Так розпочалася олімпіадна історія українського скелетоніста Владислава Гераскевича, який так і не піднявся на подіум Зимових Олімпійських ігор-2026 в Мілано-Кортіні.
Зі слізьми на очах рішення про дискваліфікацію скелетоніста Владислава Гераскевича повідомила президентка МОК Кірсті Ковентрі ще до початку першого старту. Причиною став шолом пам’яті, який Гераскевич мав одягати на заїзди. Він слугував як нагадування усій спортивній спільноті про усіх атлетів, чиє життя забрала Росія, а також мав привернути увагу до поступового зняття санкцій та повернення привілеїв для «нейтральних» спортсменів з РФ та Білорусі.
Владислав Гераскевич та вся команда українського скелетону оголосила про подання позову щодо безпідставної дискваліфікації, яка, ймовірно, коштувала українській збірній місця в медальному заліку.
Однак проблема значно більша за нагороди. Цей випадок показав: на арену поволі повертаються російські та білоруські атлети, причому вже не в «нейтральному» статусі, а будь-які спроби висловити незгоду жорстко караються. Ба більше, з їхньою позицією теж почнуть рахуватися та всіляко виправдовувати. Наше завдання незмінне — не допустити цього та нагадувати спортивній спільноті, чим жертвують українці заради безпеки світу.
«Я думаю, що в ці божевільні часи, з огляду на те, з чим мені довелося мати справу протягом останніх кількох днів, найсвітлішим моментом стало об’єднання навколо України. І я сподіваюся, що ми зможемо зберегти це якомога довше: єдність навколо України та пам’ять про людей, які пожертвували своїм життям. Завдяки цій жертві ми сьогодні можемо бути на Олімпійських іграх як команда України, і я дуже вдячний за це», — зазначив Гераскевич на Мюнхенській конференції.
Боротьба за спорт триває
На рівних з українцями досі змагаються нейтральні атлети, які насправді такими не є.
Наприклад, перша ракетка WTA Арина Сабалєнка відкрито підтримувала режим Лукашенка і жодного разу не засудила російсько-українську війну. Її протеже, 19-річна Мірра Андрєєва, публічно підтримує президента РФ і навіть отримувала нагороди з рук диктатора.
Головна причина такої протекції — комерційна успішність російських та білоруських тенісистів у федераціях ATP та WTA. Якщо гравець приносить перегляди та прибутки, на політичні чинники заплющують очі. Натомість репрезентацію українських гравців на медіаплатформах часом навіть штучно обмежують.
Українські тенісистки неодноразово критикували бездіяльність організацій. Зокрема, Олександра Олійникова (WTA 66) постійно наголошує на неприпустимості участі “нейтралів” в офіційних змаганнях, а для деяких пропонує навіть перегляд нейтрального статусу та дискваліфікацію.
Подвійні стандарти Паралімпіади
Цьогоріч історія з вседозволеністю загострилася на Паралімпійських іграх2026.
Глядачі побачили на офіційному сайті медальний залік із прапорами РФ та Білорусі замість нейтральної абревіатури «AIN» (англ. Individual Neutral Athlete).
Міжнародний паралімпійський комітет (IPC) пояснив це тим, що хоч такі санкції були потрібні до 2022 року та на Паралімпійських іграх у Пекіні через військову російську пропаганду, однак зараз нібито її стало менше, тому їм можна повернути право репрезентувати свої країни.
Водночас IPC заборонив українцям використовувати форму з мапою України, назвавши це «політичним жестом».
Висновок
Прогнози українських атлетів, на жаль, справджуються. Спортивні організації втомлюються від війни та знімають маски «показового активізму». Наших спортсменів формально підтримують, але водночас обмежують їхнє право на голос та розділяють підтримку на правильну та надто політичну.
Ймовірність того, що інші федерації підуть шляхом IPC і повернуть агресорів під їхніми прапорами, надзвичайно висока. Досі більшість асоціацій від подібних рішень стримує тиск спортивної спільноти та вболівальників по всьому світу.
Одне зрозуміло точно — спорт ніколи не існує поза політикою, а будь-яка поступка агресору в цій сфері стане черговим актом дестабілізації міжнародного спорту.
Людмила Пилипенко
