Україна та Азербайджан — держави, що мають схожий історичний досвід боротьби за суверенітет і територіальну цілісність. Вісь Київ-Баку стає одним із найважливіших елементів нової архітектури відносин на просторі від Каспійського до Чорного моря. 14 лютого 2026 року в Мюнхені відбулася зустріч президентів Володимира Зеленського та Ільхама Алієва.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв та Президент України Володимир Зеленський стратегічно визначають цей шлях довгострокового партнерства. Їхня роль є ключовою в цьому процесі.
5 березня 2026 року, зафіксовано серйозний інцидент із зальотом іранських безпілотників на територію Азербайджану. Подія сталася на тлі масштабної ескалації на Близькому Сході, де з кінця лютого триває військова операція США та Ізраїлю проти Ірану.
Азербайджан уже перевів прикордонні служби та сили ППО в стан підвищеної бойової готовності вздовж усього 700-кілометрового кордону з Іраном. Хоча Президент Алієв раніше висловлював співчуття Ірану, нині ескалація війни прямо зачіпає безпеку країни. З огляду на те, що Україна має найкращий досвід протидії ворожим дронам, зокрема тим, що були виготовлені в Ірані, питання військово політичної кооперації між Україною та Азербайджаном зараз стає ще важливішим.
Україна та Азербайджан: фундамент співпраці
Співпраця двох держав має багатолітню історію. Азербайджан послідовно голосує на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в ООН та інших міжнародних організаціях. Україна, своєю чергою, завжди підтримувала суверенітет Баку над всією його міжнародно визнаною територією. Підписано понад 143 документи, що регулюють відносини між двома державами. Співпраця координується не тільки на двосторонньому рівні, але й у рамках ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова). Організація за демократію та економічний розвиток — ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова) історично та стратегічно посідає важливе місце у зовнішній політиці України. Однією з головних цілей ГУАМ сьогодні є створення енерготранспортного коридору в обхід Росії. Також в рамках міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ) країни ГУАМ часто виступають із спільними заявами, підтримуючи суверенітет і кордони одна одної.
Гуманітарна допомога Азербайджана Україні
Азербайджан підтвердив свою роль у відновленні України, зокрема, взявши участь у Конференції з питань відновлення України (URC2025) у Римі у липні 2025 року. Там було також анонсовано допомогу в гуманітарному розмінуванні. Азербайджан у 2026 році надав пакет гуманітарної допомоги на понад 1 мільйон доларів. До нього увійшли 11 генераторів різної потужності; 5 великих трансформаторів; 12 панелей низької напруги; 27 000 метрів кабелів і проводів.
Загальна сума гуманітарної підтримки від Азербайджану з початку повномасштабного вторгнення перевищила 45 мільйонів доларів.
Зустріч двох президентів: чого чекати для україно-азербайджанських відносин
Важливим етапом стала зустріч Володимира Зеленського та Ільхама Алієва на Мюнхенській конференції з безпеки 2026. Основний акцент було зроблено на регіональній безпеці в Чорноморсько-Каспійському регіоні. Обидві країни підкреслюють прихильність принципам територіальної цілісності, що є фундаментом їхнього союзу.
Лідери підтвердили стратегічний характер відносин і домовилися про спільну розробку нових енергетичних та інфраструктурних проєктів. Довгострокова опція такої співпраці суттєво підвищує енергетичні спроможності України в умовах масштабних обстрілів столиці та ключових міст. Азербайджан сьогодні бере активну участь у відновленні енергетичних об’єктів України, пошкоджених внаслідок обстрілів. Азербайджанською стороною надані енергетичні пакети, куди увійшли в тому числі генератори та трансформатори.
Україна та Азербайджан: думки експертів
Експерти з Азербайджанської Республіки високо оцінюють рівень співробітництва з Україною. Нова модель стратегічної співпраці, охоплює простір «Кавказ-Чорне море-Східна Європа». Ця модель багаторівнева. Йдеться про і економічну сферу, і політику, і військово-технологічний обмін, а також застосування досвіду в розмінуванні територій тощо.
Ельман Тельман огли Джафаров, викладач кафедри управління бізнесом Азербайджанського державного економічного університету, громадський діяч, вважає, що політичний складник підкріплює цілісну стратегічну модель у взаємодії двох держав.
Обидві держави мають схожий досвід у питаннях суверенітету та територіальної цілісності. Після розпаду Російської імперії в 1918 році обидві країни проголосили незалежність. Обидві республіки проіснували недовго (близько двох років) і були насильно поглинені більшовиками, ставши частиною СРСР.У період «перебудови» в обох республіках виникли потужні народні рухи. В Азербайджані це був Народний фронт, в Україні — «Рух» (Народний рух України). Обидві країни зіткнулися з проблемою сепаратизму, підтримуваного ззовні, відразу після або в процесі здобуття незалежності. Азербайджан десятиліттями боровся за повернення контролю над Карабахом.Україна з 2014 року веде боротьбу за повернення Криму частини Донецької та Луганської областей, а з 2022 року — повномасштабну війну за саме існування держави.
