Світ спостерігає за виборами в США, оскільки їхній результат впливатиме на міжнародну політику в багатьох аспектах. Тема російсько-української війни є частиною дискусії між Дональдом Трампом та Камалою Гарріс. У цій статті на основі цитат кандидатів та членів їхніх команд, а також подій та думок експертів розглядається, що перемога кожного з них може означати для майбутнього України.
Дебати Трамп-Гарріс: розуміння їхніх позицій
11 вересня відбулися перші дебати між двома офіційно затвердженими кандидатами в президенти США.
У контексті запитання про війну між Ізраїлем та ХАМАСом Дональд Трамп повторив свою заяву з дебатів з Джо Байденом:
Якби я був президентом, Росія ніколи, ніколи…Я знаю Путіна дуже добре. І не було ніякої загрози цього, до речі, протягом чотирьох років, не вдерся б в Україну і не вбив мільйони людей.
Повертаючись до теми України більш конкретно, 45-й президент додав:
Я хочу, щоб війна припинилася. Я хочу врятувати життя, які марно витрачаються. Людей, вбивають мільйонами. Усе набагато гірше, ніж ті числа, які ви отримуєте, які є фальшивими… Я хочу, щоб війна була врегульована. Я дуже добре знаю Зеленського і дуже добре знаю Путіна. Якщо я переможу, коли стану обраним президентом, я поговорю з одним, поговорю з іншим, зберу їх разом… Ми граємося з Третьою світовою війною.
Стисло, відповідь Камали Гарріс була такою:
Я вважаю, що причина, чому Дональд Трамп каже, що ця війна закінчиться протягом 24 годин, полягає в тому, що він просто здасться. І це не про те, що ми, американці, являємо собою… Я зустрічалася із Зеленським за кілька днів до (повномасштабного) вторгнення Росії, яка намагалася силою змінити територіальні кордони, нехтуючи одним із найважливіших міжнародних правил і норм — важливості суверенітету і територіальної цілісності… Через кілька днів я поїхала на східний фланг НАТО, до Польщі та Румунії. І завдяки роботі, яку ми провели, ми об’єднали 50 країн, щоб підтримати Україну в її праведному захисті. І завдяки нашій підтримці, завдяки протиповітряній обороні, боєприпасам, артилерії, джавелінам, танкам “Абрамс”, які ми надали, Україна залишається незалежною і вільною країною… Інакше Путін сидів би в Києві, задивляючись на решту Європи. Починаючи з Польщі.
Якщо під час дебатів Трампа і Байдена тема України згадувалася лише побіжно, залишаючи простір для здогадок та інтерпретацій, то цього разу розмова продовжилася більш предметно. Крім того, Дональд Трамп акцентував на питанні ядерної зброї, а Камала Гарріс підкреслила, що США є лідером, який дотримується міжнародних правил і норм.
Дональд Трамп: надія на непередбачуваність
Через кілька тижнів після дебатів кандидатів Президент України Володимир Зеленський відвідав США, де зустрівся з чинним президентом Джо Байденом, а також з обома кандидатами, віцепрезидентом Камалою Гарріс та колишнім президентом Дональдом Трампом, хоча зустріч з ним вважалася малоймовірною. У Нью-Йорку Трамп і Зеленський обговорили український План перемоги.
Я думаю, що у нас є спільна думка, що війна в Україні має бути зупинена. Путін не може перемогти. І українці повинні перемогти, — сказав Зеленський перед зустріччю, повідомляє його офіційний сайт.
Трамп поділився своїми враженнями:
Він (президент України — ред.) пройшов через пекло, і його країна пройшла через пекло таке, яке мало хто коли-небудь проходив — такого не було ніде. Ніхто ніколи не бачив нічого подібного. Це жахлива ситуація.
45-й президент США навіть одного разу прийняв запрошення відвідати Україну одного разу.
