Президент США Дональд Трамп офіційно підписав хартію про створення «Ради миру» під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. За повідомленням CNN, організація, що виросла з плану припинення вогню в Газі, претендує на глобальний статус. Ініціатива викликала неоднозначну реакцію через загрозу нівелювання ролі ООН та умови фінансової участі.
Розширення мандата та структура Ради
Спочатку Рада миру мала займатися виключно врегулюванням конфлікту в секторі Гази. Проте адміністрація Трампа розширила її повноваження до світового масштабу. На церемонії Трамп заявив: «Ми принесемо мир у світ. Ми всі зірки».
Державний секретар Марко Рубіо підкреслив, що першочерговим завданням залишається стабільність миру в Газі, але згодом Рада зверне увагу на інші регіони.
Структура організації передбачає специфічні фінансові та лідерські умови. Водночас за інформацією західних медіа, зокрема Bloomberg і Reuters, США пропонують іншим державам придбати “постійне місце” в “Раді” за 1 мільярд доларів. Для тих, хто не сплачує цей внесок, термін членства обмежений трьома роками з можливістю продовження на розсуд Голови. Згідно з хартією, Дональд Трамп стає довічним головою Ради. Наразі до ініціативи долучилися 35 країн, проте ключові європейські союзники, такі як Франція та Норвегія, відхилили запрошення.
Міжнародна реакція та участь агресорів
На сцені в Давосі були присутні лідери країн Близького Сходу та Південної Америки, зокрема представники Саудівської Аравії, Катару та Аргентини. Трамп захистив своє рішення запросити Владіміра Путіна та Александра Лукашенка. Він зазначив, що хоче бачити в Раді кожного, хто має владу «виконати роботу». Кремль уже заявив про можливість оплати членства коштом заморожених у США російських активів.
Україна також отримала запрошення долучитися до новоствореного органу. Президент Володимир Зеленський висловив сумнів щодо ефективності такої співпраці за участі агресора.
«Мені дуже складно уявити, як ми з Росією можемо бути разом в тій чи іншій раді», — зауважив Зеленський.
Велика Британія також відмовилася підписувати договір, мотивуючи це неприйнятністю запрошення російського лідера.
Висновок
Створення Ради миру свідчить про перехід США до моделі транзакційної дипломатії. Пропонуючи місця за гроші та закріплюючи довічне керівництво, ініціатива Трампа кидає виклик традиційним функціям ООН. Питання про те, чи зможе ця структура стати реальним інструментом стабільності, чи залишиться лише майданчиком для обмеженого кола лідерів, залишається відкритим для світової спільноти.
