Напередодні американо-ізраїльського нападу на Іран президент США Дональд Трамп та його радники недооцінили ризики для енергетичних ринків. Вони розглядали можливе блокування Ормузької протоки та зупинку комерційного судноплавства як короткострокову проблему, що не повинна заважати військовій місії.
Про це повідомляє The New York Times.
Деталі
Радники президента, зокрема міністр енергетики Кріс Райт, вважали, що навіть у разі ударів по Ірану ринки нафти не зазнають значних потрясінь. Насправді Іран відреагував набагато агресивніше: погрожував обстрілом комерційних нафтових танкерів і закрив Ормузьку протоку. Це зупинило судноплавство та спричинило різкий стрибок цін на нафту.
Сам Трамп применшував ризики та зосереджувався на максималістських цілях. Включно з вимогою замінити лідера Ірану, тоді як державний секретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Хегсет відстоювали більш обмежені тактичні цілі для швидшого завершення конфлікту.
Внутрішні радники попереджали про можливу агресивну відповідь Ірану. Але Трамп доручав розробити плани на випадок зростання цін на нафту, не озвучуючи їх публічно до 48 годин після початку конфлікту.
Економічний ефект виявився значним. Зокрема, ціни на нафту різко зросли, адміністрація США намагалася стабілізувати ринок. А військові витрати за перші два дні війни сягнули 5,6 млрд доларів. Пентагон атакував 16 іранських суден, які встановлювали міни у протоці, щоб відновити поставки.
Контекст
Світові ціни на нафту вперше з 2022 року перетнули позначку у 100 доларів за барель на тлі загострення конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном. Ринок побоюється тривалих перебоїв у постачанні енергоносіїв через можливу блокаду Ормузької протоки.
Раніше The Ukrainian Review повідомляв про те, що Україна направила на Близький Схід команду експертів із безпілотників та дрони-перехоплювачі для захисту американських військових баз у Йорданії від атак іранських дронів.