Як повідомляє The Washington Post, українські чиновники готові до того, що Трамп може стати президентом. Обговорюється, що якщо швидкі рішення не передбачатимуть поступки територій, це може бути оптимальним результатом. Однак, кандидат у віцепрезиденти від республіканців Джей Ді Венс в етері “Шоу Шона Райана” обговорив ідею заморожування війни та створення демілітаризованої зони. Свою відповідь на запитання про припинення війни він розпочав фразою: “Я думаю, що коли Трамп прийде до влади…”. Джей Ді Венс додав, що Україна повинна залишатися нейтральною, щоб виконати умови Росії, що означатиме відмову від вступу до НАТО. Цей епізод викликав занепокоєння тим, що сформульовані ним відповіді раніше залишалися розмитими в інтерв’ю Трампа.
Сам 45-й президент США також з ‘явився в цьому подкасті, хоча і не конкретизував методи закінчення війни, повторивши, що вона не повинна була статися ніколи. Він визнав хоробрість українців, але додав, що без підтримки США вона б впала, а зараз склади з амуніцією в США порожні, оскільки значна частина була надана Україні. Крім того, Трамп заявив, що Європа повинна збільшити свою участь у допомозі Україні у протистоянні з Росією і зрівняти свій внесок з американським обсягом допомоги.
В інтерв’ю The Telegraph Борис Джонсон, колишній прем’єр-міністр Великої Британії, відомий своєю всебічною підтримкою України, повторив тезу Трампа, яка неодноразово звучала під час дебатів:
Борис Джонсон припустив, що Володимир Путін не вдерся б в Україну, якби президентом був Дональд Трамп, зазначивши, що світ стає кращим, коли Сполучені Штати мають сильного лідера. Колишній прем’єр-міністр вважає, що непередбачуваності Трампа було б достатньо, щоб переконати Путіна не йти на ризик війни з суверенною країною, — повідомляє The Telegraph.
Однак серед республіканців є однозначні прихильники українського суверенітету. Коаліція “Республіканці за Україну” публікує звіти, у яких оцінює кожного республіканця в Палаті представників від A до F на основі його голосування за ключові положення, що стосуються допомоги Україні. На сайті коаліції зазначено: “Більшість республіканців у Конгресі проголосували на підтримку України”.
Джон Конвей, директор стратегії організації “Республіканці за Україну”, поділився із The Ukrainian Review своїми думками щодо майбутніх виборів:
Поколіннями республіканці були партією американського лідерства, сильної армії та протистояння антиамериканським диктаторам, таким як Путін. Зараз це змінюється. Частина Республіканської партії все ще вірить у ці цінності, як і Рональд Рейган, але інша частина партії налаштована на ізоляціонізм та хоче, щоб Сполучені Штати не були світовим лідером, а що гірше Республіканської партії, і поки що незрозуміло, хто переможе.
Тривалий час Трамп не робив жодних конкретних заяв щодо політики стосовно України, оскільки не хотів відштовхувати від себе жодну з частин Республіканської партії. Однак зараз, схоже, він все більше і більше потрапляє під вплив ізоляціоністів у партії та навіть тих, хто захоплюється Путіним. Дивно, що людина, настільки зосереджена на перемозі, відмовилася сказати на президентських дебатах, що хоче, аби Україна, а отже, і Сполучені Штати, перемогли Путіна. Багато республіканців все ще вірять у перемогу, навіть якщо Трамп — ні.
Він додав, що наступний президент повинен не лише продовжувати підтримувати Україну, але й забезпечити її перемогу, демонструючи американське лідерство:
Наступний президент США повинен взяти на себе зобов’язання допомогти Україні перемогти, а Росії програти. Розумні люди можуть сперечатися про те, як це краще зробити, але очевидно одне: інтереси США, України, а також мир і стабільність у світі будуть найкраще захищені, якщо Путін зазнає настільки глибокої й ґрунтовної поразки, що ніхто не спробує повторити подібне вторгнення ще довгий час.