«Серединний коридор і зв’язок Чорне море — Каспій відкривають для України альтернативні шляхи виходу, а для Азербайджану означають зростання його геополітичної ваги. Це переводить відносини з площини простої дружби до рівня стратегічного партнерства. Якщо регіональна стабільність і міжнародний баланс створять для цього відповідні умови, співпраця між Україною та Азербайджаном може стати однією з ключових опор нової геополітичної конфігурації. Заклик Президента Азербайджану Ільхама Алієва до українського народу “не миритися з окупацією” також ґрунтується саме на принципах верховенства міжнародного права та поваги до державного суверенітету. Ця позиція не є конфронтаційною риторикою, а радше містить послання про те, що справедливий і сталий мир можливий лише в межах міжнародного права».
Кавказ Омаров, головний редактор інформаційно-аналітичного порталу Armiya.az, який спеціалізується на військовій тематиці та висвітлює проблеми міжнародної політики, наголошує на важливості досвіду Азербайджану у військово-технічній сфері.
Він брав участь в онлайн-конференціях, організованих різними українськими аналітичними центрами. Експерт наголошує, що у всіх цих закритих конференціях, де в основному брали участь військові фахівці, особливо підкреслювався досвід Азербайджану, збройних сил країни, які в 2020 році за найкоротші терміни звільнили досить велику територію від окупації.
«Площа окупованих територій Азербайджану приблизно складала 18-20 тис.кв.км. Гірський рельєф і укріплена тут за майже 30 років армія Вірменії. Чисельність військових їхнього корпусу ЗС складала від 20 до 30 тисяч військових. Навколо окупованих територій було споруджено багатошаровий плацдарм — три ешелони оборони. Протитанкові укріплення, протипіхотні перешкоди, також вся смуга зони зіткнення військ була замінована. Увесь світ став свідком того, як ЗС Азербайджану інтегрували системи БПЛА в загальну систему ведення бойових дій, координацію з авіацією та артилерійськими з’єднаннями».
Кавказ Омаров впевнений, що війна Азербайджану та її результати змінили військову структуру в арміях світу, де були переглянуті відповідні доктрини. Танки і бронетехніка, які в 2020 році стали легкою здобиччю БПЛА, відійшли на другий план.
«Також системи ППО, що існували до цього, просто стали нездатними боротися з БПЛА, і перетворились на здобич цих безпілотників».
Кавказ Омаров відмічає, що перспективи у військовому співробітництві є, але не треба забувати, що озброєння Україні постачається західними країнами, і кредити на закупівлю товарів оборонного призначення виділяються ними ж. З огляду на досвід Азербайджану у веденні унікальної війни та продовження війни в Україні, я думаю, що є багато позицій для співпраці. Але військове співробітництво — це в першу чергу політика, а потім вже економіка — бізнес».
Азербайджан вже пройшов шлях від затяжного територіального конфлікту до повного відновлення суверенітету. Існують політико-правові механізми, використані Баку в Карабасі. Вони могли б бути адаптовані для України в майбутньому.
Експерт вважає:
«Політико-правовими механізмами для Азербайджану слугували чотири резолюції РБ ООН, в яких відверто підкреслюється важливість виведення окупаційних сил з юридичної території Азербайджану і необхідність відновлення територіальної цілісності країни. Цьому процесу, попри наявність цих резолюцій, перешкоджали зовнішні сили, які і власне, створивши мінську групу ОБСЄ, тримали ситуацію, переговорний процес у своїй монополії».
«Саме через деструктивну позицію зовнішніх сил карабаський конфлікт був заморожений майже 30 років, але ми ніколи не падали духом і не відмовлялися від частини своєї території. Важливим аспектом у цьому є інформаційне поле, про що, на жаль, наші українські друзі іноді забувають».
Висновки
Політичне співробітництво України та Азербайджану у 2025–2026 роках характеризується переходом до моделі природного союзу. Він заснований на взаємному визнанні територіальної цілісності та прагматичному економічному партнерстві в умовах глобальної нестабільності. Ця архітектура робить відносини менш залежними від зовнішніх геополітичних коливань. Тепер вони підкріплені критичною інфраструктурою та спільними економічними вигодами. Наявними є можливості для подальшого масштабування співробітництва.
Хоча Азербайджан офіційно дотримується нейтралітету в постачанні летальної зброї, співпраця відбувається в галузі високих технологій і сервісу. Зокрема, йдеться про технологічні розробки у сфері застосування БПЛА. Співпраця у 2026 році змістилася від простих закупівель до обміну бойовим досвідом і технологічного партнерства. Азербайджан виступає для України як важливий партнер у питаннях логістики, розмінування та відновлення інфраструктури.
Азербайджан, тісно співпрацюючи з Туреччиною, зміцнює стабільність у широкому чорноморсько-каспійському регіоні. Це важливо для України в контексті безпеки і протидії РФ.
