленського, що Україні потрібно вступити в НАТО та аналізує це рішення. Зокрема журналісти зазначають, що “якби НАТО розпочало приймання України та Грузії в альянс у 2008 році, то Росія, можливо, не вторглася б у ці дві країни”.
Росія може бути незадоволена членством України в НАТО. Але справа не в тому, щоб догодити Росії. Йдеться про тривалий мир і безпеку, – йдеться у статті.
Британські медіа
Британське медіа BBC у цій статті аналізує, що Путін навмисне йде на ескалацію війни для отримання миру на своїх умовах: “Не чекайте, що “Путіномобіль” раптово сповільниться або зменшить ескалацію перед обличчям ракетних ударів великої дальності по Росії”.
У цій статті цитується колишній радник новообраного президента Дональда Трампа, що “нова адміністрація зосередиться на досягненні миру в Україні, а не на дозволі країні повернути території, окуповані Росією”.
У цій статті аналізується позиція американського спеціального представника в Україні та Росії Кіта Келлога. Він виступає за жорсткі переговори з Росією та Україною, щоб покласти край війні:
Україна отримає подальшу допомогу від США, лише якщо Київ братиме участь у мирних переговорах з Москвою, але також припустив, що якщо Москва відмовиться брати участь, Вашингтон надасть Києву більше допомоги.
У цій статті цитують Зеленскього, що він “запропонував взяти підконтрольні йому частини України “під парасольку НАТО”, щоб спробувати зупинити “гарячу фазу” війни.
Французькі медіа
Один із найбільш відвідуваних французьких новинних сайтів Francetvinfo цитує канцлера Німеччини Олафа Шольца, що “настав час” активізувати зусилля для миру.
У цій статті медіа пише, що “український президент відкриває шлях до мирних переговорів”. Однак переговори можливі лише в тому випадку, якщо Україна не буде одна проти Росії.
У цій статті йдеться, що Зеленський знову закликав до “Тривалого миру”, а також що інформації про організацію мирних переговорів побільшало особливо після обрання Дональда Трампа:
Президент США пообіцяв домагатися швидкої угоди для припинення конфлікту, щойно вступить на посаду 20 січня.
У цій статті зазначається, що Дональд Трамп “не бажає фінансувати українські військові зусилля”. Але водночас він може чинити тиск на Путіна, дозволивши українській армії використовувати американські ракети великої дальності. Це має зрівняти баланс сил між Україною та Росією перед перемовинами.
У цій статті журналісти цитують президента Франції Еммануеля Макрона, що необхідно “знайти шлях” до миру в Україні, який “враховує” інтереси Києва та європейців.
Китайські медіа
Китайське медіа Xinhua публікує новини про мирні перемовини, однак лише зі сторони Росії. Жодних згадок позиції України, ЄС чи США.
Наприклад, у цій новині журналісти цитують міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, що “Росія відкрита для переговорів щодо врегулювання українського конфлікту, але такі переговори мають усунути його “корінні причини” та відображати реальні обставини”.
У цій новині йдеться про розмову між главами Міноборони Росії та Франції, що Росія готова до мирних переговорів: “Вихідними позиціями може бути Стамбульська мирна ініціатива. Проведення зустрічі в Женеві без участі Росії безглуздо”.
Більше новин про мирні перемовини у 2024 році у цьому медіа не було.
Сербські медіа
Сербське медіа Политика пише, що “Україна демографічно знищує себе, поганий мир – краще”:
Конфлікт в Україні потрібно припинити, тому що США не зважаться на звичайну війну проти Росії. Крим, Донецьк і Луганськ потрібно “залишити” Москві.
В іншій статті йдеться, що “Україна шантажує країни, які виступають за мир”. Мова йде про те, що “Україна шантажує Угорщину та Словаччину припиненням поставок російської нафти через компанію “Лукойл”.
У цій статті журналісти цитують радника Трампа, що “Україні зосередитися на мирі, а не на територіях і перемозі”.
У іншій публікації аналізується, “чи настав час Україні обміняти частину своєї території на мир”. Журналісти зазначають, що Україні слід думати про територіальні поступки для укладення мирної угоди з Росією через становище армії на фронті.
***
Дискусії про можливість мирних перемовин між Україною та Росією віддзеркалюють втому всіх сторін від війни та бажання припинити бойові дії.
Проте умови, які висуває Росія, протистоять національним інтересам України та міжнародним принципам. Заяви міжнародних лідерів показують, що підтримка України залишається великою. Але розбіжності в підходах до мирового регулювання створюють додаткові виклики.
Аналіз медіа показав, що дискусії про мирні перемовини між Україною та Росією в міжнародному інформаційному полі мають неоднозначний характер. Західні медіа переважно зосереджені на підтримці України та наголошують на необхідності справедливого миру. Водночас проросійські медіа продовжують поширювати наративи, що виправдовують агресію та пропонують російські умови миру.
Також ЗМІ відображають втомленість міжнародної спільноти від затяжної війни і відображає запит на дипломатичні рішення, навіть якщо вони складними.
Аня Остимчук