The Ukrainian Review також поспілкувався з Джиммі Бренноном, юристом, який після близько 40 років перебування республіканцем змінив свою партійну приналежність. Він також згадав підхід Рональда Рейгана:
Колишній президент США Рональд Рейган, республіканець, був затятим противником колишньої радянської імперії й прихильником нарощування американських військових інтересів. Характерною рисою філософії Рейгана була, наприклад, “Ініціатива миру через силу”, яка виступала за нарощування американської військової сили й розгортання її по всьому світу, де б не перебували радянські війська. Частково вона полягала в тому, що економіка Сполучених Штатів і західного альянсу була такою, що радянська імперія могла бути ізольована і не могла витрачати ресурси на «конкуренцію» з американським і західним нарощуванням сил.
Щодо можливої угоди між Україною та Росією, він поділився наступними пропозиціями:
Враховуючи історію Путіна в Україні та інших країнах, я був би більш зацікавлений у спробах повернути Путіна назад до Росії. Найкращою відповіддю є об’єднана союзницька підтримка України по всій Європі, залишаючи на столі всі варіанти — військові, економічні та дипломатичні. Очевидно, що будь-які питання воєнних злочинів при Трампі зникнуть… Він сам межує зі статусом воєнного злочинця.
Американський академік і дипломат, посол США в Росії з 2012 по 2014 рік Майкл Макфол у своєму блозі зазначив, що Трамп не критикує Путіна, а натомість захоплюється його силою і виправдовує його варварські дії. Професор також підкреслив, що Камала Гарріс переконливо наголошує на загрозі для інших країн, нагадуючи історичні приклади безконтрольних диктаторів. На його думку, це кидає виклик американському керівництву і спонукає інші авторитарні режими до дій:
Пані Гарріс вважає, що сильні союзники можуть допомогти Сполученим Штатам найбільш ефективно і результативно досягти своїх безпекових інтересів. Пан Трамп — односторонник, який погрожував вийти з наших альянсів, коли був президентом.
Камала Гарріс: стабільність чи збільшення допомоги
Камала Гарріс рішуче підтримує Україну. Єдине занепокоєння щодо її президентства — чи буде достатнім обсяг допомоги, що надходить, для перемоги над Росією.
Ми будемо продовжувати стояти разом з Україною в її боротьбі за свободу проти російської агресії, — привітала вона українців з Днем Незалежності у своєму акаунті Х
Камала Гарріс зазначила, що це її сьома зустріч з Володимиром Зеленським і запевнила у непохитній підтримці України, — написали на офіційному сайті Президента після презентації Плану перемоги у Вашингтоні. Під час зустрічі з пресою вона, не згадуючи безпосередньо Трампа, запевнила, що ідея заморозити війну є небезпечною:
У моїй країні є люди, які натомість хочуть змусити Україну відмовитися від значної частини її суверенної території, які вимагатимуть від України прийняти нейтралітет і вимагатимуть від України відмовитися від відносин у сфері безпеки з іншими країнами. Ці пропозиції такі ж самі, як і у Путіна. І давайте будемо відвертими: це не пропозиції миру. Натомість це пропозиції капітуляції, що є небезпечним і неприйнятним.
Її віцепрезидентський номінант Тім Волз був 41-м губернатором Міннесоти з 2019 року. На цій посаді він висловлював підтримку Україні та відвідував українське посольство, зокрема з метою налагодження партнерства між Міннесотою та Чернігівською областю.
У 2022 році, після вторгнення в Україну, він підписав закон про виведення державних інвестицій з Росії, повідомляє Economist.
Щобільше, Волз продемонстрував свою обізнаність щодо російської агресії ще десять років тому. У 2010 році під час інтерв’ю з редакційною колегією журналу, коли його попросили назвати глобальну загрозу, яка не дає йому спати ночами, конгресмен Тім Волз вказав на Росію та ядерну безпеку, повідомляла The Minnesota Star Tribune у 2014 році.
