Світ поступово входить у фазу безпекової нестабільності, яку дедалі частіше порівнюють із періодами глобальних конфліктів ХХ століття. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що міжнародна система може зіткнутися з найнебезпечнішим сценарієм з часів Другої світової війни. Йдеться про можливу одночасну агресію Росії та Китаю — у Європі та навколо Тайваню. За його словами, ці процеси не є ізольованими й можуть взаємно підсилювати один одного. Китай уважно стежить за війною Росії проти України та реакцією Заходу. У разі ескалації в Індо-Тихоокеанському регіоні Москва може скористатися моментом для нового наступу в Європі. Саме така логіка подій змушує НАТО готуватися до сценарію двох фронтів.
Сценарій синхронної ескалації
У своїх заявах Марк Рютте чітко окреслив взаємозв’язок між потенційними діями Китаю та Росії. За його словами, Пекін уважно аналізує розвиток подій довкола Тайваню та паралельно спостерігає за тим, як Захід реагує на російську агресію проти України. Генсек НАТО наголосив, що у разі початку військових дій Китаєм це може стати сигналом для Кремля перейти до нового етапу ескалації в Європі. Таким чином, безпекові кризи в Азії та Європі здатні зійтися в один момент, створивши безпрецедентне навантаження на союзників.
Цю логіку Рютте сформулював максимально прямо, підкреслюючи персональну відповідальність Пекіна і Москви за потенційну дестабілізацію світового порядку.
«Китай придивляється до Тайваню. І я переконаний, що якщо Китай розпочне там військові дії, він чинитиме тиск на свого молодшого партнера, Росію, під керівництвом Путіна, щоб вона тримала нас у напрузі тут, у Європі. Ось чому ми повинні бути готові. Ми повинні витрачати гроші, зміцнювати оборону і набирати найкращих військовослужбовців, яких тільки зможемо знайти», — сказав Рютте.
Рютте також прямо попередив про масштаби ризику, заявивши, що це може стати «найнебезпечнішою ситуацією з часів Другої світової війни». Така оцінка свідчить про зміну тону всередині Альянсу — від стриманих дипломатичних формулювань до відкритого визнання загрози глобального характеру. У НАТО дедалі частіше виходять з того, що Китай не діятиме у вакуумі, а координуватиме свої кроки з ширшим геополітичним контекстом.
Додаткову тривогу підсилюють оцінки західних розвідок. За даними німецького видання Bild, у спецслужбах не виключають, що Китай може вдатися до вторгнення на Тайвань уже в листопаді 2026 року. Такий часовий горизонт змушує НАТО розглядати потенційні кризи не як віддалену перспективу, а як реальну загрозу середньострокового характеру.
Багаторівневе стримування НАТО
У відповідь на зростання ризиків НАТО, за словами Рютте, вже розбудовує багаторівневу систему стримування. Її ключовим елементом залишається посилення української армії, яку в Альянсі розглядають як важливий фактор безпеки всієї Європи. Підтримка України в цьому контексті виходить за межі двосторонньої допомоги й стає частиною ширшої стратегії стримування Росії.
Рютте прямо пов’язує ці кроки з необхідністю готуватися до найгіршого сценарію. За його словами, лише поєднання військової підтримки України, зростання оборонних витрат і нарощування оборонного виробництва здатне гарантувати готовність Альянсу до можливого масштабного конфлікту. «Ми повинні бути готові», — підкреслює генсек НАТО, вказуючи, що час стратегічної самозаспокоєності для Європи минув.
Цю позицію поділяють і на національному рівні. У вересні міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що загрози, які виходять від Росії, стосуються не лише України, а й усього західного світу. За його словами, Москва переводить свою економіку на військові рейки, розширює виробництво озброєнь і дедалі активніше мобілізує людські ресурси з прицілом на можливу війну з НАТО до 2030 року.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) також фіксують системне посилення російської активності проти Європи. На їхню думку, Москва вже перейшла до так званої «нульової фази» підготовки до потенційного конфлікту з Альянсом, активізуючи приховані атаки та гібридні дії. Символічним і водночас тривожним сигналом став інцидент 17 грудня, коли російські військові перетнули кордон Естонії — вперше в історії війська РФ зайшли на територію країни-члена НАТО.
У цих умовах Рютте наголошує на необхідності збільшення оборонних витрат, нарощування виробництва озброєнь та зміцнення кадрового потенціалу армій союзників. Окрему увагу Альянс приділяє стратегічним регіонам — Арктиці та Північній Атлантиці, які набувають дедалі більшого значення в контексті глобального протистояння та захисту трансатлантичних комунікацій.
Висновок
Попередження Марка Рютте засвідчує, що НАТО більше не розглядає загрози поодинці. Можливість одночасної агресії Росії та Китаю стає центральним викликом для всієї системи колективної безпеки. У цих умовах підтримка України, зростання оборонних бюджетів і стратегічна координація союзників набувають вирішального значення. Альянс поступово переходить від реагування на кризи до підготовки до найгіршого сценарію. Слова Рютте є сигналом не лише для політиків, а й для суспільства, адже період стратегічної невизначеності добігає кінця. Світ входить у фазу, де готовність до великого конфлікту стає головним інструментом його стримування.