Оксана Барчук, заступник директора з питань взаємодії з урядом “Разом для України”, поділилася з The Ukrainian Review думками про те, чи змінилося ставлення до України під час виборів:
Під час цьогорічних виборів ми спостерігаємо зростання партійного розколу, де все менше республіканців підтримують Україну, і це підкреслює важливість налагодження діалогу з республіканцями, щоб пояснити, чому вони повинні підтримувати Україну. Одна цікава зміна, яку ми помітили, полягає в тому, що українські американці — традиційно опора республіканців через асоціації з Рейганом та поразкою Радянського Союзу — можливо починають змінювати свою виборчу поведінку на користь Харріс, базуючись на сприйнятті, що вона буде сильнішим прихильником України, ніж Трамп. Кампанія Харріс почала активно звертатися до американців східноєвропейського походження, і ми побачимо, чи це принесе результати (особливо в Пенсильванії).
Вона підтвердила, що американські виборці здебільшого керуються внутрішньою політикою при прийнятті рішень:
Щодо стратегій кандидатів стосовно України, ми не побачили значних сигналів, що це є рушійною силою цих виборів — що є нормальним, оскільки більшість американців не голосують на основі зовнішньої політики. Єдина група, для якої це може бути значним мотиватором — це українські американці та інші американці східноєвропейського походження.
Доктор Бенджамін Л. Шмітт, старший науковий співробітник Центру Кляйнмана з питань енергетичної політики Університету Пенсильванії, прокоментував теми ролі НАТО та санкцій проти Росії:
З самого початку нападу Росії на Україну надмірно інкременталістські й завжди запізнілі трансатлантичні рішення щодо підтримки різних систем озброєнь, варіантів оборонних ударів і постачань локальних систем протиповітряної оборони залишили значну частину розгалуженого енергетичного ландшафту України вразливою для російських ударів і перешкоджали швидшому використанню можливостей України для перемоги.
Говорячи математичною мовою, політичне рівняння деяких американських і європейських лідерів та радників з питань національної безпеки послідовно відповідає рівнянню (x – 1), де “x” — це оборонна система, необхідна для підтримки української оборони й остаточної перемоги. Іншими словами, наша колективна підтримка України була і залишається на крок позаду військової реальності на місцях.
Коли йдеться про реакцію Заходу на підтримку оборони і стійкості української цивільної енергетичної системи. Так само як і про реакцію Заходу на підтримку ширшої перемоги України: необхідно розірвати цикл інкременталістських заходів на підтримку України, чи то постачання систем озброєнь і засобів завдання ударів на великі відстані, які терміново потрібні Києву для захисту свого населення, збереження цивільної енергетичної системи і витіснення Росії зі своєї території, чи то санкції і заходи з контролю за експортом технологій, які, в першу чергу, мають зменшити здатність Путіна вести війну проти України. У цьому сенсі час для інкременталізму ніколи не був потрібен, і його слід назавжди викреслити з будь-якого стратегічного мислення, хто б не переміг на посаді президента США.
А тим політикам, які все ще не схиляються перед аргументами на користь моральної підтримки України на передовій глобальної демократичної боротьби проти реваншистського авторитаризму, чого, схоже, не здатні сприйняти все більше політиків по обидва боки Атлантики, варто нагадати про прості економічні речі: відновлення більшої частини енергетичної інфраструктури, пошкодженої російськими військовими в масштабах України, в кінцевому підсумку обійдеться набагато дорожче, ніж придбання необхідних засобів протиповітряної оборони і надання можливості українським військовим наносити удари з великої відстані по пускових установках на периферії України на російській території для захисту українських енергетичних систем зараз.
Трамп і Гарріс представляють помітно різні підходи до російсько-української війни. Для України, враховуючи поточну ситуацію на фронті, ставки високі, тому головне завдання — налагодити діалог з новим президентом США незалежно від результату виборів.
Дар’я Маслєнкова
